ІМУНОГЛОБУЛІН ДЛЯ ВНУТРІШНЬОВЕННОГО ВВЕДЕННЯ

Назва англійською мовою: 

Imune globulin intravenous/ Human normal immunoglobulin for intravenous administration.

Група/призначення: імуноглобуліни.

Альтернативні назви / синоніми:

Біовен, імуноглобулін людини нормальний рідкий для внутрішньовенного введення.

Діюча речовина:

Імунологічно активна білкова фракція імуноглобуліну G.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Не виявлено ризику для ембріону/плода, асоційованого з імуноглобуліном людини нормальним рідким для внутрішньовенного введення.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат є імунологічно активною білковою фракцією, що виділена з плазми крові людини, це переважно імуноглобулін G. На відміну від внутрішньом’язового введення забезпечує негайну концентрацію антитіл в сироватці. Препарат проникає через плаценту у людини у значній кількості тільки після 32 тижня вагітності.

Огляд 1988 року щодо імуноглобуліну для внутрішньовенного введення підсумував покази до призначення у вагітних: гіпогамаглобулінемія (наприклад,  загальний варіабельний імунодефіцит (ЗВІД), автоімунні захворювання (тромбоцитопенічна пурпура), алоімунні розлади (виражена резус-імунізація, алоімунна тромбоцитопенія). Останні повідомлення описали використання імуноглобуліну внутрішньовенно для попередження внутрішньочерепних крововиливів у випадках алоімунної тромбоцитопенії плода; повторних абортів; спричинених антифосфоліпідними антитілами;  вродженої блокади серця новонародженого, спричиненої материнськими антитілами до антигену Ro (SS-A) та La (SS-B); вираженої ізоімунізації Rh або Kell антитілами. У плодів та новонароджених не спостерігали несприятливих наслідків, але рекомендується з обережністю застосовувати для попередження повторних абортів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Імуноглобулін G (IgG) є нормальним компонентом грудного молока. Дані від 2 матерів свідчать про нормальну або вищу концентрацію IgG та нормальну або нижчу концентрацію IgМ у випадку внутрішньовенного введення. Антибактеріальна активність грудного молока у цих двох жінок була нормальною. Існує консенсус, що це є препаратом вибору для жінок з розсіяним склерозом після пологів, які годують немовлят. Проте одне ретроспективне дослідження не виявило зниження частоти рецидивів на фоні такого лікування. Повідомляється  про рідкісні випадки транзиторної висипки у немовлят на грудному вигодовуванні, матері яких отримували IgG внутрішньовенно.

У згаданих вище жінок, які отримували препарат внутрішньовенно з приводу ЗВІД визначили рівень IgG та IgM в молозиві (3 дні після пологів) та молоці (7 днів після пологів). Одна жінка отримувала 400-500 мг/кг внутрішньовенно щомісяця, інша – 600-700 мг/кг аналогічно. Час введення  останньої дози невідомий. Концентрація IgG була в нормі в обох зразках першої жінки і вища за нормальну в молозиві другої. Рівні IgM були в нормі в обох зразках першої жінки і низькі в другої. Молозиво та молоко обох матерів сильно інгібували адгезію ентеропатогенної кишкової палички in vitro.

Ефекти у немовлят на грудному вигодовуванні.

Ретроспективне дослідження охопило 108 жінок з рецидивуючим розсіяним склерозом, з яких 69 отримали внутрішньовенно імуноглобулін після пологів за наступними схемами: або 0,4 грам/кг щодня протягом 5 днів і додаткова доза 0,4 грам/кг на 6 та 12 тижнях після пологів (N=41), або 0,4 грам/кг щодня протягом 5 днів в перші 6-8  тижнів вагітності, потім 0,4 грам/кг кожні 6 тижнів до 12 тижня після пологів. В основній групі в жодної дитини і матері не відзначали несприятливих наслідків.

Повідомляється про 43 жінок з розсіяним склерозом, які отримали 60 грам імуноглобуліну внутрішньовенно протягом 3 днів після пологів та 10 грам щомісяця. Всі жінки годували немовлят мінімум 4 тижні. Єдиним несприятливим ефектом була транзиторна висипка у новонародженого на другий день після введення матері препарату, що можна пояснити введеним імуноглобудіном. Рівень рецидивів був нижчим за показник в контрольній групі жінок без такого лікування.

Європейське подвійне сліпе рандомізоване дослідження порівняло дві схеми лікування у 168 жінок з розсіяним склерозом для визначення частоти рецидивів. Одна група жінок отримувала  150 мг/кг протягом 24 годин після пологів і щомісяця наступні 6 місяців. Інша група – 450 мг/кг протягом 24 годин після пологів, 300 мг/кг на 2 день і 150 мг/кг на 3 після пологів і надалі 150 мг/кг щомісяця протягом 6 місяців. Більшість жінок, які годували дітей протягом 3 місяців або довше не мали рецидивів протягом дослідження в порівнянні з жінками, які годували дітей менше 3 місяців. 91 жінка годувала дітей 3 місяці або довше, а 48 – менше 3 місяців. У немовлят не спостерігали несприятливих наслідків.

Жінку з пемфігоїдом вагітних (стаття Шкірний свербіж та вагітність) лікували кількома курсами внутрішньовенного імуноглобуліну – 2 грами/кг протягом 3 днів в період вагітності та на 4, 9 і 13-му тижнях вагітності. Жінка також отримувала преднізолон дозою, яка зменшувалась від 0,7 мг/кг день до 1 мг в день. Немовля перебувало на грудному вигодовуванні протягом 3 місяців без ускладнень.

Одне дослідження порівнювало вплив термінів введення на частоту рецидивів при рецидивуючо-ремітуючому розсіяному склерозі. 24 жінки розпочали лікування в перші 24 години після пологів і в період лактації. Автори дійшли висновку, що внутрішньовенне введення імуноглобуліну ефективне у зменшенні частоти післяпологових рецидивів. Несприятливих наслідків не спостерігали.

Жінка з вульгарною пухирчаткою (pemphigus vulgaris) отримала 3 цикли внутрішньовенного імуноглобуліну – 120 грам протягом 5 днів в період вагітності разом з преднізолоном (30 мг перорально). Народилась здорова дитина, яка перебувала на грудному вигодовуванні.  Приблизно через 21 день після пологів призначено 4-й цикл терапії. На другий день такого лікування у немовляти виникла еритематозна пурпурова макулярна висипка по всьому тілу без клінічних  чи лабораторних ознак системного інфікування. Висипка пройшла за кілька днів без лікування. Не виключено, що причиною даного стану було лікування імуноглобуліном.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501437/.

Адаптовано 06.01.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 06.01.2022 р.