КАСКАРА СЕГРАДА

Назва англійською мовою:  cascara sagrada.

Група/призначення: проносний засіб.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: каскара сеграда.

Рекомендації при вагітності:

Обмежений досвід застосування у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Це антрахіноновий проносний препарат. Досвід використання у вагітних обмежений, відсутня інформація про ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Дослідження 1977 року виявило, що понад 50% жінок в період вагітності приймають проносні засоби антрахінонового ряду. Так, незадовго до індукції пологів було призначено дантрон (1:8 дигідроксиантрахінон) 9 жінкам. Було виявлено присутність препарату та/або його метаболіту в амніотичній рідині та сечі новонароджених – без несприятливих наслідків.

Велике проспективне дослідження повідомило про 53 пари мати-дитина, які зазнали впливу препарату в І триместрі вагітності. Не було виявлено підвищеного ризику. В будь-якому терміні вагітності препарат приймали 188 жінок. Виявлено вищий за очікуваний відносний ризик доброякісних пухлин, але це потребує незалежного підтвердження.

Застосування препарату під час вигодовування:

Незважаючи на те, що антрахінони проникають до грудного молока, ризик виникнення діареї у немовлят є мінімальним, проте можливим. Після призначення 65 мг каскара сеграда препарат виявлявся в грудному молоці у 5 з 10 жінок, яке отримували протягом 20 годин. Чутливість аналізу становила близько 1100 мг/л каскари.

У 2001 році Американська академія педіатрії визнала препарат каскара сеграда суміснис з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501328/.

Адаптовано 25.03.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.03.2022 р.