МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

АМІЛОРИД

Група/призначення:

Калійзберігаючий діуретик. Покази: набрячний синдром різного ґенезу, артеріальна гіпертензія.

Альтернативні назви / синоніми: мідамор.

Комбінований препарат модуретик (амілорид 5 мг та гідрохлортіазиду 50 мг (салуретик).

Діюча речовина: амілорид.
Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дані від експериментальних тварин не припускають підвищення частоти вроджених аномалій.

В цілому діуретики не рекомендовані при гестаційній гіпертензії через загрозу гіповолемї.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату не продемонстровано антифертильних та тератогенних ефектів у мишей, щурів, кролів при дозах, які значно перевищували рекомендовані для людини. У потомства щурів та мишей, лікованих при вагітності амілоридом не спостерігали вроджених вад розвитку. При введенні щурам амілориду з питною водою в дозі 50 мкг/мл  спостерігали порушення росту, але не зростання частоти вроджених вад. Також не повідомляється про тератогенність препарату у хом’яків.

Комбінація амілориду з ацетазоламідом (інгібітор карбоангідрази, протиглаукомний засіб) викликала порушення розвитку сечоводу та нирок у плодів мишей при впливі в критичні періоди розвитку сечоводу.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Амілорид проникає до плаценти в помірній кількості у мишей та кролів. Відсутня інформація про трансфер у людини, але молекулярна вага препарату його припускає.

Доступні 3 повідомлення про вплив амілориду при вагітності. В одному випадку медичного аборту в жінки з реноваскулярною гіпертензією у плода виявлено вроджені вади розвитку (редукційна вада лівої нижньої кінцівки та дефект кісток черепа). Мама в І триместрі отримувала амілорид, пропранолол (бета-блокатор) та каптоприл (інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту). Автори віднесли такі наслідки до впливу каптоприлу, але цей препарат не призводить до вад в І триместрі.

Другий випадок описує 21-річну жінку з синдромом Барттера*, яка протягом вагітності приймала амілорид та калію хлорид для підтримки рівня калію. У терміні 30 тижнів вагітності діагностовано помірну затримку внутрішньоутробного розвитку. На 41 тижні народилась дівчинка вагою 2800 грам без вроджених вад розвитку.

*Синдром Барттера (Bartters syndrome) нормотензивний гіперальдостеронізм, неонатальный синдром Барттера) — форма гіперальдостеронізму з гіперплазією юкстагломерулярного апарату нирок та резистентністю до судинозвужуючої дії  ангіотензину ІІ.

В третьому випадку шляхом кесаревого розтину на 37 тижні народилась здорова дівчинка вагою 3500 грам, мама якої протягом вагітності приймала амілорид та гідрохлортіазид (салуретик) через важку тривалу фібриляцію передсердь.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 28 новонароджених, які зазнали впливу амілориду в І триместрі вагітності. Зареєстровано 2 (7,1%) великі вроджені вади при очікуваній одній. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (серцево-судинної системи, полідактилії, розщілини хребта, орофаціальних розщілин, редукційних вад кінцівок, гіпоспадії), серед яких не виявлено жодного випадку.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Молекулярна вага препарату припускає його проникнення до грудного молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Невелике китайське дослідження в групі здорових чоловіків та чоловіків з астеноспермією виявило, що похідні амілориду посилювали рухливість сперматозоїдів. Інформація щодо плідності відсутня.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 23.10.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 24.10.2016 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1469

Актуально
В травні

Найпопулярніші статті: Алогліптин, Фомепізол, Ніволумаб
Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!