ВАКЦИНА ПРОТИ ЖОВТОЇ ЛИХОМАНКИ

Група/призначення:

Вакцина. Покази: профілактика жовтої лихоманки у дітей з 9 місячного віку і дорослих, що виїжджають за кордон в ензоотичні по жовтій лихоманці регіони, а також в осіб, що працюють з живими культурами збудників жовтої лихоманки.

Жовта лихоманка – гостра природно-осередкова вірусна інфекція, що характеризується важким перебігом з інтоксикаційним, жовтяничним та геморагічним синдромjv. Жовта лихоманка входить до числа особливо небезпечних інфекцій.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина:

Вакцина являє собою тонкоподрібнену тканину курячих ембріонів, вільних від специфічної патогенної мікрофлори (specific pathogen free-SPF), заражених атенуйованим (ослабленим) вірусом жовтої лихоманки штаму “17Д”, очищену центрифугуванням і ліофілізовану.

Рекомендації при вагітності:

Сумісна; користь для матері перевищує ризик для плода.

Рекомендації при лактації:

Обмежена інформація  про застосування у людини; ймовірно сумісна.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід використання у людини не свідчить про зростання ризику великих вроджених вад після вакцинації. Оскільки це жива ослаблена вірусна вакцина, CDC стверджує, що її не можна вводити при вагітності, за винятком випадків коли є ймовірність зараження жовтою лихоманкою. Взагалі, вагітним рекомендується уникати подорожей в регіони, де розповсюджена жовта лихоманка, а при необхідності перебування в таких місцях слід проводити вакцинацію, оскільки захворюваність та смертність від жовтої лихоманки є високими.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження проводились у вагітних мишей шляхом введення одноразово на 5, 10 або 15 дні гестації. При цьому не спостерігали ні материнської токсичності, ні зростання частоти вроджених вад. Поведінкові порушення зазначали включно з дефіцитом звикання пам’яті (deficit in habituation memory) у 22-денних самок, значне зниження активності у 22-денних самок, незалежно від дня введення вакцини та у 60-денних самців та самок, які отримали вакцину на 10 дні гестації.

Дослідження в Бразилії виявило, що при введенні вакцини вагітним мишам на 1, 6 та 12 дні гестації відмічаються значні зміни рівнів інтерферону-гамма (iFN-gamma) в сироватці та селезінці у випадку зростання частоти смертності плодів.  Розвиток плаценти та плоду були істотно змінені, але деталі не наводяться.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторив 50282 пари мати-дитина, в 3 випадках  вводилась вакцина від жовтої лихоманки в І триместрі. При цьому вроджені вади не виявлено.

Повідомлення 1993 року описує вакцинацію 101 вагітної в різних термінах при спалаху жовтої лихоманки в Нігерії у 1986 році.   В І триместрі отримали вакцину 4 жінки, в ІІ – 8, в ІІІ – 89, в середньому в термінах 6-38 тижнів. Зразки крові отримували до та після вакцинації та у 115 невагітних вакцинованих жінок. Вимірювання імуноглобулінів М (IgM) та нейтралізуючого антитіла* в цих зразках виявили, що імунна відповідь у вагітних значно нижча в порівнянні з контрольною групою.  В однієї жінки зафіксували симптоми гострої жовтої лихоманки за тиждень до вакцинації, вагітність закінчилась самовільним абортом через 8 тижнів після вакцинації. Не було продемонстровано проникнення атенуйованого вірусу через плаценту. У 9 матерів виявлено IgM після вакцинації, а в новонароджених – ні. Нейтралізуюче антитіло проникало через плаценту або потрапляло з молозивом до 14 з 16 немовлят, народжених від матерів з цим антитілом. Не виявлено порушень фізичного та розумового розвитку у дітей, за якими спостерігали до 3-4–річного віку.

У 1999 році європейська мережа тератологічних інформаційних служб (European Network of Teratology Information Services) повідомила про наступні результати 58 з 74 вагітностей з проспективним спостереженням з застосуванням вакцини від жовтої лихоманки: 16 випадків вилучені із спостереження, 7 самовільних переривань, 5 штучних абортів, 46 народжених живими. У новонароджених виявлено 2 великі вади розвитку: стеноз уретри, трифаланговий великий палець стопи. Також виявлено наступні [малі аномалії]: двобічна клишоногість, помірне викривлення носової перегородки, малий дефект міжшлуночкової перетинки. В цих 5 випадках вроджених вад вакцинація проводилась на ранніх термінах вагітності. Рівні переривання вагітності та вроджених вад знаходяться в межах очікуваних величин.

Французький центрально-східний реєстр вроджених вад (France/Central-East Registry of Malformations) повідомив про 4 випадки вакцинації при вагітності серед 23925 вроджених вад розвитку за період 1980-1995 років. Це були наступні вроджені вади: правобічна ектромелія верхньої кінцівки (вакцинація в І триместрі), VACTERL-асоціація (дефекти хребців, атрезія анусу, атрезія стравоходу з трахеоезофагеальною норицею, аномалія променевої кістки та нирки; вакцинація в ІІ триместрі), стеноз аорти (І триместр), гідроцефалія у доношеного мертвонародженого (ІІ триместр). Французький виробник препарату повідомив вчених про 2 випадки самовільного переривання через 6 та 13 тижнів після вакцинації.

2 європейські групи вчених виявили 52 вагітності з впливом вакцини від жовтої лихоманки в І або ІІ триместрах. При цьому не було виявлено зростання частоти вроджених вад та самовільного переривання вагітності.

Дослідження в Бразилії відмітило асоціацію між вакцинацією на ранніх термінах вагітності та зростанням частоти вроджених вад, яке не було статистично значущим  (співвідношення шансів 2.29, 95% ДІ 0,65-8,03).

Інше бразильське дослідження повідомляє про відсутність зростання частоти великих вроджених вад у 134 немовлят, чиї матері були вакциновані на ранніх термінах вагітності.

Зазначали зростання частоти малих аномалій, особливо невусів, в порівнянні з популяційними даними.

Третє повідомлення бразильських вчених стосується результатів 480 вагітностей, при яких випадково вводилась вакцина від жовтої лихоманки на початку І триместру. В цій групі сероконверсія** була дуже високою (98%); не виявлено значного зростання частоти вроджених вад.

При іншому дослідженні не було виявлено несприятливих наслідків у немовлят  при народженні та до  віку 3-4  років, асоційованих з вакцинацією.

Доступним є одне повідомлення щодо виникнення вродженої інфекції в результаті вакцинації в І триместрі.

Застосування препарату під час вигодовування:

Проникнення вірусу з вакцини в грудне молоко детально не вивчене. У 2009 році повідомили про один ймовірний та інший доведений випадки неврологічного захворювання немовлят, асоційованих з вакцинацією від жовтої лихоманки матері.

Рекомендації консультативного комітету з практики імунізації CDC 2010 року припустили, що вакцинації жінок в період лактації слід уникати при малій імовірності зараження жовтою лихоманкою. Сучасні рекомендації доступні на сайті CDC.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

При введенні вакцини самцям миші в сперматоцитах знаходили зростання частоти хромосомних аномалій, в основному анеуплоїдій.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 12.10.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 19.11.2015 р.