ЕНКАЇНІД

Група/призначення:

Антиаритмічний препарат. Структурно подібний до флекаїніду та прокаїнаміду. Виробник вилучив препарат з американського ринку 16 грудня 1991 року.

Альтернативні назви / синоніми: енкаїн.

Діюча речовина: енкаїнід.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин, не очікується підвищення вроджених вад розвитку при використанні в період вагітності. В літературі повідомляється як про нормальний, так і аномальний ембріональний розвиток у людини після впливу енкаїніду.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату, енкаїнід не був тератогенним у щурів і кролів в дозах в 9 та 13 разів вищих від рекомендованої для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений.

Доступні 2 клінічні випадки, повідомлені в абстракті, стосовно використання енкаїніду при вагітності. Одна дитина народилась з підслизовою розщілиною піднебіння. Інша вагітність закінчилась абортом на 14 тижні, виявлено затримку розвитку, розщілину піднебіння, декстрокардію, гіпоплазію шлуночків, єдиний аорто-пульмональний стовбур. Також були присутні інші вісцеральні та скелетні аномалії. Причинної ролі енкаїніду у виникненні цих аномалій не продемонстровано. В іншому повідомленні жінка на фоні довготривалої терапії енкаїнідом двічі вагітніла і народжувала здорових дітей.

Застосування препарату під час вигодовування:

Згідно з інструкцією до препарату, енкаїнід проникає до молока експериментальних тварин. Відсутня інформація про використання при лактації у людини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату, фертильність знижується на фоні дози, яка в 13 разів перевищує рекомендовану для людини і вводиться перед паруванням самцям і самкам щурів. Не відзначали зниження фертильності на фоні 6,5- кратної дози.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 07.08.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 08.08.2019 р.