ХЛОРДІАЗЕПОКСИД
Група/призначення:
Транквілізатор групи бензодіазепінів тривалої дії.
Покази: короткочасне симптоматичне лікування тривожних симптомів: тривожні симптоми, що супроводжують психоорганічні розлади; що супроводжують психотичні симптоми; з порушенням сну; підвищений м’язовий тонус різного ґенезу; симптоматичне лікування синдрому алкогольної абстиненції.
Альтернативні назви / синоніми: еленіум.
Діюча речовина: хлордіазепоксид.
Рекомендації при вагітності:
Дані про застосування у людини припускають ризик в І та ІІІ триместрах.
Рекомендації при лактації:
Відсутні дані про застосування у людини; потенційно токсичний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Дані про використання препарату при вагітності суперечливі. Ризик виникнення вроджених вад видається низьким. При прийомі хлордіазепоксиду перед пологами може виникати неонатальний синдром відміни. Якщо захворювання матері вимагає лікування при вагітності, слід призначати найнижчі можливі дози. Більш того, протипоказаною є різка відміна препарату. Більший досвід накопичено щодо лікування при вагітності іншими бензодіазепінами: лоразепамом, алпразоламом, клоназепамом.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
При тестуванні у хом’яків високих доз хлордіазепоксиду спостерігали аномалії ЦНС в одному дослідженні та множинні вади в інших. Призначення мишам при вагітності призводило до формування розщілин піднебіння, щурам – скелетних аномалій, включно з черепом та грудиною. Інше дослідження не виявило зростання вроджених вад у щурів, лікованих хлордіазепоксидом в дозі 100 мг/кг.
Інформація щодо впливу на плід:
Наводимо дані різних досліджень.
Повідомляється про невеликі неврологічні порушення у немовляти, мама якого приймала при вагітності хлордіазепоксид.
Епідеміологічне дослідження з охопленням 19044 народжених живими асоціювало хлордіазепоксид з підвищенням великих вроджених вад в чотири рази. 172 жінки приймали препарат перші 42 дні вагітності. В цій групі спостерігали наступні вроджені вади розвитку: розумова відсталість (не завжди включається в групу вроджених вад), спастична диплегія та глухота, мікроцефалія та когнітивний дефіцит, атрезія 12-ти палої кишки, дивертикул Меккеля.
Дослідження з порівнянням 390 немовлят з вродженими вадами серця та 1254 дітей без вроджених вад виявило вищу частоту вживання медикаментів, в тому числі, хлордіазепоксиду, в основній групі.
На противагу цьому, інші дослідження не підтверджують зв’язку препарату з підвищеним ризиком вроджених вад та смертності.
Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, з яких у 257 випадках приймався хлордіазепоксид в І триместрі. Не виявлено асоціації з великими вадами та окремими дефектами.
В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками виявлено 788 новонароджених, які зазнали впливу хлордіазепоксиду в І триместрі вагітності. Зареєстровано 44 (5,6%) великих вроджених вад при очікуваній 34. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 10/7 вроджені вади серцево-судинної системи, 3/2 полідактилія, 0/0,5 розщілина хребта, 2/1 розщілина обличчя, 1/1 редукційна вада кінцівки, 2/2 гіпоспадія. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом та вродженими вадами розвитку.
Дослідження 1992 року повідомляє про зловживання бензодіазепінами при вагітності за даними Michigan Medicaid (американська державна програма медичної допомоги малозабезпеченим) за період 1980-1983 років. 2048 жінок із загальної кількості 104339 приймали бензодіазепіни, а 80 з них отримали 10 та більше рецептів на ці препарати. Ці 80 жінок також зловживали алкоголем та іншими препаратами. Результати вагітностей наступні: 3 випадки внутрішньоутробної загибелі плодів, 2 випадки неонатальної смерті дітей з вродженими вадами, 64- діти, які вижили, 11 невідомих результатів вагітностей. Серед 64 немовлят 6 мали вроджені вади. Автори дійшли висновку, що висока частота вроджених вад розвитку пов’язана із зловживанням алкоголем та багатьма препаратами і не може залежати тільки від прийому бензодіазепінів.
Інші дослідження не виявили зростання частоти вроджених вад у немовлят 380 жінок, які приймали хлордіазепоксид на ранніх термінах вагітності.
Також повідомляється про 88 жінок, які приймали хлордіазепоксид (20-300 мг) при спробі суїциду при вагітності за період 1960-1993 роках в Угорщині. 15 з них також приймали інші препарати, як правило, бензодіазепіни. Результати цих вагітностей були наступними: 35 перерваних вагітностей, 14 самовільних викиднів, 2 вагітності не залучені до аналізу, 35 народжених живими дітей. Цих дітей порівнювали з їхніми братами та сестрами, які народилися від вагітностей без впливу хлордіазепоксиду. Не було виявлено статистичної різниці між двома групами у частоті вроджених вад. Автори повідомили про значно вищу частоту низької ваги при народженні у дітей з пренатальним впливом хлордіазепоксиду. В 19 випадках приймався тільки цей препарат. Когнітивний статус та результати поведінкового тестування 31 дитини з впливом хлордіазепоксиду не припускає нейротоксичні наслідки.
Хлордіазепоксид проникає до плаценти і при призначенні перед пологами може асоціюватися з гіпотонією, гіпотермією, загальною депресією, труднощами з годуванням у немовлят. Симптоми синдрому відміни у вигляді тремтіння та дратівливості відносяться до випадків тривалого вживання хлордіазепоксиду при вагітності, хоча ці симптоми не з’являються до 26 дня життя.
Застосування препарату під час вигодовування:
Відсутня інформація. Молекулярна вага препарату припускає проникнення його в грудне молоко. Оскільки інші бензодіазепіни проникають в грудне молоко і можуть накопичуватися у новонароджених. Зважаючи на такі ефекти призначення хлордіазепоксиду слід уникати при вагітності.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):
Хлордіазепоксид пригнічує еякуляцію у щурів. Також повідомляється про випадок порушення еякуляції у чоловіка.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.