КАРИПРАЗИН

Назва англійською мовою:  cariprazine.

Група/призначення: антипсихотичні засоби.

Альтернативні назви / синоніми: реагіла, врайлар.

Діюча речовина: карипразин.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання карипразину в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, але відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє коректно оцінити ембріо/фетальний ризик. Основну роль відіграє стан жінки: користь від її лікування може перевищувати невідомий ризик для плода. Екстрапірамідні та/або симптоми відміни можуть з’являтись у новонароджених, які зазнали впливу антипсихотичних препаратів пренатально в ІІІ триместрі.  В США вагітні, які приймають капразин, можуть бути включені для моніторингу до національного реєстру вагітних, що приймають атипові антипсихотичні препарати (National Pregnancy Registry for Atypical Antipsychotics), до реєстру вагітних, які приймають антипсихотичні препарати (National Pregnancy Registry for Psychiatric Medications).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Щурам в період органогенезу вводили перорально дози на рівні 0,2 від максимальної рекомендованої для людини, виходячи з AUC* для основної сполуки та двох метаболітів, що призводило до токсичного впливу на розвиток за відсутності токсичних проявів у матерів. У плодів спостерігали зменшення ваги тіла, у самців зменшення аногенітальної відстані, скелетні дефекти (вигнуті кістки кінцівок, лопатка, плечова кістка). Дози на рівні 1,2-3,5 від максимальної рекомендованої для людини призводили до материнської токсичності та несприятливих наслідків у плодів (зовнішні вроджені вади (локалізований набряк грудної клітини, вісцеральні варіації (недорозвиток ниркових сосочків, розширення сечоводу) та скелетні варіації (викривлені ребра, не осифіковані сегменти грудини). При введенні щурам в період вагітності та лактації доз на рівні 0,03-0,4 від максимальної рекомендованої для людини, відзначали зменшення рівня виживання дитинчат, зменшення ваги новонароджених, зменшення ваги потомства першого покоління після відлучення – без проявів токсичності у матерів. У дитинчат були бліді, холодні тіла та затримка розвитку (нерозвинуті або недорозвинуті ниркові сосочки; зниження відповіді на реакцію сполоху у самців (реакція на раптовий шум). Потомство другого покоління продемонструвало клінічні ознаки та меншу вагу тіла – аналогічно до тварин першого покоління.

Кролям в період органогенезу призначали перорально дози на рівні 0,02-4,6 від максимальної рекомендованої для людини. Не спостерігали тератогенних наслідків на фоні материнської токсичності (зниження ваги тіла та споживання їжі) – при використанні найвищих доз. Не було виявлено несприятливого впливу на вагітність.

Дослідження на карциногенність основної сполуки у мишей були негативними. Основна сполука не продемонструвала мутагенності чи кластогенності в двох дослідженнях, але в одному – так. Один з метаболітів не був кластогенним в одному дослідженні, але продемонстрував позитивний результат в іншому. Не виявлено впливу на фертильність у самців щурів, але у самок відзначено нижчий рівень фертильності.

Інформація щодо впливу на плід:

Карипразин є атиповим антипсихотичним засобом, приймається перорально. Показами до призначення є шизофренія, гостре лікування маніакальних або змішаних епізодів, асоційованих з біполярним розладом І.

Препарат метаболізується до двох активних метаболітів – десметил карипразину та дидесметил карипразину, рівень зв’язування з білками плазми основної сполуки та метаболітів становить 91-97%, період напіввиведення карипразину складає 2-4 дні, а десметил карипразину – 1-2 дні, дидесметил карипразину – 1-3 тижні.

Невідомо, чи карипразин та два метаболіти проникають через плаценту у людини. Молекулярна вага основної сполуки та довгий період напіввиведення припускають такий трансфер, проте він обмежуватиметься високим рівнем зв’язування з білками плазми, принаймні, на ранніх термінах вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання карипразину в період лактації у людини. Молекулярна вага основної сполуки, її довгий період напіввиведення та одного з активних  метаболітів припускають екскрецію до грудного молока. Але високий рівень зв’язування з білками плазми основної сполуки та метаболітів можуть обмежувати кількість препарату, яка потрапить до грудного молока.

Найчастішими несприятливими наслідками впливу карипразину у невагітних дорослих були екстрапірамідні симптоми, акатизія (патологічна потреба в постійному русі), блювота, сонливість, неспокій.

Якщо мама приймає карипразин в період грудного вигодовування, то немовля слід моніторувати на предмет таких ефектів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2.  Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3.  База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500757/.

Адаптовано 10.01.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.01.2022 р.