ВЕРТЕПОРФІН
Група/призначення:
Препарат для офтальмологічної фотодинамічної терапії. Покази: переважно класична або прихована субфовеальна хоріоїдальна неоваскуляризація*, спричинена віковою дегенерацією жовтої плями; субфовеальна хоріоїдальна неоваскуляризація, спричинена патологічною міопією, гістоплазмозом очей або іншими ураженнями жовтої плями.
*Хоріоїдальна неоваскуляризація (ХНВ) – одне з найсерйозніших ускладнень патологічної міопії, що приводить до значної втрати зору. Зустрічається переважно у пацієнтів до 50 років, довготривалий прогноз несприятливий. |
Вертепорфін чинить фотосенсибілізуючу дію при активації світлом, продукує цитотоксичні агенти тільки в присутності кисню. Коли енергія, яку поглинає порфірін передається кисню, генерується високо активний короткоживучий синглетний кисень. Синглетний кисень руйнує біологічні структури в межах дифузної зони, що приводить до локальної закупорки судин, руйнуванню клітин і при певних умовах загибелі клітин.
Лікування вертепорфіном здійснюється в два етапи:
- 10-хвилинне внутрішньовенне введення вертепорфіну в дозі 6 мг/м² площі поверхні тіла, розчиненого у 30 мл інфузійного розчину;
- активізація вертепорфіну світлом через 15 хвилин після початку введення інфузії. Для цього використовується діодний лазер, який випромінює нетеплове червоне світло, направлений в зону хоріоїдального неоваскулярного ушкодження.
Альтернативні назви / синоніми: візудин.
Діюча речовина: вертепорфірін.
Рекомендації при вагітності:
Обмежені дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин передбачають низький ризик.
Рекомендації при лактації:
Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Хоча дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, практично відсутній досвід застосування у людини не дозволяє оцінити фетоембріональний ризик. Досвід застосування при вагітності у людини обмежений 3 випадками. Вертепорфін призначається для лікування важких офтальмологічних захворювань, які без терапії можуть призводити до сліпоти. Тому, якщо стан жінки вимагає такого лікування, його не слід припиняти з настанням вагітності, рекомендуючи уникати лікування в період органогенезу.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Згідно з інструкцією до препарату, внутрішньовенне введення вертепорфіну вагітним щурам в дозах, які в 40 разів перевищували рекомендовану для людини, виходячи з концентрації в плазмі, в однієї новонародженої тварини спостерігали мікро/анофтальм. При вищій материнській дозі порушення розвитку очей виявили ще у 5 плодів (від 4 послідів). Повідомляється про певні розбіжності між даними спонсора досліджень в експериментальних тварин та рецензією FDA з приводу того, чи порушений розвиток очей можна віднести до материнської токсичності.
Інформація щодо впливу на плід:
Наводимо дані різних досліджень.
Невідомо, чи вертепорфірін проникає до плаценти, але обмежений метаболізм, період напіввиведення (5-6 годин) це припускає.
У 2004 році повідомили про призначення вертепорфіну 35-річній першовагітній жінці на першому тижні після запліднення. На 38 тижні шляхом кесаревого розтину народилась здорова дівчинка вагою 2750 грам, з оцінкою за шкалою Апгар 9 та 10 балів на 1-й та 5-й хвилинах, відповідно та без порушень до віку 26 місяців, поки тривало спостереження.
Коротке повідомлення 2009 року описує випадок лікування вагітної бевацизумабом (протипухлинний препарат) та вертепорфіном з приводу хоріоїдальної неоваскуляризації, вторинної до точкової внутрішньої хоріоїдопатії. Жінка отримувала фотодинамічну терапію внутрішньовенно вертепорфіном через 1-2 тижні після запліднення. Через 3 місяці після запліднення введено інтравітреально 1,25 мг бевацизумабу. Жінка народила здорову доношену дитину без вроджених вад при народженні та у віці 3 місяців.
Інше повідомлення 2009 року інформує про 45-річну жінку з хоріоїдальною неоваскуляризацією та недіагностованою вагітністю, якій провели ангіографію з флуоресцеїном (діагностичний офтальмологічний засіб) в терміні 9 тижнів вагітності та ввели вертепорфін у 12 тижнів. Вагітність діагностували приблизно у 25 тижнів. У терміні 37 тижнів народилась здорова дівчинка вагою 2410 грам без вроджених вад, з оцінкою за шкалою Апгар 9 та 10 балів, без порушень до віку 16 місяців.
Застосування препарату під час вигодовування:
Вертепорфін та його метаболіт виявили в грудному молоці однієї жінки після інфузії 6 мг/м². Концентрація в молоці становила 66% від концентрації в плазмі. Через 12 годин вертепорфін не виявлявся в плазмі, а концентрація метаболіту була нижчою, але визначалась ще, принаймні, 48 годин. Ступінь пероральної абсорбції препарату та метаболіту невідомий.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):
При лікуванні вагітних щурів не спостерігали несприятливого впливу на фертильність у самок та самців щурів.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.