ФЕНІЛЕФРИН

Група/призначення: симпатоміметик.

Фенілефрин — симпатоміметичний амін прямої дії, хімічно пов’язаний з адреналіном і ефедрином, йому притаманна потужна судинозвужувальна властивість.

Альтернативні назви / синоніми:

Ірифрин, мезатон, назол бебі, реліф (ректальні супозиторії), фенефрин, мезанекст, назол кідс.

Діюча речовина: фенілефрин.

Рекомендації при вагітності:

Дані про застосування у людини припускають ризик через вазоконстрикторну активність препарату, не рекомендований в І триместрі.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Фенілефрин слід уникати при вагітності через його вазоконстрикторну активність та дані деяких досліджень випадок-контроль, які припустили невелике підвищення частоти гастрошизису та геміфаціальної мікросомії при застосуванні агентів, які звужують кровоносні судини. Ці дослідження не встановили причинно-наслідкового зв’язку.

У випадку використання деконгестантів (судинозвужувальні препарати) після І триместру краще вибрати препарат, який містить тільки один активний інгредієнт (а не один комбінований). Це попереджає вплив на плід інших, можливо, не потрібних агентів. Також слід чітко дотримуватись рекомендованих доз.

При призначенні фенілефрину слід враховувати, що він може звужувати кровоносні судини, що, в свою чергу, може підвищувати кров’яний тиск.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Затримка розвитку плодів та передчасні пологи відбувались при лікуванні вагітних кролів фенілефрином в дозі, еквівалентній використовуваній у людини. Аналогічні дози у овець на пізніх термінах вагітності призводили до ацидозу та гіпоксемії у плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Фенілефрин – це симпатоміметик, який використовується в якості деконгестанту (судинозвужувача) в безрецептурних протизастудних засобах. Препарат також використовується як вазоконстриктор для лікування гіпертензії, яка може супроводжувати спінальну анестезію при кесаревому розтині. В деяких випадках таке застосування фенілефрину асоціювалось з транзиторним ацидозом у плода та пригніченням дихання у новонародженого. В 2007 році група дослідників висловила сумнів щодо ефективності стандартної деконгестантної дози фенілефрину – 10 мг, хоча виробник це заперечує.

Дослідження випадок-контроль із залученням біля 700 дітей з вродженою вадою серця повідомило асоціацію з впливом фенілефрину на ранніх термінах вагітності. Інтерпретація цієї асоціації була ускладнена тим фактом, що фенілефрин типово використовувався для лікування вірусної або бактеріальної інфекції. Наступне дослідження випадок-контроль не продемонструвало підвищення частоти дефектів міжшлуночкової перетинки, асоційованих з впливом фенілефрину, але відзначило підвищення частоти дефектів ендокардіальних подушок (співвідношення шансів 8,0, 95% ДІ 2,5-25,3, виходячи з 4 випадків).

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) охопив понад 4000 жінок з впливом фенілефрину в період вагітності, 1249 з них – в І триместрі. Було виявлено можливі асоціації між впливом препарату в І триместрі та дефектами вуха і ока, синдактилією, клишоногістю, а при впливі при вагітності в цілому – з вивихом кульшового суглобу, деформаціями кістково-м’язової системи, пупковою килою. Не було виявлено підвищення частоти вроджених вад серця. Асоціації, ідентифіковані в цьому дослідженні, основувались на малій кількості дітей з мальформаціями. При впливі в І триместрі найбільша група дефектів – ока та вуха – складалась з 8 дітей. Підтверджень цих знахідок немає, тому достеменно невідомо, чи фенілефрин підвищує частоту будь-якої вродженої вади.

Матково-васкулярні ефекти.

Маткові кровоносні судини містять тільки альфа-адренергічні рецептори, які здатні викликати звуження при стимуляції. В нормі ці судини максимально дилятовані. Доза фенілефрину, еквівалентна одній «таблетці від застуди» зменшувала матковий кровотік на 40% у вагітних овець. В інших дослідженнях у вагітних овець маткове судинне русло було істотно чутливішим до вазоконстриктивного впливу альфа агоністів, ніж загальне судинне русло організму, а чутливість до фенілефрину зростала протягом вагітності. Через вазоконстрикторні ефекти фенілефрин та споріднений агент фенілпропаноламін призводять до швидкого підвищення діастолічного тиску при дозі, тільки в 2-3 рази вищій від рекомендованої терапевтичної. На противагу цьому, псевдоефедрин спричиняє аналогічні ефекти тільки при чотирикратній терапевтичній дозі.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Деякі урологи вважають фенілефрин кращим альфа агоністом в контролі пріапізму*.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

Адаптовано 10.01.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.01.2020 р.