ФЛУНІЗОЛІД

Група/призначення:  

Глюкокортикоїд. Покази: бронхіальна астма (в якості профілактичного лікування), хронічний обструктивний риніт, алергічні риніти. Препарат не знімає бронхоспазму.

Альтернативні назви / синоніми:

Синафлан (мазь), флуцинар (мазь).

Діюча речовина: флунізолід.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про застосування у людини, дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про застосування у людини, ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Глюкокортикоїди при вагітності асоціюються з несиндромальними розщілинами піднебіння та затримкою розвитку плоду. Флунізолід підвищує ризик орофаціальних розщілин в експериментальних тварин. При назальному застосуванні флунізолід слабо всмоктується, на відміну від деяких інших глюкокортикоїдів. Згідно з інструкцією, назальний флунізолід не пригнічує ендогенний кортизол навіть при передозуванні. У затвердженому положенні спільної комісії американської колегії акушерів та гінекологів та американської колегії щодо алергії, астми та імунології, опублікованому в 2000 році, препаратами вибору для лікування бронхіальної астми при вагітності визнано інгаляційні форми беклометазону та будесоніду (глюкокортикоїди). Це положення також включено у рев’ю американського національного інституту здоров’я за 2004 рік.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату, флунізолід демонструє аналогічні іншим глюкокортикоїдам тератогенні та ембіотоксичні ефекти в експериментальних тварин. Японське дослідження виявило зростання частоти розщілини піднебіння у мишей та щурів, яких при вагітності лікували флунізолідом в дозах у 5 та 2,5 разів вищих від терапевтичних для людини. При нижчих дозах в обох видів тварин не спостерігали тератогенних наслідків.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи флунізолід проникає через плаценту, його молекулярна вага це передбачає, проте швидкий метаболізм та короткий період напіврозпаду обмежують кількість, отриману плодом.

Аналіз бази даних виписаних рецептів виявив асоціацію між призначенням високих доз інгаляційних кортикостероїдів при вагітності та вродженими вадами у новонароджених.

Це були наступні препарати: беклометазон, будесонід, флутиказон, флунізолід та тріамцинолон в дозах, еквівалентних 1000 мг беклометазону. Недоліками даного дослідження була відсутність інформації про окремі препарати, конкретні вади розвитку, корекції на вживання тютюну, алкоголю, заборонених препаратів.

Мета-аналіз різних повідомлень щодо використання інгаляційних кортикостероїдів при вагітності не виявив зростання частоти великих вроджених вад розвитку, передчасних пологів, низької ваги новонароджених, гіпертензії вагітних (2006 рік).

Дослідження 2004 року вивчало вплив інгаляційних кортикостероїдів на зниження ваги плодів, передчасне народження, формування вроджених вад при вживанні вагітними, які хворіють бронхіальною астмою. Це були наступні препарати та кількість вагітних: беклометазон (N=277), флутиказон (N=132), тріамцинолон (N=81), будесонід (N=43), флунізолід (N=25). При порівнянні із загально-популяційними показниками, це дослідження не виявило зростання частоти малої ваги плодів, малих для гестаційного віку плодів, передчасних пологів та вроджених вад розвитку.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи флунізолід проникає в грудне молоко. Його молекулярна вага це передбачає, проте швидкий метаболізм та короткий період напіврозпаду обмежують кількість препарату, отриману новонародженим. До прикладу, американська академія педіатрії відносить преднізолон до препаратів, сумісних з грудним вигодовуванням. Більш того, рев’ю 1997 року визнало кортикостероїди безпечними при лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

В інструкції до препарату зазначається, що флунізолід порушує фертильність у самок щурів при дозі 200 мкг/кг/день, яка в 4 рази перевищує максимальну рекомендовану для людини інтраназальну дозу. Порушень фертильності не виявляли при дозі 40 мкг/кг/день, яка приблизно еквівалентна інтраназальній дозі для дорослих.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 01.05.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.09.2015 р.