ОКСИБУТИНІН

Назва англійською мовою:  Oxybutynin.

Група/призначення:

Засоби, що застосовуються в урології. Спазмолітики, які діють на сечовивідні шляхи. Це синтетичний препарат, який належить до блокаторів м-холінорецепторів, а за хімічним складом є третинним аміном.

Форми випуску: таблетки, таблетки пролонгованого вивільнення,  гель для місцевого застосування, шкірні патчі, сироп для перорального застосування.

Покази до застосування: нетримання сечі, позиви до сечовипускання і полакіурія (прискорене сечовипускання) у випадках нестабільності функції сечового міхура нейрогенного походження або внаслідок ідіопатичної нестабільності функції детрузора; нічний енурез у дітей (віком старше 5 років).

Альтернативні назви / синоніми:

Дриптан, сибутін, антурол, кентера (трансдермальний пластир), новітропан, оксітрол (трансдермальний пластир), гельніка (для місцевого застосування).

Діюча речовина: оксибутинін.

Рекомендації при вагітності:

Допускається при необхідності.

Рекомендації при лактації:

Сумісний за умови моніторингу стану новонародженого.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Тільки одне джерело повідомляє про порушення розвитку ембріону у щурів, але не у кролів.

Один абстракт повідомляє про 53 випадки впливу препарату в період вагітності без несприятливих наслідків.

Відсутні повідомлення про використання трансдермальних патчів у вагітних. Оскільки дослідження у тварин продемонстрували мінімальну репродуктивну токсичність, не слід використовувати в період вагітності без особливої потреби.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у хом’яків, мишей, щурів, кролів не продемонстрували порушень фертильності або несприятливого впливу на плід. При введенні самкам щурів перорально дози на рівні 20-160 мг/кг/день (максимальна рекомендована для людини доза становить 20 мг/день або <0,5 мг/кг/день для середнього дорослого пацієнта) не виявлено ознак карциногенності у щурів та мутагенності в багатьох дослідженнях.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат є третинним аміном – прямим інгібітором спазму гладких м’язів сечовивідних шляхів. Оксибутиніну також притаманна антимускаринова активність (приблизно 1/5 антихолінергічної активності атропіну).

Препарат проходить інтенсивний метаболізм, а один з метаболітів є активним. Рівень з’язування з білками плазми становить понад 99 %, період напіввиведення – 13 годин.

Інші препарати цього підкласу: дарифенацин, флавоксат, соліфенацин, толтеродин, троспіум.

Системних досліджень токсичності в період вагітності з цими препаратами та спорідненими спазмолітиками – фезотеродином, глікопіронію бромідом, гімекромоном, мебеверином не проводилось. До цього часу специфічних ембріотоксичних наслідків у людини не спостерігали.

Одна тератологічна інформаційна служба повідомила про 53 вагітності з впливом оксибутиніну, в 35 з них це відбувалось в І триместрі. При порівнянні з 70 вагітностями без такого впливу різниці результатів вагітностей не виявлено. 4 з цих жінок використовували препарат під час 5 вагітностей у ІІ триместрі для контролю надмірного потовиділення і народили здорових дітей.

Невідомо, чи оксибутинін проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та період напіввиведення препарату припускають такий трансфер, але він  обмежуватиметься високим рівнем зв’уванням з білками плазми.

Повідомлення 2001 року інформує про жінку з параплегією, яка приймала баклофен (80 мг/день – максимальна рекомендована доза), оксибутинін (9 мг/день), триметоприм (100 мг/день) протягом вагітності. У плода розвинулась тахікардія (термін вагітності не повідомлено), народилась здорова дівчинка з оцінкою за шкалою Апгар 10 балів на 1–й і 5-й  хвилинах відповідно. У віці 7 днів життя дитину госпіталізували через генералізовані судоми, хоча мати помітила аномальні рухи дитини через два дні після народження. Всі діагностичні тести продемонстрували негативні результати, судоми не відповідали на фенітоїн, фенобарбітал, клоназепам, лідокаїн, піридоксин. Оскільки відомо про судоми у дорослих після різкої відміни баклофену, дитині призначили дозу в 1 мг/кг 4 рази на день і судоми припинились через 30 хвилин після першої дози. Дозу баклофену поступово знижували і відмінили через 2 тижні. На 17-й день за результатами МРТ припустили короткий гіпоксичний ішемічний інсульт, вторинний до судом.

ВИСНОВКИ/РЕКОМЕНДАЦІЇ.

Антихолінергічні препарати, включно з атропіном, можна використовувати в період вагітності за суворими показами. Системний вплив може спричинити побічні наслідки (зміна частоти серцевих скорочень). Препаратом вибору в цій групі є бутилскополамін. При певних формах нетримання сечі прийнятним є широко вживаний оксибутинін. Діагностичне використання мідріатичних препаратів не є шкідливим. Не слід рутинно лікувати діарею антихолінергічними засобами.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання препарату в період грудного вигодовування.

Молекулярна вага та період напівиведення припускають екскрецію до грудного молока, але цей трансфер обмежуватиметься високим рівнем зв’ування з білками плазми.

На думку окремих фахівців невелика кількість препарату проникає до грудного молока, тому вони не рекомендують поєднувати лікування з грудним вигодовуванням.

У невагітних дорослих часто спостерігаються наступні побічні наслідки: сухість у роті, закрепи, діарея, головний біль, сонливість, запаморочення. Тому немовля слід моніторувати на предмет таких ефектів.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала антихолінергічні препарати як сумісні з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. 1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
   2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
   3. Oxybutynin (Oral Route) Description and Brand Names – Mayo Clinic.
   4. Oxybutynin: Uses, Dosage & Side Effects. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
   5. The Internet Drug Index for prescription drug information, interactions, and side effects.Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
   6. Oxybutinyn. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
   7. Oxybutynin. Інформація про ліки з сайту Національної медичної бібліотеки США “MedlinePlus”.
   8. Drugs During Pregnancy and Lactation: Treatment Options and Risk Assessment. Third Edition, edited by Christof Schaefer, Paul Peters, and Richard K. Miller. Elsevier, 2015. 892 pages.
   9. Kentera (previously Oxybutynin Nicobrand – Kentera, INN-oxybutynin. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів (European Medicines Agency).
   10. Search Cleveland Clinic. Результати пошуку за ключовим словом “oxybutynin” на сайті Cleveland Clinic.

Адаптовано 17.10.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 17.10.2022 р