АКЛІДІНІУМ БРОМІД

Група/призначення:

Засоби, що впливають на респіраторну систему. Засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів, бронходилятатор.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: аклідініум бромід.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання аклідініум броміду в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, проте відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє  коректно оцінити ембріофетальний ризик. В той же час низька концентрація препарату в плазмі припускає, що у випадку його призначення ризик при вагітності є низьким, якщо взагалі існує.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Не спостерігали структурних аномалій у щурів, які зазнали впливу в період органогенезу дозою, яка у 15 разів перевищувала рекомендовану добову для людини, виходячи з сумарного AUC* аклідініуму та його метаболітів (виходячи з інгаляційних доз ≤5 мг/кг/день). Проте вплив в період лактації дозами, 5-кратними рекомендованій добовій (виходячи з інгаляційної дози ≥0,2 мг/кг/день) призводив до зменшення ваги плодів. Ці дози також спричиняли материнську токсичність. Вплив препарату на кролів в період органогенезу не продемонстрував виникнення структурних аномалій при використанні доз, 20-кратних добовій рекомендованій для людини  (інгаляційні дози ≤3,6 мг/кг/день). При порівнянні з контрольною групою відзначено підвищення частоти долей печінки на фоні впливу дозами, які в 1400 разів перевищували рекомендовану добову дозу (виходячи з пероральних доз ≥150 мг/кг/день), а зниження ваги тіла плодів відзначали при впливі дози, яка у 2300 разів перевищувала добову рекомендовану для людини (на основі пероральних доз ≥300 мг/кг/день). Обидві дози спричиняли материнську токсичність. Довготривалі дослідження карциногенності у мишей і щурів були негативними. Різні тести мутагенності були як негативними, так і позитивними.  У самок та самців щурів інгаляційні дози, 15-кратні добовій рекомендованій для людини, порушували фертильність та репродуктивну поведінку, а також спричиняли токсичність  у самців. Однак, інші дослідження у щурів (ліковані самці спарені з нелікованими самками; ліковані самки спарені з нелікованими самцями) не виявили впливу на фертильність інгаляційних доз, які призводили до впливу 30 та 15-кратного від добової рекомендованої дози, відповідно.

Інформація щодо впливу на плід:

Аклідініум бромід, сухий порошок для інгаляцій, призначається для тривалої підтримуючої терапії бронхоспазму, асоційованого з хронічними обструктивними захворюваннями легенів. Це антимускариновий засіб, який часто називають антихолінергічним. Препарат швидко екстенсивно гідролізується до неактивних метаболітів, тому концентрації в плазмі є низькими.  Ефективний період напіввиведення становить 5-8 годин.

Невідомо, чи аклідініум або його метаболіти проникають через плаценту у людини. Молекулярна вага основної сполуки та довгий період напіввиведення припускають такий трансфер. Проте, низькі концентрації в плазмі свідчать, що кількість препарату, яка проникне до ембріону/плода буде малою.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання аклідініум броміду при лактації у людини. Молекулярна вага основної сполуки та довгий ефективний період напіввиведення (5-8 годин) припускає проникнення препарату до грудного молока. Однак, низька концентрація в плазмі свідчить, що до грудного молока проникне невелика кількість препарату. У дорослих пацієнтів найчастішими побічними реакціями при лікуванні цим препаратом були головні болі, назофарингіт, кашель. Якщо жінка отримує препарат в період грудного вигодовування, то слід моніторувати немовля на предмет таких ефектів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Yaffe Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
2. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500571/.

Адаптовано 06.06.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 07.06.2021 р.