МЕТРОНІДАЗОЛ

Група (призначення):

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Похідні імідазолу. Антитрихомонадний препарат.

Альтернативні назви / синоніми:

Трихопол, флагіл, кліон, кліон-Д.

Діюча речовина: метронідазол.

Рекомендації при вагітності:

Дані досліджень в людській популяції свідчать про низький ризик. Не рекомендують використовувати у першому триместрі для лікування трихомоніазу чи бактеріального вагінозу, допускають його призначення при цих патологіях у другому та третьому триместрах. У випадку інших захворюваннь метронідазол дозволений для використання під час вагітності при відсутності більш безпечної альтернативи.

Рекомендації при лактації:

Потенційно токсичний. Рекомендується утримання від годування протягом 12-24 годин при одноразовому застосуванні препарату у дозі 2 г. Місцеве або вагінальне застосування ймовірно не становить ризику для немовляти.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Вивчали процес розмноження мишей при оральному прийомі даного препарату в дозах, що становили близько 0,1 рекомендованої людської дози і щурів при оральному прийомі метронідазолу в дозах, що в 5 разів перевищували людські дози. При цьому ураження плоду виявлено не було. Хоча після інтраперитонеального введення препарату мишам були зафіксовані випадки смерті плодів. Використання метронідазолу під час вагітності, є контроверсійним. Препарат є мутагенним для бактерій та канцерогенним для гризунів і, хоча жоден із цих ефектів не був доведений в людській популяції, зокрема, не доведений зв’язок між прийомом метронідазолу та виникненням раку в людини, все ж деякі дослідники рекомендують відмовитись від використання метронідазолу під час вагітності. Дослідження на мишах показали, що метронідазол потенціює тератогенну та фетотоксичну дію алкоголю, що не доведено в людській популяції.

Інформація щодо впливу на плід:

Використання метронідазолу при трихомоніазі або вагінозі в другому і третьому триместрі є допустимим. Описані випадки виникнення нейробластом у дітей, матері яких приймали метронідазол на 12-13 тижні вагітності. Ніякого зв’язку з вродженими вадами розвитку, абортами, або мертвонародженнями не було знайдено. Деякі дослідження, однак, показали зростання ризиків негативного впливу на плід, коли препарат використовували в першому триместрі вагітності. Матері, які лікувались метронідазолом між 5 та 7 тижнями вагітності з приводу амебіазу, народжували дітей з серединними дефектами обличчя (розщелиною губ та піднебіння). Зв’язок між цими вадами та дослідженим препаратом невідомий. Дані дослідження Управління з контролю якості харчових продуктів та медикаментів, проведеного в травні 1987 року, засвідчили 27 випадків із негативними наслідками вживання метронідазолу для плоду матерями під час вагітності з метою лікування бактеріального вагінозу, зокрема: спонтанні аборти, дефекти розвитку мозку, кінцівок, геніталій, тощо. Проте резюмуючи результати даного та численних досліджень, які проводилися пізніше, вчені роблять висновок, що немає достатньо фактів, щоб стверджувати, що використання метронідазолу пов’язано з підвищеним ризиком розвитку вроджених дефектів.

Застосування препарату під час вигодовування:

При експериментальних дослідженнях препарат має мутагенний і канцерогенний вплив. Джерела описують виникнення проносу і вторинної лактозної непереносимості у дітей, матері яких отримували метронідазол, проте зв’язок не доведений. Не відмічали істотного збільшення побічних ефектів у дітей на грудному годуванні від призначення матерям медикаментозної терапії метронідазолом. При одноразовому пероральному застосуванні 2 г метронідазолу рекомендовано припинення грудного вигодовування протягом 12-24 годин, для екскреції препарату. Проте, оскільки описують мутагенні і канцерогенні властивості препарату при деяких дослідженнях, слід уникати його необґрунтованого застосування. В той же час місцеве або вагінальне застосування метронідазолу під час грудного вигодовування, ймовірно, є безпечним для немовляти. В 1988 році проводились численні дослідження рівнів метронідазолу та його метаболіту в молоці та плазмі годуючих матерів. Терапія тривала 4 дні, а доза препарату становила 400 мг тричі на добу. Значного збільшення несприятливого впливу на дітей не спостерігалось.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): немає даних.

Джерело адаптації:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

Адаптовано 21.01.2015 р.:
С.І. Гайдук, лікар загальної практики-сімейна медицина, старший лаборант кафедри педіатрії та неонатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького.

Переглянуто редакційною колегією 04.08.2015 р.