ІНДІГОКАРМІН
Група/призначення:
Діагностичний барвник, зареєстровний як харчовий додаток E132, що використовується в продуктах харчування та медичних цілях. В медицині використовується для покращення візуалізації швів, вводився в амніотичну рідину при багатоплідних вагітностях як маркер при амніоцентезі.
Альтернативні назви / синоніми:
Натрію індиготин дисульфонат.
Діюча речовина: індігокармін.
Рекомендації при вагітності:
Обмежені дані про використання у людини; відсутні співставні дані від експериментальних тварин.
Рекомендації при лактації:
Відсутня інформація; ймовірно сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Відсутня інформація про зв’язок індигокарміну з вродженими вадами. Внутрішньоамніотичне введення не впливало на плід. Цей барвник не можна вважати повністю безпечним через його відому токсичність при внутрішньовенному введенні.
Через ерготамін-подібні властивості внутрішньовенне призначення цього барвника може викликати тотальний периферичний опір, артеріальний тиск, центральний венозний цикл зі зниженням серцевого викиду, ударного об’єму, пульсу.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
При тестуванні у щурів та кролів не спостерігали порушення розвитку.
Інформація щодо впливу на плід:
Обмежений досвід застосування.
У 1992 році повідомили про атрезію порожньої кишки, ймовірно вторинної до використання метиленового синього при процедурі амніоцентезу при багатоплідних вагітностях. Частина цього повідомлення також описує 67 новонароджених, яких лікували з приводу атрезії клубової кишки, 20 з яких були однією дитиною з двійні. З цих 20 дітей з двієнь 18 зазнали впливу метиленового синього при амніоцентезі в ІІ триместрі, в одному випадку застосували індігокармін. Оскільки частота атрезії клубової кишки перевищувала очікувану і, оскільки, вважається, що метиленовий синій призводить до таких дефектів, автори цього дослідження і супроводжуючий коментар рекомендували уникнення використання метиленового синього для вищеописаних цілей. Також наголошується на вазоконстрикторних властивостях метиленового синього як можливого механізму виникнення дефектів. Додатково коментар зазначає, що індигокармін, як і метиленовий синій є вазоконстриктором і також може індукувати невеликі атрезії кишечника.
Коротке повідомлення 1993 року описало використання індигокарміну у жінок з двійнями, які пройшли процедуру амніоцентезу в період 1977-1991 років в США. Всього охоплено 195 жінок, 78 (40%) з яких було призначено індигокармін під час процедури. З 156 плодів (загальні дані включали народжених живими, мертвонароджених, внутрішньоутробно загиблих, медичні переривання) у 7 (4,5%) діагностували вроджені вади розвитку. Двоє дітей–близнюків мали синдактилію, клишоногість (1), гідроцефалію (1), уретральну обструкцію (1), множинні вади (2). В жодного немовляти не виявлено атрезії кишечника.
Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):
Індигокармін може використовуватись для хромопертубації в рамках обстеження неплідності. Цей барвник не був токсичним для лютеїнових клітин людини в культурі, припускаючи прийнятність використання при подібних дослідженнях прохідності труб.
Дослідження 2014 року у самців мишей виявило, що введення індигокарміну з харчуванням протягом 6 тижнів призводило до істотного підвищення ваги тіла та істотного зменшення ваги яєчок. Рухливість сперматозоїдів була зниженою. Істотне зменшення щільності сперми виявлено на фоні найвищих доз (39 мг/кг/день).
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.