ХЛОРГЕКСИДИН

Назва англійською мовою:  chlorhexidine.

Група/призначення: антисептичні препарати.

Альтернативні назви / синоніми:

Гібікленс, гібітан, перідекс.

Діюча речовина: хлоргексидин.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Хлоргексидин часто використовується в пологах і в новонароджених, проте повідомлення про несприятливі наслідки для немовлят відсутні. Тільки дуже невелика кількість досягає циркуляції матері і, відповідно, плода. Препарат є ефективним антисептиком, проте одноразове вагінальне введення не має переваг перед водою для ін’єкцій чи фізрозчином для попередження інфікування в пологах або після.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При введенні вагітним щурам хлоргексидину шляхом інкубації шлунково-кишкового тракту від 6 до 15 днів вагітності не спостерігали несприятливого впливу на плід.

У щурів хлоргексидин не призводив до підвищення частоти вроджених вад. При введенні препарату з питною водою в дозах до 44,4 мг/кг/день на 4 постнатальний день знижувалась вага новонароджених. У кролів, які протягом вагітності з харчуванням отримували хлоргексидин, спостерігали аборти у випадку концентрації у дієті 0,45% та зменшення розміру посліду при 0,25%. При цьому не спостерігали вроджених вад.

Інформація щодо впливу на плід:

Хлоргексидин є бісбігуанідним антисептиком та дезінфікуючим засобом, ефективний проти більшості бактерій, деяких грибків та вірусів, включно з ВІЛ. Застосовується місцево на будь-яку ділянку шкіри та вагінально, а також при гінгівіті та для профілактики зубного нальоту. Препарат також використовувався в якості сперміциду.

Ряд досліджень свідчать про безпечність та ймовірну ефективність вагінальної дезінфекції хлоргексидином перед пологами, перш за все, для попередження колонізації стрептококів групи В у новонароджених. Нанесення на пах, промежину, живіт перед кесаревим розтином і промивання всього тіла також було ефективним для запобігання інфекції плода і матері.

Повідомляється про два подвійно сліпі плацебо контрольовані дослідження, результати яких були опубліковані у 1997 році. В одному використали одноразове внутрішньовагінальне промивання  20 мл 0,4% розчину хлоргексидину, в іншому – вагінальна іригація 0,2% розчином у кількості 200 мл. В обох групах жінки були в активних пологах. Не виявлено істотного зниження рівня інфікування матерів в порівнянні з випадками використання води для ін’єкцій чи фізрозчину. У новонароджених не відзначали несприятливих наслідків.

Одноразова процедура вагінального промивання 0,4% розчином хлоргексидину не була ефективною у зниженні частоти внутрішньоамніотичного інфікування або ендометриту.

Одне дослідження з охопленням не вагітних жінок повідомляє, що протирання всієї піхви протягом 1 хвилини марлевими губками, змоченими 4% розчином хлоргексидину глюконату не призвело до концентрації в крові, вищої від межі виявлення (чутливість 0,1 мкг/мл). Інше дослідження використало в 10 разів чутливіший метод визначення (чутливість 0,01 мкг/мл) і визначило хлоргексидин в крові 34 з 96 жінок після вагінального промивання 0,2% розчином. Середні концентрації хлоргексидину в крові, отримані за допомогою двох різних методів промивання, становили 0,0146 і 0,0104 мкг/мл відповідно (межі 0,01 – 0,083 мкг/мл). Після другого вагінального промивання через 6 годин у 14 пацієнток або у 3 жінок після 3 промивання через 6 годин не спостерігали акумуляції препарату.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про екскрецію хлоргексидину до грудного молока. Після вагінального використання дуже невелика кількість препарату проникає до материнського кровотоку, тому наявність його в грудному молоці не матиме клінічного значення. У випадку протирань сосків хлоргексидином необхідно ретельно промити їх після цього водою, незважаючи на те, що абсорбція з шлунково-кишкового тракту незначна.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Контакт з хлоргексидином є токсичним для сперми, тому його запропонували в якості вагінального контрацептиву. При включенні у плівку з полівінілалкоголем для тестування на короткохвостих макаках хлоргексидин був менш ефективним, ніж ноноксинол. Введення хлоргексидину в хвіст придатка яєчка кішки призводило до олігоспермії та азооспермії. Проте такий шлях введення не є характерним для людини.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501370/.

Адаптовано 03.06.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 03.06.2022 р.