СЕЛЕН

Група/призначення: хімічний елемент.

Селен є незамінним мікроелементом, присутнім в сироватці крові та тканинах здорової вагітної жінки. Сульфід 1% селену входить до складу деяких шампунів від лупи. Кілька сполук, що містять селен застосовуються у виробництві. Селеноментіонін є основною формою селену в раціоні людини.

Інтоксикація селеном (селеноз) від джерел навколишнього середовища періодично зустрічається на Середньому Заході США, де питна вода може містити підземну воду, яка протікає через збагачені селеном ґрунти. В цих місцях риба та дика природа накопичують селен і також можуть відігравати роль в токсичному впливі на організм.

Альтернативні назви/синоніми: немає.

Діюча речовина: селен.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний в рекомендованих дозах.

Рекомендації при лактації:

Сумісний в рекомендованих дозах.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Лікування надлишковою кількістю селену порушує розвиток ембріону в експериментальних тварин. Немає контрольованих досліджень у людини.

Рекомендовані ВООЗ дози селену залежно від популяційної групи (добова потреба): вагітні ІІ триместр – 28 мкг, ІІІ триместр – 30 мкг; матері-годувальниці: 0-6 місяців від народження – 35 мкг, 7-12 місяців від народження – 42 мкг.

Інформація щодо дослідження на тваринах:

Солі селену, як виявлено у хом’яків та щурів, проникають через плаценту. В різних видів тварин, включаючи приматів, плацента захищає плід від токсичності селену, якщо його концентрація в матері підвищена. Для прикладу, у щурів при застосуванні добавки селену в кількості 2 мг або 4 мг на літр питної води протягом вагітності, вміст селену в органах плода підвищувався, але не було істотної різниці між концентраціями селену в двох групах тварин. Хронічний вплив селену протягом спарювання, вагітності та лактації викликає пониження ваги при народженні та низьке виживання у мишей. Високі хронічні рівні доз селену асоціюються з вродженими вадами (енцефалоцеле) у деяких видів.

Інформація щодо впливу на плід:

Середня концентрація селену в пуповинній крові у 270 новонароджених дітей становила 2/3 від концентрації в крові матері.

Повідомляється про випадки викиднів серед маленької групи жінок з професійним впливом селену. Концентрації селену в сечі цих жінок не відрізнялися від контрольної групи, жінки якої теж проживали в цій самій громаді.

Одна група вчених досліджувала гіпотетичний зв’язок між дефіцитом селену та зростаючим ризиком викиднів.

Епідеміологічні дослідження, які проводяться для кореляції концентрацій селену у навколишньому середовищі, плаценті або печінці плода з різними несприятливими результатами вагітності не змогли встановити зв’язок між цим агентом та ускладненнями вагітності.

Клінічний випадок, який було повідомлено на дев’ятому щорічному зібранні організації тератологічних інформаційних служб (4 травня 1996 року): жінка, яка випадково отруїлась селенітом натрію дозою 160 мг на 6,5 тижні вагітності. Ця доза є, зазвичай, фатальною, жінка була у важкому стані. Дитина народилася в термін та була здоровою за результатами детального огляду до дати повідомлення (3 місяців життя).

Повідомлення британських дослідників 2012 року припустило, що жінки з найнижчими концентраціями селену в сироватці на 12 тижні вагітності мали двічі вищий ризик передчасних пологів в порівнянні до інших жінок в дослідженні, і що низький вміст селену у вагітних жінок підвищував ризик розвитку прееклампсії та індукованої вагітністю гіпертонії. Додавання селену цим жінкам знижувало ризик.

Добавки селену вагітним жінкам з низькими рівнями селену, які мають плід із специфічним генотипом GPX4 (rs713041) можуть попередити астму в дитячому віці. Підвищений рівень селену асоціювався з підвищенням розуміння усної та письмової мови та з підвищенням психомоторного розвитку тільки у дівчат. Автори припустили, що низький пренатальний статус селену може бути несприятливим для дитячої психомоторики та розвитку мовлення. Шведські дослідники повідомили, що серед 48 дітей з концентраціями селену в пуповинній крові (10% з найвищими рівнями серед всіх визначених) була вища частота СДУГ*.

Застосування препарату під час вигодовування:

Селен в нормі проникає до грудного молока у адекватних кількостях до харчових потреб дитини. Немає чіткої кореляції між споживанням з дієтою селену серед матерів та кількістю виявленою у молоці, хоча існують деякі докази, що органічний (асоційований з дріжджами) селен є більш біодоступним, аніж прості солі селену.

Повідомляється про жінку, яка ймовірно мала пригнічення лактації, асоційоване з використанням суспензії дисульфіду селену для лікування висівковоподібного (різнобарвного) лишаю. Лактація повернулася до норми після припинення лікування. У макак, яким давали високі токсичні рівні доз селену, виділення цього елементу в молоко не було істотно підвищеним, припускаючи, що вплив надлишкової кількості селену через молоко є малоймовірним.

Причина для занепокоєння була висловлена у 2002-2004 роках щодо того, чи всі суміші для малюків містять адекватну дозу селену.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок:

Хронічний дефіцит селену може призводити до несприятливих репродуктивних ефектів у чоловіків.

У щурів дефіцит селену в дієті зменшував розмір яєчок, понижував рівень тестостерону в сироватці та подавляв дозрівання сперми. Однак, всі ефекти були зворотними, коли до дієти додавали селен.

Невелике дослідження щодо дієтичного харчування залучило 2 групи з 6 чоловіків, які знаходились на харчуванні з високим та низьким вмістом селену протягом 3 місяців, підвищене споживання селену було асоційоване з пониженням рухливості сперми. Хоча високонасичена селеном дієта не змінювала стероїди сироватки, було виявлено пониження рівня трийодтироніну (Т3) в сироватці, що, на думку авторів, може відігравати роль у повідомлених змінах рухливості сперми. Не було зібрано даних для визначення, чи виявлені зміни рухливості сперми можуть мати істотний вплив на фертильність досліджуваних чоловіків. В наступному дослідженні цих самих авторів добавки селену підвищили вміст селену в крові, але не було виявлено істотного впливу на вміст в спермі, концентрацію андрогенів в сироватці крові або кількість сперматозоїдів, їх рухливість, швидкість або морфологію. Автори припустили, що запаси селену в яєчках не залежали від загального вмісту селену в організмі.

Дослідження 2015 року у корів виявило за допомогою рентгенофлюоресцентного зображення яєчників, що селен рутинно міститься в клітинах зернистого шару великих здорових фолікулів, але не в малих здорових або атретичних фолікулах. Дослідники припустили, що селен та селенопротеїни можуть відігравати роль антиоксидантів протягом пізнього розвитку фолікулів.

Невідомо чи цей результат можна застосовувати до оваріальних фолікулів людини або чи дефіцит селену буде впливати на кількість великих здорових фолікулів.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Лиманська А. Ю. Поєднаний дефіцит йоду і селену та його вплив на перебіг вагітності / А. Ю. Лиманська, Ю. В. Давидова, О. М. Мокрик, Л. М. Булик // Перинатология и педиатрия. – 2016. – № 2. – С. 52-56. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_2_15.

Перекладач – К.В. Колядко.
Адаптовано 06.05.2019 р.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 07.06.2018 р.