АРФОРМОТЕРОЛ

Назва англійською мовою: arformoterol.

Група/призначення: бронходилятатор.

Покази: бронхіальна астма та хронічне обструктивне захворювання легень.

Альтернативні назви/синоніми: брована.

Діюча речовина: арформотерол.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання амфотеролу в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, проте відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє коректно оцінити ембріо-фетальний ризик. Відомо, що інші β-адренергіні антагоністи  впливають на скорочення матки (наприклад, тербуталін), проте такого не очікується від арформотеролу, через те, що при інгаляціях рівень системного всмоктування дуже низький.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. При введенні вагітним щурам пероральних доз, які призводили до впливу, у 370 раз вищого за отримуваний у людини при використанні максимальної рекомендованої добової інгаляційної дози, виходячи з AUC*, спостерігали омфалоцеле (пупкову килу). При впливі на рівні в 1100 разів вищому від отримуваного в людини, відзначали підвищення частоти втрати дитинчат при народженні, в період лактації та зменшення їхньої ваги. Затримку розвитку діагностували на фоні дози, яка чинила вплив 2400 кратний отримуваному у людини при використанні максимальної рекомендованої добової інгаляційної дози. У вагітних кролів на фоні дози, яка чинила вплив у 8400 разів вищий від отримуванго в людини, виявляли неправильно розташовану нирку. Дози, які приблизно у ≥22000 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла, спричиняли брахідактилію, розширення бульбарної частини аорти, кісти печінки, лобулярну дизгенезію легенів, інтравентрикулярний дефект серцевої перетинки. Найвища доза (приблизно в 43000 разів вища від максимально рекомендованої, виходячи з площі поверхні тіла) призводила до ембріолетальності, доза, в 22000 разів вища від максимально рекомендованої для людини, зменшувала вагу дитинчат. Доза ≤4900 від максимальної рекомендованої для людини не призводила до тератогенних ефектів.

Дворічне дослідження карциногенності проводилось у мишей (перорально) та кролів (інгаляційно). У самок мишей відзначали залежне від дози підвищення частоти стромальних поліпів матки та шийки, саркоми стромальних клітин при впливі, 70-кратному максимальній рекомендованій дозі. У самок щурів вплив на рівні 130 разів від максимальної рекомендованої добової дози спричиняв підвищення частоти аденоми та карциноми С-клітин щитоподібної залози. Не виявлено пухлин на фоні 55-кратного від максимальної рекомендованої добової дози впливу. Арформотерол не продемонстрував мутагенності та кластогенності в численних дослідженнях. Не виявлено впливу на фертильність і репродуктивну поведінку при використанні пероральних доз (доза, в 2700 разів вища за максимальну рекомендовану добову для людини, виходячи з площі поверхні тіла).

Інформація щодо впливу на плід:

Арформотерол є селективним тривалої дії агоністом β2-адренергічних рецепторів, який діє як бронходилятатор. Це R-енантіомер формотеролу з подвійною силою рацемічного формотеролу. Арформотерол – це розчин, який застосовують за допомогою небулайзера.

Системна біодоступність арформотеролу дуже низька, концентрація найнижча у невагітних пацієнтів. Препарат екстенсивно метаболізується до неактивних метаболітів. Рівень зв’язування з білками плазми на рівні 52-65%, середній період напіввиведення становить 26 годин.

Невідомо, чи армоферол проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, помірний рівень зв’язування з білками, подовжений період напіввиведення припускають такий трансфер. Однак, мінімальна кількість, яка проникатиме до системної циркуляції, видається клінічно не значимою.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання арформотеролу в період лактації у людини. Молекулярна вага, помірний рівень зв’язування з білками плазми, подовжений термінальний період напіввиведення припускають екскрецію препарату до грудного молока. Проте, мінімальна кількість, яка проникатиме до системної циркуляції, як здається не представлятиме ризику для немовляти на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501590/.

Адаптовано 25.07.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 26.07.2021 р.