ПОВІТРЯНІ ПОДОРОЖІ ТА ВАГІТНІСТЬ

Альтернативні назви / синоніми:

Повітряні подорожі при вагітності, повітряні подорожі вагітних, авіапереліт, авіаперельоти вагітних, авіаперельоти при вагітності.

Рекомендації при вагітності:

Сумісні при вагітності без ускладнень з дотриманням певних умов.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Вплив під час вагітності (короткий висновок):

Повітряні подорожі підвищують ризик дегідратації та тромбозу глибоких вен у вагітних. Інші ризики не встановлені.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Авіаперельоти асоціюються з тривалою іммобілізацією, впливом зниженого атмосферного тиску, дуже сухим повітрям, а також збільшенням космічних випромінювань. Останній вплив не пов’язаний з високими дозами радіації.

Деякі коментатори не впевнені у наявності ризику опромінення для вагітних взагалі. Стюардеси, які пролітають через потік сонячних протонів, можуть піддатися додатковому опроміненню.

Вивчалось опромінення при авіаперельотах транс- та інтерконтинентальних – 6 мрад та 15 мрад, відповідно. Канадське дослідження 2008 року визначило, що доза, отримана плодом буде перевищувати ліміт* в 1 мЗв після 10 повітряних подорожей між Торонто та Франктфуртом. В аеропортах використовуються рентгенівські сканери зворотного розсіювання (Back-scatter x-ray body scanners), що призводить до поглинання приблизно 0,005-0,009 мРЕМ.

Див. одиниці вимірювання радіації в кінці цього розділу.

Американське федеральне управління цивільної авіації надає онлайн-калькулятор для оцінки доз радіації при конкретних польотах. Тиск в кабіні комерційних реактивних літаків є еквівалентом висоті 5000-8000 футів (1524-2438,4 метри). Ознаки гіпоксії спостерігаються на висоті понад 10000 футів (3048 метрів). Тому вагітним рекомендується уникати перельотів на висоті понад 10000 футів у негерметичних літаках.

Більшість авіакомпаній дозволяють вагітним жінкам літати до 36-го тижня вагітності. Для міжнародних поїздок цей термін обмежують 35 тижнями. Проте деякі авіакомпанії приймають вагітних без обмежень, навіть не маючи кваліфікованого персоналу на борту для надання невідкладної акушерської допомоги

Жінкам з підвищеним ризиком передчасних пологів, плацентарними змінами, гіпертензією вагітних, погано контрольованим цукровим діабетом, серповидноклітинною анемією не рекомендується подорожувати повітрям на будь-якому терміні вагітності.

Сухість повітря в поєднанні зі звичайним збільшенням хвилинної вентиляції, асоційованим з вагітністю, може призводити до зневоднення. Тому рекомендується підвищене споживання рідини під час авіаперельотів. Тривала іммобілізація може погіршити стан при схильності до тромбозу. Профілактичні заходи включають в себе використання опорних панчіх і періодичний рух нижніх кінцівок.

Знижений атмосферний тиск асоціюється із зменшенням подачі кисню до плода. При одному дослідженні проводився безперервний моніторинг стану плода протягом авіаперельоту  жінок з акушерськими ускладненнями. Автори дійшли висновку про відсутність гіпоксії плода в цих умовах. Інше дослідження в групі 10 здорових вагітних в ІІІ триместрі не виявило змін серцевого ритму плодів при авіаперельоті на реактивному літаку, незважаючи  на зниження рО2 у матерів при визначенні трансшкірним датчиком.

Два рев’ю 2012 року щодо тривалих авіаперельотів вагітних в ІІ та ІІІ триместрах не виявили несприятливого впливу на плід та вагітну. Не очікується змін оксигенації плода з урахуванням зсуву фетальної кривої дисоціації оксигемоглобіну вліво від кривої дорослого. Цей зсув сприяє максимальній сатурації киснем, якщо рівень кисню в матері (РО2) не стане нижчим за 60 мм рт. ст. У 1998 році деякі дослідники дійшли висновку, що ризик гіпобарізму (hypobaria, hypobarism – декомпресія без гіпоксії) при авіаперельотах ймовірно не є високим, але потребує додаткового вивчення.

Група дослідників повідомляє про підвищений ризик (відносний ризик 1,9) спонтанних абортів І триместру серед стюардес, але ці результати не були продубльовані іншими.

Ретроспективний аналіз можливих наслідків авіаперельотів на вагітність проведено саудівськими дослідниками в групі 546 вагітних, які подорожували, принаймні, один раз при вагітності в порівнянні з контрольною групою 447 вагітних, які не здійснювали авіаперельоту. Автори розрізняють жінок, що часто подорожують («мандрівники») та тих, які здійснювали один переліт. Виявлено підвищений ризик передчасних пологів та меншої ваги новонароджених у «мандрівників». Не виявлено тромботичних ускладнень при жодній з вагітностей.

Інша група вчених ідентифікувала 222 жінок, які здійснили, принаймні, один переліт в період вагітності і народили після 20 тижня вагітності. Не виявлено асоціації між перельотами та зменшенням гестаційного віку чи ваги новонароджених.

В Західній Австралії жінки з гострою загрозою передчасних пологів зазвичай транспортуються на великі відстані літаком до перинатального центру в Перті. Аналіз 500 таких вагітностей за 30 років продемонстрував, що жодна з жінок не почала народжувати в польоті.

Висота понад 14000 футів (4267,2 метри) асоціювалась із затримкою в часі від посадки літака до пологів у жінок не при спонтанних передчасних пологах.

Огляд 2010 року  окреслює американські та міжнародні правила перельотів вагітних військових авіаторів.

Вагітні можуть мати вищий ризик, в порівнянні з невагітними, венозного тромбозу при авіаперельоті. Авіаперельоти асоціюються з підвищеним ризиком тромбозів у вагітних та невагітних. Але вагітні мають в 5-10 разів вищий ризик тромбозів/тромбоемболії в порівнянні з невагітними та у 20-80 разів вищий в післяпологовому періоді.

В тексті використано наступні одиниці вимірювання радіоактивності:

• Рад (rad, radiation absorbed dose) – позасистемна одиниця поглинутої дози іонізуючих випромінювань; відповідає енергії випромінювання 100 ерг, поглинутої речовиною масою 1 г.

• Зіверт (Зв, Sv) – одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізуючого випромінювання в системі СІ. Один зіверт дорівнює еквівалентній дозі будь-якого виду випромінювання, поглинутої одним кілограмом біологічної тканини, що створює такий же біологічний ефект, як і поглинута доза в один грей рентгенівського або γ-випромінювання. Природний радіаційний фон становить від 0,05 до 0,2 мікрозіверта на годину.

• 1 РЕМ – 10 мЗв (зіверт). Кількісна оцінка ризику для людини при рентгенологічному дослідженні проводиться тільки у випадку отримання дози понад 5 РЕМ (50 мЗв) протягом 1 року або при отриманні дози 10 РЕМ протягом всього життя на додаток до природного опромінення.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У жінок.

Повідомляється про порушення менструальної функції, включно з менорагією, дисменореєю, тривалою фолікулярною фазою у членів авіаекіпажу. Невідомо, чи ці наслідки виникають через стрес від фізичного навантаження, зміну часових поясів або внаслідок фактичного впливу навколишнього середовища в польотах.

У чоловічої статі.

При транспортуванні вагітних норок з Америки до Фінляндії у народжених молодих самців відзначали затримку статевого дозрівання та погіршення якості сперми. В той час як авіапереліт несприятливо вплинув на внутрішньоутробний розвиток цих тварин, інші фактори також слід розглядати, як, наприклад, умови розведення та транспортування вагітних самок.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 19.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 19.12.2016 р.