ВІТАМІН Е

Група/призначення: вітаміни.

Група жиророзчинних біологічно активних сполук (токофероли та токотрієноли), що проявляють антиоксидантні властивості. Вони необхідні для здоров’я людини, хоча їхня точна біологічна функція невідома. Вітамін Е складається з жиророзчинних компонентів, які хімічно визначаються як токофероли. Природні та синтетичні токофероли однаково добре всмоктуються, але природні токофероли затримуються в організмі вдвічі довше за синтетичні.

Хоча вітамін Е визначається в міліграмах (мг), вміст вітаміну Е вимірюється в міжнародних одиницях (МО) при маркуванні продуктів харчування. Для перетворення МО в мг треба помножити на 0,67 мг / МО.

Альтернативні назви/синоніми:

Токофероли, токоферол, альфа-токоферол, токотрієноли.

Діюча речовина: токоферол.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Рекомендована щоденна доза вітаміну Е  – 15 мг/день протягом вагітності та 19 мг/день протягом лактації. Рекомендовані верхня межа – 800 мг/день для вагітних та годуючих жінок віком 18 років і 1000 мг/день – для старших жінок. Національна академія наук США наводить наступну рекомендовану добову дозу для вітаміну Е – 10 мг.

Ні дефіцит, ні надлишок вітаміну Е не асоціюється з ускладненнями для матері чи плода протягом вагітності. Одне дослідження не виявило нижчу вагу при народженні у немовлят, мами яких приймали високі дози вітаміну Е протягом вагітності, але низька вага не розглядалася як клінічно важливий факт і могла виникнути в зв’язку з іншими факторами впливу. Однак, жінки з повноцінним харчуванням отримують достатню кількість вітаміну Е з дієтою і добавки не потребують. Якщо рівень харчування не є повноцінним, слід приймати добавки рекомендованої щоденної дози для вагітних.

Вітамін Е не підвищує ризику розвитку вроджених вад розвитку.

Інформація щодо досліджень на тваринах.

Дослідження на кроликах припустило, що введення вітаміну Е матерям значно підіймає плацентарний вміст цього вітаміну, але лише маленька кількість дістається до плода. Більш новіший доклад виявив, що введення вітаміну Е вагітним щурам підвищило  як концентрацію у матерів, так і концентрацію у плодів.

Дані від людини припустили, що як і в дослідженнях у кроликів, добавки вітаміну Е протягом останніх строків вагітності можуть істотно підвищити концентрацію в матерів, але не підвищити концентрації у плодів.

Є різниця в розподілі вітаміну Е в матері та плода. Природній токоферол виробляє вищі концентрації в плаценті, аніж синтетичний, і плацента може переважно пропускати природній токоферол (RRR) –α-токоферол). У вагітних мишей високі рівні доз вітаміну Е були асоційовані із затримкою розвитку плода та зростанням випадків розщілини піднебіння. Експерименти у вагітних щурів не ідентифікували тератогенного впливу.

Одна група дослідників годувала самок мишей екстремально високими рівнями доз вітаміну Е та вітаміну С протягом 25 тижнів та знайшла, що фертильність понизилась, а виживання плода порушувалось. Невідомо, чи ці знахідки мають актуальність щодо можливого репродуктивного впливу вітаміну Е у людини.  

Пероральне введення вітаміну Е щурам, в яких викликали діабет стрептозотоцином, показало дозо-залежне зменшення мальформацій, асоційованих з діабетом; однак високі рівні дози вітаміну Е відобразилися у зростанні рівня резорбції.

Інформація щодо впливу на плід:

Є кілька випадків, в яких високі дози застосовувалися протягом вагітності без шкідливого впливу.

Група 82 жінок, які приймали вітамін Е дозою 400 МО/день або вищу не показала ризику зростання несприятливого результату вагітності.

Когортне дослідження 1231 вагітної міста Камден (Нью-Джерсі) виявило, що вища концентрація вітаміну Е у плазмі матерів, визначена приблизно в 16 тижнів та знову в 28 тижнів вагітності, була асоційована з нижчим ризиком малості для гестаційного віку при народженні та зростаючим ризиком великості для гестаційного віку.

Дослідження 1290 пар мати-дитина, яке визначало споживання вітаміну Е та інших антиоксидантів за допомогою анкетування припустило, що високий рівень споживання антиоксидантів може бути асоційований з нижчим ризиком випадків обструктивного захворювання легенів (хрипів) у дітей першого та другого року життя.

Голландське дослідження 2009 року випадок-контроль повідомило, що ризик вроджених серцевих вад зростає зі зростанням рівня споживання вітаміну Е матерями. Впевнена статистична асоціація була знайдена для матерів з визначеною дозою споживання 14,9-33,8 мг/день, для яких скореговане відношенням шансів ризику було 1,6 (95% ДІ 1,03-2,6). Схожі ефекти були повідомлені в експериментальних тварин, середнє споживання у матерів дітей з вадами було нижчим, аніж визначена щоденна норма у США – 15 мг/день. На підтвердження цих даних пов’язані повідомлення наводять знахідки мета-аналізу 2005 року щодо клінічних випробувань з вітаміном Е для запобігання хронічних захворювань, таких як серцево-судинні, які підвели підсумок, що високі дози добавок (щонайменше 400 МО (268 мг)/день) істотно підвищують рівень всіх випадків летальності. Навіть з детальним анкетуванням щодо харчування,  застосованому в цьому дослідженні, маленька різниця у виборі специфічних складових, таких як олія можуть істотно змінювати прогнозований вміст вітаміну Е. Це потребує додаткових досліджень.

Хоча деякі експериментальні дослідження на тваринах припустили, що високі рівні дози вітаміну Е можуть мати корисний ефект при прееклампсії або викликаних гіпоксією порушень у новонароджених, більшість клінічних досліджень не виявило, що добавки вітаміну Е запобігають прееклампсії.

В одному рандомізованому клінічному випробуванні, яке було обмежено жінками з наявністю прееклампсії в минулому, які мали високий ризик преклампсії при наступній вагітності, зменшення частоти повторюваності прееклампсії було знайдено у 142 жінок високого ризику, які лікувалися добавками, що містили 1000 мг/день аскорбінової кислоти та 400 або 800 МО/день вітаміну Е протягом останньої половини вагітності. Два наступні рандомізовані дослідження не виявили доказів користі цих добавок. Ці випробування залучили більше 3000 жінок з високим ризиком факторів прееклампсії, які приймали вітаміни починаючи з другого триместру і до пологів. Без зосередження на доступних клінічних повідомленнях використання добавок вітаміну Е не було асоційоване із шкідливим впливом на вагітність.

Систематичний огляд 2005 року виявив, що наступні дослідження потрібні, щоб визначити чи добавки вітаміну Е самостійно або в комбінації з іншими антиоксидантами сприяють профілактиці прееклампсії або впливу преклампсії, але мета-аналіз 2011 року підвів підсумки, що вітамін С і вітамін Е є неефективними у попередженні прееклампсії.

Дослідники оцінили застосування вітамінів Е і С для зниження токсичного впливу алкоголю на плід. Це потребує додаткового вивчення.

Дослідження 44594 пар мати-дитина від Данського національного когортного дослідження народжень виявило, що споживання вітаміну Е протягом вагітності може захистити від алергічних ринітів у нащадків.

Співвідношення концентрації вітаміну Е у матерів на пізніх строках вагітності  і новонароджених становить 4 : 5. Рівні концентрації у матерів зростають протягом вагітності. Вміст вітаміну Е в материнській крові коливається в межах від 9 до 19 мкг/мл відповідно до рівня у новонароджених – 2-6 мкг/мл. Приймання матерями добавок дозою 15-30 мг/день не вплинуло на концентрацію вітаміну Е ні в матерів на пізніх строках вагітності, ні в новонароджених. Приймання вітаміну Е дозою 600 мг/день в останні 2 місяці вагітності спровокувало підняття вмісту вітаміну Е в материнській сироватці на 50% (+8 мкг/мл), але набагато меншим було підвищення в пуповинній крові (+1мкг/мл). Хоча плацентарний трансфер відбувається шляхом пасивної дифузії, надходження вітаміну Е до плода залежить від концентрації ліпідів у плазмі. На пізніх строках вагітності вміст β-ліпопротеїнів в пуповинній крові низький, вони є основними носіями вітаміну Е, в порівнянні до вмісту в материнській крові, і як результат транспортувалось менше вітаміну. Через те, що вітамін Е транспортується до плазми цими ліпідами, сучасні дослідники сфокусували свою увагу на співвідношенні вітаміну Е (у міліграмах) до загальних ліпідів (у грамах), а не на концентрації вітаміну Е в крові як самостійної частини. Співвідношення приблизно 0,6-0,8 розглядалося як нормальне, зважаючи на обставини, які дослідники розглядали та вік пацієнтів.

В 2005 році проспективне обсерваційне дослідження повідомило про результат вагітності 82 жінок, які приймали високі дози вітаміну Е (≥400 МО/день) в першому триместрі і порівняли їх з 130 жінками контрольної групи, які піддавалися впливу компоненту, що не викликає ембріофетальної шкоди. Причиною, яка провокувала жінок приймати високі дози було те, що велика кількість вітамінів була частиною здорового стилю життя, але жодна жінка не приймала високих доз вітамінів А і Д. Дві групи пацієнтів були залучені в це дослідження в середньому періоді вагітності 13,1 та 6,2 тижні, відповідно. В основній групі  дози 400, 800 або 1200 МО/день приймалися 74, 7 та 1 жінками, відповідно. Середня тривалість становила 6 місяців та 44 (54%) приймали високі дози протягом вагітності. Не було різниці у результатах вагітностей серед груп щодо народжених живими дітей, спонтанних абортів, медичного перериванням вагітності, мертвонароджень, гестаційного віку при народженні, передчасних пологів та вад розвитку. Однак, середня вага при народженні була нижчою в основній групі в порівнянні з контрольною, 3173 проти 3417 грам, відповідно (р=0,0015). Через те, що тільки 2 народжених мали вагу при народженні <2500 гр., ця різниця розглядається як сумнівного клінічного значення. Більше того, силові вправи розглядалися як частина “здорового стилю життя” та впливали на зменшення ваги при народженні.

Дефіцит вітаміну Е досить малопоширений при вагітності, зустрічається у менше ніж 10% пацієнтів. Жодних ускладнень від дефіциту або ж надлишку вітаміну Е у матерів та плодів не ідентифіковано. Дози, які перевищують встановлену щоденну, не підтверджені як шкідливі. Ранні дослідження використовували вітамін Е в поєднанні з іншою терапією в цілях запобігання абортів та передчасних пологів, але ефекту від терапії вітаміном не було. У передчасно народжених дітей з дефіцитом вітаміну Е може розвинутися гемолітична анемія, водянка, ретикулоцитоз та тромбоцитоз, якщо не призначати адекватні дози вітаміну Е в перші місяці після народження. У двох дослідженнях введення добавок матерям дозою 500-600 мг вітаміну Е протягом останніх 1-2 місяців вагітності не вплинуло істотно на різницю між ними та контрольною групою, що визначалося тестами на еритроцитарний гемоліз з гідрогеном пероксидом, який використовують для визначення адекватного рівня вмісту вітаміну Е.

Застосування препарату під час вигодовування:

Вітамін Е виділяється в грудне молоко. Грудне молоко є кращим джерелом вітаміну Е, аніж молоко корови – в 5 разів, є більш ефективним у підтримці сироваткового рівня вітаміну Е та співвідношення вітамін Е : загальні ліпіди у немовлят до 1-го року життя.

Пероральне введення вітаміну Е жінкам може підвищити концентрацію цього вітаміну в молоці та із використанням добавок молоко жінки може містити таку дозу вітаміну Е, яка є рекомендованою для недоношених новонароджених (1 мг/гр лінолевої кислоти).

В 2004 році в тезі доповіді вказано, що  концентрації вітаміну Е в плазмі матері, яка була виміряна наступні тижні після народження була репрезентативною щодо концентрації в плазмі новонароджених у віці 12 місяців. Рекомендована доза споживання вітаміну Е протягом лактації – 19 мг.

У 1985 році дослідження визначило вміст вітаміну в зрілому молоці, який становив 2,3 мкг/мл. Вміст в молоці матерів, які народили передчасно (на 27-33 тижнях), був значно вищим (8,5 мкг/мл) протягом першого тижня і потім знижувався прогресивно протягом наступних 6 тижнів до рівня 3,7 мкг/мл. Дослідники підвели підсумки, що молоко від матерів, які народили передчасно при додаванні  мультивітамінних добавок, забезпечить встановлення адекватних рівнів вітаміну Е для новонароджених з дуже низькою вагою (<1500 гр та відповідно до гестаційного віку).

Японські дослідники вивчали зразки аналогів вітаміну Е (α-, ɣ-, δ та β-токоферолів) у плазмі та еритроцитах новонароджених на грудному та штучному вигодовуванні. Декілька відмінностей було помічено, але істотність цих знахідок невідома щодо здоров’я людини.

Нанесення вітаміну Е на соски годуючих жінок протягом 6 днів призвело до істотного підвищення рівня вітаміну Е в сироватці новонароджених. Основна група складалася з 10 жінок, які використовували желатинові капсули, що містили 400 МО вітаміну Е для нанесення на ареолу та соски після кожного годування. Концентрація вітаміну в сироватці зросла від 4 до 17,5 мкг/мл, а в іншій однотипній контрольній групі жінок, які не отримували лікування зросла від 3,4 до 12,2 мкг/мг. Різниця між двома групами була статистично істотною (р=<0,025). Хоча ніякого шкідливого впливу не було виявлено, дослідники застерігають, що довготривалий ефект невідомий.

Національної академії наук США встановила щоденну рекомендовану дозу вітаміну Е протягом лактації 12 мг. Споживання добавок рекомендоване лише якщо дієта не забезпечує достатній рівень вмісту вітаміну Е в організмі.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У чоловіків.

Починаючи з повідомлень 1930 років дефіцит вітаміну Е був асоційований з порушенням сперматогенезу у щурів і цей вплив вивчався ряді додаткових експериментів над гризунами. Дефіцит вітаміну Е у людини є відносно нечастим, але у доступних описах схожі порушення репродуктивності чоловіків не були описані.

Рандомізоване дослідження 20 безплідних чоловіків щодо щоденної дози вітаміну Е (400 мг) та селену (225 мкг) або ж вітаміну В (2250 мг вітаміну В1, 2250 мг вітаміну В6, 9 мг вітаміну В12 щоденно) протягом періоду 3 місяців показало істотне підвищення пероксидації ліпідів та покращення рухливості сперматозоїдів у чоловіків, які приймали добавки вітаміну Е.

У жінок.

Рандомізоване контрольоване дослідження щодо споживання жінками антиоксидантів та можливості вирішення питання безпліддя невідомої етіології  виявило, що серед безплідних жінок віком 35 років і старших підвищене споживання вітаміну Е  з добавок було асоційоване з трошки коротшим періодом настання вагітності (відношення ризиків 1,07, 95% ДІ 1,01-1,13), але ця асоціація не стосувалась споживання вітаміну Е з дієтою. Ніякого відношення між споживанням добавок або споживанням вітаміну Е з харчуванням та часом настання вагітності не було помічено серед молодших безплідних жінок.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 11.11.2018 р.:
Перекладач – К.В. Колядко.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.11.2018 р.