УЛЬТРАЗВУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ВАГІТНІСТЬ

Група/призначення: 

Неінвазивна діагностика та лікування за допомогою ультразвукових хвиль.

Ультразвук — акустичні коливання, частота яких більша за високочастотну межу чутного звуку (понад 20000 Гц). Верхня межа частот ультразвуку умовна.

В медицині сфокусоване випромінювання високої інтенсивності ультразвуку використовується для абляції (деструкції) міоми матки та раку передміхурової залози. Менш потужні форми – для візуалізації (УЗД), телеметрії (наприклад зовнішні монітори серцевого ритму плоду, допплерівський моніторинг потоку сигналу), діатермії.

Ефект Доплера — явище зміни частоти хвилі, яку реєструє приймач, викликане переміщенням джерела або приймача. Доплер вимірює, як звукові хвилі відображаються від рухомих об’єктів. Комп’ютер обробляє інформацію і створює  двомірне кольорове зображення, яке демонструє кровотік. Сучасні апарати з постійно-хвильовим, імпульсно-хвильовим та кольоровим доплером об’єднують отриману інформацію. У В-режимі можливо побачити структуру судинної стінки. Доплер показує кровотік та вимірює швидкість потоку крові.

Захист від високих рівнів ультразвукової енергії, що використовується в промисловості, включає в себе безліч матеріалів, в тому числі повітря, яке поглинає звукові хвилі. Різні акустичні властивості повітря і шкіри дозволяють тільки близько 0,1% ультразвукової енергії бути поглинутою.

Особлива увага приділялась і приділяється збору інформації про безпеку використання імпульсного або кольорового допплерівського картування в І триместрі вагітності. Мінералізація кістки плода на ранніх термінах вагітності збільшує можливість нагріву кістки. У 2000 році Всесвітня федерація ультразвуку в медицині та біології рекомендує для критичних структур, таких як череп або хребет плода мінімальне використання допплера, доки не бути отримано більше інформації щодо безпеки такого впливу. FDA США обмежує ультразвуковий  вплив (енергію) в акушерстві до 94 мВт/см².

Діатермія

В медицині одна з форм діатермії використовує ультразвукове випромінювання для генерації тепла в межах тканин. Під час вагітності, це нагрівання може теоретично викликати гіпертермію та пов’язані з цим аномалії. Однак, такі ефекти потребують значного нагрівання внутрішньоматкових структур, яке навряд чи виникає при лікуванні великих м’язів та суглобів. Хоча присутність металевого імпланту є протипоказом до діатермії, застосування такого лікування у жінок з мідь-вмісними внутрішньоматковими контрацептивами не призводило до значного підвищення температури цих пристроїв.

 Альтернативні назви / синоніми:

Ультразвукове дослідження при вагітності, ультразвук та вагітність.

Діюча речовина: ультразвукові хвилі.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний та корисний для діагностики різних станів при вагітності.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Вплив під час вагітності (короткий висновок):

Діагностичне ультразвукове дослідження не продемонструвало несприятливого впливу на результати вагітностей.

Імпульсне або кольорове доплерівське картування пов’язане з більш високою енергією та меншою інформацією про результати вагітностей при такому впливі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тератологічні дослідження у мишей використовували середню експозицію до 1 Вт/см² та пікову до 90 Вт/см². Ці значення близькі до інтенсивності звукової енергії, яка використовувалась до 1992 року в акушерстві. Однак, при цьому дослідженні час експозиції був довшим і миші розміщувались у воді, що призводило до набагато вищого розрахункового впливу звукової енергії на тварин. Незважаючи на те, що це лікування призвело до загибелі окремих особин, не спостерігали зростання частоти вроджених вад розвитку чи інших проявів ембротоксичності у потомства.

При іншому дослідженні у мишей тваринам при вагітності призначали діагностичний ультразвук на 10 хвилин на таких термінах вагітності: 3,5 день, 6,5 день, 11,5 день, 14,5 день. Доімплантаційний вплив ультразвуку (3,5 день) асоціювався з істотним зниженням ваги новонароджених. Цей ефект був минущим, інших аномалій не виявляли.

При інших дослідженнях у тварин пульсові хвилі ультразвуку з частотою до 30 Вт/см² (поріг для теплових ефектів) викликали незначні зміни в поведінці потомства щурів, які зазнали впливу під час вагітності.

В іншій групі досліджень опромінення вагітних мавп проводили з діагностичним обладнанням, яке використовували до 1992 року, з більшою частотою впливу, ніж в звичайній акушерській практиці. Аналізувалась велика кількість показників у потомства при народженні та до віку 1 року. Повідомляється про підвищення м’язового тонусу та зниження кількості лейкоцитів та ваги новонароджених. Ці зміни були тимчасовими. Поведінкові відмінності між лікованими тваринами та  особинами з  контрольної групи полягали в тому, що опромінені ультразвуком тварини більше часу проводили сидячи спокійно. Ці  дослідження проводились для оцінки неврологічних наслідків впливу ультразвуку. Проте через множинні порівняння без відповідної корекції, оцінка гіпотонії не була оптимальною, швидше всього, отримані результати свідчать про випадковість, а не безпосередній вплив ультразвуку. До прикладу, у морських свинок, гестаційний вплив безперервного випромінювання ультразвуком не призводить до серйозних поведінкових ефектів, окрім як при високій інтенсивності опромінення можливе підвищення температури тіла.

Дослідження 1987 року у новонароджених щурів повідомляє про зміни у вузлах Ранв’є (вузли нервового волокна, перехвати Ранв’є) в тварин з пренатальним впливом ультразвуку. Зміни виявили при електронній мікроскопії, в деяких випадках незначні. В окремих випадках відзначали явну демієлінізацію нервових корінців. Вплив на вагітних щурів дози 106 мВт/см² негативно позначився на навчанні та пам’яті потомства. При дозі 7,6 мВт/см² щури з пренатальним впливом продемонстрували кращу просторову пам’ять та здатність до навчання, ніж контрольні тварини. Автори зазначають, що цей останній ефект виникав через те, що опромінення низької інтенсивності збільшує експресію двох субодиниць NMDA-рецептору* – NR1 и NR2 та рецептори нейротропного фактору мозку** в гіпокампі.

Після впливу імпульсного ультразвуку в заповнених повітрям легенях новонароджених та дорослих експериментальних тварин спостерігали капілярні кровотечі. Аналогічний ефект не виявляли в заповнених рідиною легенях ссавців і немає жодних доказів того, що це може відбуватися в організмі людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Клінічне дослідження 1993 року виявило асоціацію між зменшенням ваги новонароджених та впливом більш ніж 5 ультразвукових обстежень чи за допомогою доплера. Хоча автори зазначають, що такий результат можна пояснити випадковістю через численні досліджувані показники та порівняння. Крім того такі дані отримували в експериментальних тварин, але в той же час визнають нездатність ідентифікувати інші фактори, які можуть пояснити вплив на ріст плода. В коментарях до цього дослідження зазначається, що повторне ультразвукове дослідження черевної порожнини для візуалізації рухів плода до 20-го тижня вагітності не асоціювалось зі зниженням ваги новонароджених. Вони відзначили, що використання допплерівського моніторування кровотоку і зовнішніх фетальних моніторів серця пов’язані з вищою інтенсивністю ультразвукових впливів, і ці процедури не були включені до дослідження. Наступне повідомлення про популяцію немовлят зі зниженою вагою при народженні інформує про нормальну вагу у віці 1 року. При повторному обстеженні у віці 8 років також не виявлено істотних відмінностей.

У 1994 році інша група дослідників не виявила асоціації між ультразвуковим дослідженням в І та ІІ триместрах та низькою вагою новонароджених. Автори зазначили, що ці дані можуть не стосуватися впливу ультразвуку вищої частоти при сучасному імпульсному або допплерівському кольоровому дослідженні.

Теплові ефекти діагностичного ультразвуку.

Вважається, що діагностичні ультразвукові прилади здатні підвищувати температуру в ембріональних тканинах. Як правило, температура збільшується від В-режиму кольорового доплера до спектрального доплера (D-режим). Стурбованість викликає можливість індукції термальної травми, зокрема, на межі кісткової та м’якої тканин  в головному і спинному мозку при деяких імпульсних допплерівських обстеженнях.

Рекомендації Світової федерації ультразвуку в медицині та біології (World Federation of Ultrasound in Medicine and Biology, WFUMB) включають вибір найнижчого рівня ефективної потужності і мінімізацію точкового впливу під час досліджень з використанням імпульсного доплера (кольорова доплерографія використовує скануючий промінь, який розподіляє енергію на великий об’єм тканини).

Крім того, Американська національна рада з радіаційного захисту та вимірювань (National Council on Radiation Protection and Measurements) рекомендує обмеження температурного режиму вагітним з гіпертермією.

Огляд літератури стосовно ультразвукового обстеження до 1992 року вказує на малу ймовірність виникнення важких вад розвитку внаслідок такого впливу. Дослідження, яке порівнювало термічні показники при 2D-3D/4D ультразвуку в період вагітності не виявило істотної різниці. Однак, не аналізували тривалість впливу.

Постнатальний розвиток.

Дослідження в Норвегії оцінювало успішність школярів віком 8-9 років з пренатальним впливом ультразвуку. Не виявлено асоціації між таким впливом та порушенням читання, письма, арифметичних навичок.

Три інші рев’ю оцінювали безпечність акушерського ультразвукового дослідження і дійшли висновку, що розважливе використання такого методу обстеження має значні переваги.

Більш недавні 2 рандомізовані дослідження серед інших результатів вагітностей з впливом ультразвуку визначали домінантну руку у дітей. Виявлено переважання ліворукості, що може бути наслідком тонкого пренатального впливу. Повідомляється про можливу асоціацію між пренатальним ультразвуком та зменшенням нормальної популяційної частоти праворукості у хлопчиків з впливом ультразвуку на 15 тижні або на 19 та 32 тижнях. Несприятливого впливу на неврологічний розвиток не виявлено. Підвищена здатність використовувати обидві руки не підтримує зв’язку з пошкодженням головного мозку. Наступний мета-аналіз доступних даних не виявив доказів можливого зв’язку між пренатальним впливом ультразвуку та не використанням правої руки.

Хоча ультразвукове дослідження може використовуватись безпечно при вагітності для з’ясування різних важливих аспектів, пов’язаних з цим станом, застосування тільки для створення фотографій плода піддано критиці різними дослідниками як непотрібне використання цієї технології.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.  

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 09.01.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 11.01.2017 р.