БУДЕСОНІД

Група/призначення:

Кортикостероїди для системного застосування, глюкокортикоїди. Покази: бронхіальна астма, гіперреактивність бронхів, хронічний бронхіт з бронхоспазмом, алергічний риніт.

Альтернативні назви / синоніми:

Пульмікорт, пульмікорт турбугалер (порошок для інгаляцій), тафен назаль (назальний спрей), тафен новолайзер (порошок для інгаляцій). Комбіновані препарати: симбікорт (формотерол та будесонід).

Діюча речовина: будесонід.

Рекомендації при вагітності:

Інгаляційна форма: сумісний, користь для матері перевищує ризик для плоду; пероральна форма; відсутня інформація про використання у людини, дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про застосування у людини, ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід використання будесоніду при вагітності був обнадійливим і його рекомендували призначати при вагітності. Системні глюкокортикоїди при вагітності асоціюються з несиндромальними розщілинами піднебіння та затримкою розвитку плоду. Будесонід призначається місцево, назально, перорально, ректально для лікування різного виду алергії та запалень. Неконтрольована при вагітності бронхіальна астма призводить до численних ускладнень, тому, якщо стан жінки вимагає лікування, не слід його відміняти при вагітності, треба зважити користь для матері. У затвердженому положенні спільної комісії американської колегії акушерів та гінекологів і американської колегії щодо алергії, астми та імунології, опублікованому в 2000 році, препаратами вибору для лікування бронхіальної астми при вагітності визнано інгаляційні форми беклометазону (глюкокортикоїд) та будесоніду. Це положення також включено у рев’ю американського національного інституту здоров’я за 2004 рік.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тератологічне тестування у кролів продемонструвало самовільне переривання вагітності при дозі будесоніду 0,29 нмоль/кг/день. При нижчих дозах до 0,01 нмоль/кг відмічали загальну затримку розвитку та розвитку скелету (затримка оссифікації хребців та черепу). У щурів спостерігали аналогічні ефекти і їх відсутність при інгаляційному введенні.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Три аналізи Шведського медичного реєстру народжень (Swedish Medical Birth Registry) не виявили суттєвої асоціації між вживанням при вагітності будесоніду та вродженими вадами (включаючи орофаціальні розщілини) на основі спостереження за 10000 вагітностями з таким впливом. Один з аналізів включав 2014 вагітних з інгаляційним вживанням препарату, за якими почали спостерігати ще при вагітності. Серед цих жінок 1675 також приймали агоністи β2-адренорецепторів, 16 жінок додатково до будесоніду використовували ще й інший інгаляційний кортикостероїд, а 316 жінок інші препарати не вживали. Всього зареєстровано 76 випадків вроджених вад (3,8%) в порівнянні з 3,5% у дітей народжених за період 1995-1997 років. У 41 новонародженого виявлено великі вроджені вади, у 35 – малі аномалії розвитку. Серед великих вроджених вад зареєстровано 5 хромосомних аномалій, які навряд чи були викликані впливом препаратів. 4 випадки з групи великих вроджених вад (при очікуваних 3,3) були орофаціальними розщілинами: серединна розщілина піднебіння (N=2), однобічна розщілина губи (N=1), однобічна розщілина губи та піднебіння (N=1). Серед всіх вад (76) 18 становили вроджені вади серцево-судинної системи, включаючи двох недоношених немовлят з відкритою артеріальною протокою, що було кваліфіковано як малі аномалії. Інші вади серця були наступними: дефекти міжшлуночкової перетинки з або без інших аномалій (N=11), дефекти міжпередсердної перетинки з або без інших аномалій (N=4), невідомий дефект (N=1). Тільки про дві вроджені вади серцево-судинної системи надійшла інформація до шведського дитячого кардіологічного реєстру, тому автори вирішили, що інші випадки були з невеликими клінічними проявами. Цими двома успішно лікованими вадами були наступні: транспозиція магістральних судин та атрезія трикуспідального клапану. Вищенаведений реєстр при оновленні даних у 2003 році включав 2968 випадків лікування будесонідом на ранніх термінах вагітності, при аналізі не було виявлено пов’язаних з препаратом змін гестаційного віку, ваги плодів, частоти мертвонароджень або багатоплідності.

Дослідження випадок-контроль, результати якого повідомлено у 2003 році і яке проводилось на основі 3 шведських медичних реєстрів, також визначало асоціацію кортикостероїдів з кардіоваскулярними аномаліями. Порівнювали випадки вад серцево-судинної системи без хромосомних порушень (N=5015) з контрольною групою, якою служили всі новонароджені в Швеції за період 1995-2001 років (N=577730). Було визначено асоціації для кількох препаратів, проте це може бути пов’язано з основним захворюванням, хоча істинні ефекти препаратів також були відслідковані.   Всього зареєстровано 66 випадків вживання інгаляційних кортикостероїдів, з них будесонід – в 16. Виявлено певну асоціацію назального  бутесоніду з кардіоваскулярними вадами.

Проводилось дослідження з порівнянням ваги, росту, окружності голови новонароджених 41 жінки з бронхіальною астмою при вживанні наступних препаратів: будесонід (N=14), флутиказон (глюкокортикоїд) (N=18), комбінація флутиказону з сальметеролом (протиастматичний засіб, селективний агоніст β2-адренорецепторів) (N=9) з 20 дітьми жінок без бронхіальної астми. Не було виявлено несприятливих наслідків в результаті вживання будесоніду та флутиказону.

Діти 96 жінок, які приймали 400 мкг будесоніду двічі на день для лікування алергічних проявів, не мали  помітних негативних наслідків від такого впливу при вагітності.

Епідеміологічні дослідження асоціюють орофаціальні розщілини з кортикостероїдами на основі невеликої кількості випадків. Одне з них виявило асоціацію тільки при вживанні кортикостероїдів місцево.

Аналіз бази даних виписаних рецептів виявив асоціацію між призначенням високих доз інгаляційних кортикостероїдів при вагітності та вродженими вадами у новонароджених. Це були наступні препарати: беклометазон, будесонід, флутиказон, флунізолід та тріамцинолон в дозах, еквівалентних 1000 мг беклометазону. Недоліками даного дослідження була відсутність інформації про окремі препарати, конкретні вади розвитку, корекції на вживання тютюну, алкоголю, заборонених препаратів.

Данське національне когортне дослідження народжень (Danish National Birth Cohort) повідомляє, що діти в середньому віці 6,1 року на момент аналізу, які зазнали пренатального впливу будесоніду, що було визначено шляхом опитування матерів у терміні 12 та 30 тижнів вагітності, а також через 6 місяців після пологів, більш схильні до розвитку ендокринних, метаболічних та харчових розладів.

У 2005 році проведено огляд літературних даних щодо результатів вагітностей після вживання будесоніду, а у 2006 році – мета-аналіз щодо використання інгаляційних кортикостероїдів. Було зроблено висновок, що дані про пероральне призначення будесоніду та більш обмежені дані про інтраназальне його використання не свідчать про зростання ризику вроджених вад або інших несприятливих наслідків, включаючи передчасні пологи, малу вагу при народженні, гіпертензію вагітних.

Дослідження 2004 року вивчало вплив інгаляційних кортикостероїдів на зниження ваги плодів, передчасне народження, формування вроджених вад при вживанні вагітними, які хворіють бронхіальною астмою. Це були наступні препарати та кількість вагітних: беклометазон (N=277), флутиказон (N=132), тріамцинолон (N=81), будесонід (N=43), флунізолід (N=А25). При порівнянні із загальнопопуляційними показниками, це дослідження не виявило зростання частоти малої ваги плодів, малих для гестаційного віку плодів, передчасних пологів та вроджених вад розвитку.

Повідомлення 2007 року описало вживання інгаляційного будесоніду 42 вагітними. Не виявлено несприятливих наслідків у новонароджених. Визначено, що всі синтетичні кортикостероїди частково метаболізуються плацентарними ферментами, а будесонід – ні.

Застосування препарату під час вигодовування:

При пероральному вживанні біодоступність будесонілу становить 9%, і у немовляти є також низькою при отриманні з грудним молоком. У 8 жінок, які вживали інгаляційно будесонід в дозі 200 мкг (N=4) та 400 мкг (N=4) двічі на день, пік концентрації складав 168 нг/л та 335 нг/л при двох дозах відповідно. Середнє співвідношення концентрації в молоці та плазмі склало 0,46. Концентрація в плазмі новонародженого була меншою за межу кількісного визначення. Немовля отримувало середню концентрацію будесоніду 6,8 та 14,2 нг/кг в день при материнських дозах 200 та 400 мкг відповідно, що становить 0,3% за умови 100% біодоступності препарату при пероральному введенні.  Рецензенти та групи експертів класифікують інгаляційні кортикостероїди як сумісні з грудним вигодовуванням. В той же час виробник рекомендує припинити грудне вигодовування, якщо мама змушена лікуватись пульмікорт турбугалером. При пероральному вживанні будесонід в 25 раз ефективніший за гідрокортизон, а клінічні прояви цього впливу у новонародженого, який знаходиться на грудному вигодовуванні невідомі.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 01.05.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.09.2015 р.