ПРОХЛОРПЕРАЗИН

Група/призначення:

Антипсихотичний препарат, в даний час більше використовується як протиблювотний.

Альтернативні назви / синоніми:  компазин.

Діюча речовина:  прохлорперазин.

Рекомендації при вагітності:  сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Прийом при вагітності не асоціюється з підвищеним ризиком вроджених вад, як і вся група фенотіазінів у випадку не систематичного вживання та в низьких дозах. Призначається при вагітності для лікування нудоти та блювоти і за результатами більшості досліджень є безпечним при таких показах.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При високих дозах препарат асоціюється з вродженими вадами у мишей та щурів, але не у кролів. В одному дослідженні у щурів при введенні доз 10-20 мг/день (приблизно 400-800 мг/кг/день) в різні терміни гестації виявили зменшення розміру плодів та седацію у матерів. Інше дослідження у цих тварин описує розщілину піднебіння при дозі 50 мг/кг/день. Мишам вводили прохлорперазин в дозах 40-45 мг/кг/день в різні дні вагітності. При цьому спостерігали зменшення розмірів плодів, по одному випадку розщілини піднебіння, аненцефалії, зрослої двійні. Інше дослідження у мишей використало дозу 70 мг/кг/день (день вагітності не вказувався).

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Прохлорперазин легко проникає до плаценти.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, у 877 випадках приймався прохлорперазин в І триместрі, в 2023 – в будь-який період вагітності. Не виявлено асоціації з великими та малими вродженими вадами, рівнем смертності, ваги новонароджених та рівнем IQ у віці 4 років.

В окремому дослідженні з використанням даних вищезазначеного проекту виявлено, що діти матерів з психопатіями та невропатіями, які приймали прохлорперазин протягом 1-2 місяців при вагітності (N=30) були значно вищими, ніж діти з контрольної групи, чиї матері не приймали препарат (N=71) у віці 4 місяців та 1 року життя. Ті, що зазнали впливу препарату понад 2 місяці (N=8) були також вищими за контрольну групу, але не так виражено. Діти здорових жінок (N=21, без психопатії та невропатї), які приймали препарат довше, ніж 2 місяці при вагітності, були значно вищими, ніж діти контрольної групи (N=68) у віці 1 року, але не відрізнялись між собою у віці 7 років. Більше того, вага дітей здорових жінок значно перевищувала цей показник в контрольній групі у віці 1 року, але не у 7 років. Механізм такого ефекту незрозумілий, але може бути пов’язаний з блокадою дофамінових рецепторів прохлорперазином.

Наводимо опис вроджених вад 5 немовлят, які зазнали пренатального впливу прохлоперазину і, в деяких випадках, інших препаратів у І триместрі:

1. Розщілина піднебіння, мікрогнатія, вроджена вада серця, скелетні дефекти;
2. Танатоформна карликовість;
3. Гіпоплазія променевої та ліктьової кісток, рудиментарні зап’ястя та кисть;
4. Однобічна ампутація руки нижче ліктя з малою атрофічною кистю, приєднаною до культі;
5. Однобічна ампутація нижче коліна, з рудиментарною стопою, приєднаною до культі (1 з двійні).

Зв’язок між прохлоперазином та вищенаведеними ефектами невідомий. Випадок карликовості, ймовірно, був спричинений генетичними факторами. В 2 випадках ампутацій відсутні ознаки амніотичних перетяжок, матері обох дітей приймали прохлорперазин в І триместрі від нудоти вагітних.

Повідомлення 1963 року описує фокомелію* верхніх кінцівок у хлопчика, який пренатально зазнав впливу 2 фенотіазинів. Мама не приймала прохлорперазин приблизно до 13 тижня вагітності, тому неможлива асоціація між вадою та препаратом. Однак, інший препарат, трифлуоперазин, приймався на ранніх термінах вагітності. В іншому дослідженні не було виявлено зростання частоти вроджених вад або характерних дефектів у 76 немовлят (2 пари близнюків), як зазнали пренатального впливу антиеметиків.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками виявлено 704 новонароджених, які зазнали впливу ністатину в І триместрі вагітності. Зареєстровано 24 (3,4%) великі вроджені вади при очікуваних 29. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 6/7 вроджені вади серцево-судинної системи, 1/2 полідактилія, 0/0 розщілина хребта, 1/1 розщілина обличчя, 1/1 редукційна вада кінцівки, 0/2 гіпоспадія. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом та вродженими вадами розвитку.

Шведський медичний реєстр народжень (Swedish Medical Birth Register) не виявив зростання частоти вроджених вад серед дітей 2317 жінок, які приймали прохлорперазин та диксиразин на ранніх термінах вагітності. Ці дані були недостатніми для з’ясування впливу самого прохлорперазину.

Оновлені дані цього реєстру з охопленням дітей 315 жінок, які приймали прохлорперазин (виходячи з виписаних рецептів), народжених у період 1996-2011 років, свідчать про зниження частоти вроджених вад при порівнянні з дітьми 2317 жінок, які приймали діксиразин в І триместрі. Для відносно важких аномалій співвідношення шансів склало 0,78 (95% ДІ 0,63-0,98). Обидва препарати призначали від нудоти та блювоти вагітних.

У 2011 році FDA оновив інформацію в інструкціях до антипсихотичних препаратів стосовно вагітності, підкресливши ризик неонатальних ускладнень при вживанні в ІІІ триместрі. Ці ускладнення включають наступне: екстрапірамідні знаки (аномальні м’язові мимовільні рухи) внаслідок блокади дофаміну та седації, труднощі при диханні та годуванні, збудження, тремор, аномально знижений або підвищений м’язовий тонус. FDA визначає ці симптоми як “синдром відміни”, але ці ознаки також можуть означати побічні ефекти (токсичність) від залишкового впливу препарату. Ці ускладнення можуть зникати спонтанно або вимагати додаткової стаціонарної допомоги.

Створено національні реєстри щодо вживання антипсихотичних препаратів при вагітності: в США – на базі Массачусетського загального госпіталю (National Pregnancy Registry for Atypical Antipsychotics, http://www.womensmentalhealth.org/pregnancyregistry/) та Австралії (http://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT00686946).

Також див. статтю Антипсихотичні препарати.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про проникнення прохлорперазину до грудного молока, але відомо, що інші фенотіазіни виявляються в невеликій кількості в молоці. Молекулярна вага препарату припускає проникнення його до грудного молока.

Американська академія педіатрії та робоча група ВООЗ з грудного вигодовування відзначають відсутність довготривалих досліджень щодо впливу фенотіазінів в період лактації і, також, відсутність потреби у їх призначенні при грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Так само як і інші фенотіазіни, прохлорперазин спричиняє галакторею. Цей побічний ефект, який є проявом гіперпролактинемії, виникає через дофамінову блокаду тубулоінфундибулярного шляху. Гіперпролактинемія може призводити до порушень менструального циклу та неплідності.

Адаптовано за матеріалами:

Адаптовано 25.01.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 11.02.2016 р.