ВІТАМІН В12

Група/призначення: вітаміни.

Вітамін В12 (кобаламін) є кобальтомістким водорозчинним коензимом, який залучається в активацію фолієвої кислоти. Вітамін В12 відіграє незамінну роль у нормальному формуванні крові, нервовій функції та рості. Вітамін В12 знаходиться в їжі тваринного походження, включаючи м’ясо та молочні продукти.

Дефіцит вітаміну В12 викликає перніціозну анемію (злоякісна анемія, хвороба Аддісона-Бірмера), неврологічні проблеми та гіпергомоцистеїнемію. Тим часом, як фолієва кислота є більш дієвою, аніж вітамін В12 у пониженні концентрації гомоцистеїну, їх комбінація може бути найбільш ефективною.

Альтернативні назви/синоніми: кобаламін, ціанкобаламін.

Діюча речовина: ціанкобаламін.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний в рекомендованих дозах.

Рекомендації при лактації:

Сумісний в рекомендованих дозах.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Рекомендована щоденна доза вітаміну В12 становить 2,6 мкг/день при вагітності та 2,8 мкг/день при лактації. Згідно з даними американської національної академії наук, щоденна доза при вагітності становить 2,2 мкг/день. Вітамін В12 необхідний для нормальної фертильності та ембріофетального розвитку. Дефіцит протягом вагітності може бути асоційований з дефектами нервової трубки, абортами та прееклампсією. Дефіцит вітаміну В12 у малюків може стати причиною в’ялості, затримки розвитку.

Виражений дефіцит вітаміну В12 може призвести до мегалобластної анемії з наступною безплідністю та несприятливим результатом вагітності. Менш важкий дефіцит у матерів є очевидно загальним явищем і не становить істотного ризику для матері чи плода. Рекомендується приймати вітамін В12 протягом вагітності до досягнення рекомендованої дози або з харчуванням, або вживати добавки.

Гідроксокобаламін, також відомий, як вітамін В12а є формою вітаміну В12, який знаходиться у їжі. Він застосовується для лікування дефіциту вітаміну В12 та отруєння ціанідом.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

В експериментальних тварин дефіцит вітаміну В12 є тератогенним. Дослідники вивчали причину дефектів нервової трубки і виявили дуже низькі рівні вітаміну В12 у 3 з 4 матерів, які мали плоди з аненцефалією. Додаткові факти привели їх до висновку, що низький вміст вітаміну В12 призводить до виснаження фолієвої кислоти у матері із залученням до формування дефекту. На противагу цьому два інші повідомлення не показали зв’язку між низькими рівнями вітаміну В12 та вродженим вадами розвитку.

Дефіцит вітаміну В12 у вагітних щурів був асоційований з гідроцефалією у потомства.

У вагітних овець з дефіцитом вітаміну В12 зростала перинатальна смертність.

Інформація щодо впливу на плід:

Вітамін В12 проникає через плаценту людини і може акумулюватися в ній. У жінок з низьким харчовим споживанням вітаміну В12, наприклад, вегетаріанок, концентрація його в плазмі понижується протягом вагітності і може розвинутись анемія. Призначення великих доз вітаміну В12 жінкам протягом вагітності застосовується для лікування фетальної залежної від вітаміну В12 метилмалонової ацидемії, генетичного метаболічного порушення.

Ускладнення вагітності.

Гіпергомоцистеїнемія у вагітних може бути фактором ризику прееклампсії. Системний огляд виявив, що гіпергомоцистеїнемія, але не дефіцит вітаміну В12, також була асоційована з відшаруванням плаценти або інфарктом плаценти.

Проспективне дослідження випадок-контроль серед китайських жінок виявило, що і концентрація гомоцистеїну, і субнормальний  статус вітаміну В12 (але не статус фолієвої кислоти) були асоційовані із зростаючим ризиком передчасного народження. Не було асоціації між підвищеними концентраціями гомоцистеїну або статусом вітаміну В та низькою вагою при народженні чи малістю для гестаційного віку.

Мета аналіз у 2000 році виявив, що гіпергомоцистеїнемія більш ніж у двічі збільшує ризик повторних викиднів. Дослідження випадок-контроль 2002 року, не включене до вищенаведеного мета аналізу, виявило, що низька концентрація вітаміну В12, але не фолієвої кислоти, була асоційована зі зростаючим ризиком повторних ранніх абортів. 5 з 10 жінок з дефіцитом вітаміну В12 завагітніли за 8 місяців від  початку прийому добавки вітаміну В12; 4 народили доношених малюків та одна жінка, яка завагітніла одразу після початку прийому добавок, мала ранній спонтанний викидень.

Вітамін В12 активно транспортується до плода. Цей процес є відповідальним за прогресивне пониження материнського рівня вітаміну В12, який виникає протягом вагітності. Необхідна кількість вітаміну для плода становить приблизно 0,3 мкг/день (0,2 нмол/день). Так само як і інші вітаміни В комплексу, концентрація вітаміну В12 виявлена у плода та новонародженого є вищою, аніж у матері. Наприкінці вагітності середні рівні вітаміну В12 у 174 матерів були 115 пг/мл, а у їхніх новонароджених малюків – 500 пг/мл, співвідношення новонароджений : мати становило 4:3. Такі самі співвідношення були виявлені іншими авторами. Середній рівень у 51 бразилійки, їхніх малюків та в міжворсинчатому просторі плаценти становили приблизно 340, 797 та 1074 пг/мл, відповідно. Співвідношення новонароджений : мати склало 2,3. Високий рівень у плаценті може вказувати на  механізм, за допомогою якого плід може акумулювати вітамін у протидії градієнту концентрації. На противагу цьому, попереднє повідомлення не виявило кореляції у жінок з мегалобластичною анемією.

Дефіцит вітаміну В12 протягом вагітності є звичним явищем. Тютюнопаління понижує материнські рівні вітаміну ще сильніше. Мегалобластична анемія може бути результатом сильного дефіциту, але вона швидко реагує на лікування. З іншого боку, тропічна макроцитарна анемія при вагітності піддається лікуванню вітаміном В12, але ефект не є стійким, вона краще лікується фолієвою кислотою.

Мегалобластична (перніціозна) анемія може бути причиною безпліддя. Один доклад описав маму з не виявленою перніціозною анемією, яка втратила 3, 9 та 10 вагітності. Здорова дитина народилася при її 11 вагітності, що слідувала за лікуванням вітаміном В12. В іншому дослідженні 8 безплідних жінок з перніціозною анемією лікувалися вітаміном В12 і 7 завагітніли в межах 1 року лікування. Одна з трьох пацієнток в іншому повідомленні могла мати неплідність, асоційовану з дуже низькими рівнями вітаміну В12.

Дефіцит вітаміну В12 асоціювався з недоношеністю (визначену за вагою тіла новонароджених ≤2500 гр) в повідомленні 1968 року. Однак, багато з тих пацієнтів, які народили передчасно мали нормальний або підвищений рівні вітаміну В12. Кореляції між дефіцитом вітаміну В12 та передчасним відшаруванням плаценти не було виявлено у двох дослідженнях, опублікованих у 1960 роках.

Два повідомлення виявили позитивну асоціацію між низькою вагою при народженні та низькими рівнями вітаміну В12. Однак, в обох повідомленнях рівні фолієвої кислоти також були низькими, а в одному виявився дефіцит заліза. Інші не змогли знайти кореляцію між низькою концентрацію вітаміну В12 та вагою при народженні. Спираючись на ці дані, є сумніви щодо асоціації дефіциту вітаміну в12 з будь яким з цих станів.

Немає повідомлень, які б пов’язували високі дози вітаміну В12 з ускладненнями у матері та плода. Призначення вітаміну В12 на пізніх строках вагітності спровокувало материнські рівні вмісту вітаміну приблизно 50000 пг/мл та відповідні рівні у пуповинній крові – 15000 пг/мл. При метилмалоновій ацидемії у плода високі дози вітаміну В12 – 10 мг перорально на початку, далі 5 мг внутрішньом’язово, вводились щоденно матері для лікування плода. При такому режимі лікування материнські рівні піднімалися до 18000 пг/мл одразу після дози. Цей метаболічний розлад не завжди піддається лікуванню вітаміном В12: одне дослідження повідомило про новонародженого з метилмалоновою ацидемією, яка не відповідала на таку терапію.

Дефекти нервової трубки.

Порушений метаболізм фолієвої кислоти та вітаміну В12 був виявлений у сім’ях з дефектами нервової трубки. Системний огляд 2003 року щодо 17 досліджень випадок-контроль дійшов висновку про помірну асоціацію між концентрацією вітаміну В12 у матерів та дефектом нервової трубки у плодів і що невелика кількість суб’єктів у більшості досліджень могла призвести до недооцінки реального ризику. Сучасніші повідомлення про 157 американських жінок мексиканського походження, 45 голландських жінок, 84 китаянок, 89 канадських жінок, які народили дітей  з дефектами нервової трубки, підтримали цю асоціацію.

Поліморфізм метіонін-синтетази-редуктази, ензиму процесу реметилювання гомоцистеїну,  асоціювався зі зростаючим ризиком дефектів нервової трубки; поєднання цього поліморфізму з дефіцитом вітаміну В12 посилює ризик. Ефективність збагачення їжі вітаміном В12 для запобігання дефектів нервової трубки в загальній популяції потребує масштабніших досліджень.

На противагу цьому, дослідження серед 31 жінки, що були вагітні плодами з дефектом нервової трубки, та 32 вагітних контрольної групи без дефекту нервової трубки при даній або попередній вагітностях, не повідомило статистично істотної різниці у концентраціях вітаміну В12 в сироватці матерів двох груп.

Інші вроджені вади.

Виявлено асоціацію між низькою концентрацією вітаміну В12 у материнській сироватці та орофаціальними розщілинами.  Підтримку цих знахідок було виявлено у щурів.

Концентрації вітаміну В12 більші або рівні 536,8 пМ при народженні були асоційовані зі зростанням частоти розладів спектру аутизм, ризик 2,5, 95% ДІ 1,4 -4,5.

Застосування препарату під час вигодовування:

Вітамін В12 виділяється у грудне молоко. В перші 48 годин після народження середні рівні в молозиві становили 2431 пг/мл, а далі швидко понизилися до концентрацій, аналогічним  присутнім в нормальній сироватці. Одна група дослідників також помітила дуже високі рівні в молозиві, що коливалися в межах у 6-17,5 разів вищих, ніж в молоці. Співвідношення молоко: плазма становить приблизно 1,0 протягом лактації.

Повідомлено, що концентрації вітаміну В12 в молоці часто змінюються. Матері, які споживають добавки у щоденній дозі  1-200 мкг мали рівень вмісту в молоці, який зростав від 79 до 100 пг/мл. Концентрації в молоці прямопропорційні до дієтичного споживання. У дослідженні, яке використовувало добавки дозою 8 мкг/день середні рівні в молоці становили 1650 пг/мл  на першому тижні та 1100 пг/мл на 6 тижні. Відповідні рівні у матерів, які не приймали добавки були істотно іншими, 1220 та 610 пг/мл – відповідно. Інші дослідники також використали дози 8 мкг/день і виявили істотну різницю у  відповідних рівнях в порівнянні з жінками, що не приймали добавки: 910 проти 700 пг/мл на першому тижні та 790 проти 550 пг/мл на 6 тижні.

На противагу цьому, інші не виявили різниці між тими, хто приймав добавки, тими, хто їх не приймав, жінками з добре збалансованим харчуванням, що приймали дозу 5-100 мкг/день. Середня концентрація вітаміну В12 в цих останніх жінок становила 970 пг/мл. В 1983 році англійське дослідження визначило рівні вмісту вітаміну В12 в застояному молоці, отриманому від матерів, що мали передчасні пологи (26 матерів: 29-34 тижні) та у матерів, що народили в строки (35 матерів: 39 тижнів і довше). Вміст у молоці від матерів, що народили передчасно, понижувався від 920 пг/мл (молозиво) до 220 пг/мл (16-196 днів), в той час як вміст у молоці від матерів, що народили в строки, понижувався протягом такого ж самого періоду від рівня 490 до рівня 230 пг/мл.

Дефіцит вітаміну В12 у годуючих матерів може викликати важкі наслідки у грудних немовлят. Декілька повідомлень описали мегалобластичну анемію у немовлят, яких годували виключно грудним молоком матері, що мали дефіцит вітаміну В12. Багато з цих матерів дотримувалися вегетаріанства, така дієта містить низьку кількість вітаміну. Адекватність вегетаріанства, яке б супроводжувалося достатньою кількістю вітаміну В12 дискутується. Веганство та макробіотичні дієти асоціюються з низькими концентраціями вітаміну В12 в молоці, а новонароджені, яких годують матері, що притримуються цих дієт, мають високу частоту дефіциту вітаміну В12 або ж макроцитарної анемії.  При порівнянні з підлітками, які все життя харчувались різноманітною їжею, 73  підлітки, які споживали макробіотичну дієту до віку 6 років та вегетаріанську або різноманітну дієту (додаючи в середньому 0,95 мкг кобаламіну/день) згодом мали нижчу концентрацію в сироватці кобаламіну та фолатів і вищі концентрації метилмалонової кислоти та гомоцистеїну.

Однак, новіше дослідження виміряло кількість вітаміну В12, яку отримують  лактовегетаріанці, а саме 1,4 мкг щоденно. Цей показник становить приблизно 54% від щоденної дози, що визначена для споживання годуючим жінкам в США. Більше того, в 1986 році повідомили про анемію, що виникла через дефіцит вітаміну В12, що підтримує думку про те, що низька кількість споживання вітаміну В12 в деяких вегетаріанських дієтах не відповідає потребі грудничків в цьому вітаміні. Випадок стосувався семимісячного хлопчика, якого годували виключно грудним молоком мами, яка була строгою вегетаріанкою, у якого була діагностована макроцитарна анемія. Немовля було летаргічним, збудливим, у важкому стані. Рівень вмісту вітаміну В12 в його організмі був <100 пг/мл (нормальний рівень 180-960 пг/мл), але рівні як заліза, так і фолієвої кислоти були в межах норми. Анемія швидко відреагувала на введення вітаміну, дитина розвивалась нормально в 11 місяців життя.

Немає інформації щодо можливого несприятливого впливу надлишкового споживання вітаміну В12 на репродуктивну функцію, розвиток чи лактацію.

Національна академія науки США встановила щоденну дозу вітаміну В12 протягом лактації – 2,6 мкг. Якщо харчування годуючої жінки містить адекватний рівень цього вітаміну, добавки не є необхідними. Добавки рекомендовані тим жінкам, які не мають збалансованого вмісту вітаміну в своєму раціоні. Американська академія педіатрії визначила вітамін В12 сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок:

Вітамін В12 є необхідним для забезпечення процесу фертильності у чоловіків. Транскобаламін ІІ є кобаломін-зв’язуючим білком, присутнім у високих концентраціях в сім’яній рідині.

Група японських дослідників використала метилкобаламін, вітамін В12–зв’язану сполуку, в терапії олігоспермії. Незважаючи на те, що деякі чоловіки повідомили про покращення, відсутність відповідних контролів зробила ці дані важкими для тлумачення.

У самців щурів дефіцит вітаміну В12 від періоду вагітності до зрілості понизив процес збільшення маси тіла, вагу яєчок, кількість та рухливість сперматозоїдів та вплинув на зростання кількості аномальних сперматозоїдів. Дефіцит вітаміну В12 лише протягом періоду дозрівання (відлучення від годування і до 8 місяців) пригнічував зростання та понизив вагу епідидимусу та простати. Рухливість сперми понижувалась у самців, які мали дефіцит вітаміну В12 протягом внутрішньоутробного періоду, але не протягом періоду раннього розвитку. Дефіцит вітаміну В12 у щурів протягом вагітності та періоду лактації викликав апоптоз сім’яних канальців та аплазію сперматид і сперматозоїдів у потомства.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 27.12.2018 р.:
Перекладач – К.В. Колядко.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 28.12.2018 р.