ВЕКУРОНІЙ

Група/призначення:

Недеполяризуючий нейром’язовий блокатор, курареподібний (див. статтю Кураре).

Призначається як додатковий засіб при загальній анестезії для полегшення ендотрахеальної інтубації і для забезпечення релаксації скелетної мускулатури при проведенні хірургічних операцій.

Структурно це четвертинна сполука амонію, подібна до рокуронію, панкуронію.

Альтернативні назви / синоніми:

Векуронію бромід, норкурон.

Діюча речовина: векуронію бромід.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані$ дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Застосовується як додатковий засіб при загальній анестезії при перенесенні яйцеклітини та сперматозоїду до фалопієвої труби, де запліднення відбувається природнім шляхом (gamete intra-fallopian transfer (GIFT) та кесаревому розтині. Також використовується в ІІ та ІІІ триместрах прямим внутрішньовенним або внутрішньом’язовим введенням плодам для забезпечення медичного паралічу протягом різних процедур. Ці дослідження не відзначають несприятливого впливу на плід та новонародженого. Невелика кількість векуронію проникає через плаценту, цей трансфер пригнічується низькою жиророзчинністю та іонізацією при фізіологічному рівні рН. Дослідження у тварин не проводились, відсутня інформація про вплив в період органогенезу. Тому ризик для плода в період органогенезу неможливо оцінити, використання на пізніх термінах вагітності асоціюється з низьким ризиком для плода/новонародженого, якщо він взагалі існує.

Інформація щодо досліджень на тваринах: не проводились.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Рев’ю 1998 року проаналізувало фармакокінетику векуронію при вагітності. В кінці вагітності період напіввиведення дози 0,04 мг/кг становить 36 хвилин, приблизно вдвічі більше від аналогічного показника для атракурію, але  половину часу для панкуронію. Концентрація в пуповині становить 11% від показника в крові матері.

Молекулярна вага припускає трансфер через плаценту, але іонізація та низька жиророзчинність обмежуватимуть вплив на ембріон/плід. Невелика кількість  препарату таки проникає через плаценту до плода. 20 жінкам перед загальною анестезією для кесаревого розтину вводили векуроній (60-80 мкг/кг) в період 5-21 хвилини перед пологами. Співвідношення венозна кров пуповини :  материнська в середньому становило 0,11. Не виявлено несприятливих наслідків у новонароджених, що оцінювали за шкалою Апгар на 1-й та 5-й хвилинах. Інші дослідження повідомили аналогічне співвідношення пуповинна вена : венозна кров матері (0,11). В цих дослідження середній інтервал між введенням векуронію та пологами становив 6-7 хвилин. Не спостерігали несприятливого впливу на новонародженого, згідно оцінки за шкалою Апгар на 1-й та 5-й хвилинах і неврологічних та адаптаційних показників (Neurological and adaptivecapacity scores, NACS), визначених на 15-й хвилині, через 2 та 24 години.

Повідомлення 1990 року описало використання векуронію в 21 пацієнтки в пологах на 36-41 тижнях в плановому кесаревому розтині. В одній групі 11 жінок отримали 0,01 мг/кг внутрішньовенно первинно, а через 4-6 хвилин – 0,1 мг/кг внутрішньовенно. Друга група з 10 жінок отримала одноразово внутрішньовенно 0,2 мг/кг. Середній час до пологів в обох групах склав 9 та 11 хвилин, відповідно. Середня концентрація векуронію в  пупковій вені та венозній крові матерів в першій групі становила 73 та 515 нг/мл, відповідно, а співвідношення пупкова вена : вена матері 0,14, в той час як в другій групі показники становили 107 та 838 нг/мл, відповідно, а співвідношення – 0,13. Середня вага новонароджених в двох групах становила 3443 та 3405 грам, відповідно. Відсоток новонароджених з оцінкою за шкалою Апгар <7 балів на 1-й хвилині в групах 1 і 2 становив 70% та 50%, відповідно, на 5-й хвилині – 100% та 90%, відповідно. Не виявлено істотної різниці між двома групами показників NACS на 1-й та 24-й годинах та індивідуальних тестів пасивного і активного тонусу в межах всього профілю NACS. Однак, дані припускають, що векуроній викликає резидуальні наслідки в немовлят.

Автори повідомлення 1999 року дійшли висновку, що більш точну оцінку плацентарного трансферу векуронію може продемонструвати співвідношення концентрації пуповинна вена : материнська артеріальна кров. Після інтубаційної дози 0,11 мг/кг середнє співвідношення пупкова вена : артеріальна кров матері становило 0,056 в інтервалі від інтубації до перетискання пуповини в 280 секунд. Як очікувалось, співвідношення зменшувалось при вкороченні цього інтервалу.

В дозі 1-10 мг векуроній застосовується при процедурах перенесення яйцеклітини та сперматозоїду до фалопієвої труби, де запліднення відбувається природнім шляхом (gamete intra-fallopian transfer (GIFT) без впливу на рівень настання вагітності.

Дослідження 1983 року порівняло 19 новонароджених, матері яких отримали векуроній в кесаревому розтині, з 9 немовлятами, чиї матері не отримували такого препарату.  Не виявлено істотної різниці в оцінці за шкалою Апгар на 1-й та 5-й хвилинах між двома групами. Крім того, векуроній не впливав на активність холі естерази в плазмі матері.

Повідомлення 1988 року описало пряме призначення векуронію плода під контролем ультразвуку для отримання магнітно-резонансного зображення на 33 тижні через ваду головного мозку. При цьому використали дозу 0,2 мг (0,1 мг/кг). На 39 тижні народився хлопчик вагою 3540 грам з оцінкою за шкалою Апгар по 10 балів на 1-й та 5-й хвилинах, відповідно. Обстеження на 9 дні життя підтвердило ваду розвитку.

У 1994 році повідомили про успішну анестезіологічну підтримку на 32 тижні вагітності жінки з декстрокардією, зворотнім розміщенням органів, дефектом міжпередсердної перетинки, важким легеневим стенозом. Не виявлено несприятливих ефектів, асоційованих з векуронієм (0,1 мг) у новонародженого із затримкою внутрішньоутробного розвитку (вага 940 грам), який добре розвивався у віці 2 тижнів. В іншому випадку використали 10 мг векуронію при механічній вентиляції у жінки на 36 тижні вагітності, в якої в пологах розвинувся важкий респіраторний дистрес, вторинний до інфаркту міокарду, пов’язаного з вживанням кокаїну. Жінка також отримувала фентаніл та мідазолам. Через 4 години народилась жива дівчинка, стан якої не описаний.

Повідомлення 1998 року інформувало про ригідність дихальних м’язів у новонародженого внаслідок впливу фентанілу. Крім нього мама отримала векуроній (7 мг) на 31 тижні вагітності.

Векуроній використали для спричинення медичного паралічу в 14 плодів під час 17 процедур внутрішньоматкових обмінних трансфузій. Середній гестаційний вік був 29,2 тижні (22-35), середня вага плодів – 1610 грам (500-2500 грам). Використана доза (0,1 мг/кг) призвела до середнього початку паралічу на 97,6 секундах (45-150 секунд) із середньою тривалістю стану (визначався за відчуттям матерями рухів плода) 122 хвилини. Тривалість паралічу корелювала з гестаційним віком. Не відзначено несприятливих наслідків у плодів та матерів. Всі діти народились живими в середньому на 35,8 тижні вагітності. Інше повідомлення 1992 року описало використання векуронію в дозі 0,15 мг/кг внутрішньовенно або внутрішньом’язово при 9 внутрішньоматкових процедурах із залученням 5 плодів. Автори зазначили, що векуроній не спричиняв змін серцебиття плодів, а панкуроній прискорював серцебиття та знижував варіабельність протягом 2,5 годин після дози.

В двох вагітних при загальній анестезії в кесаревому розтині виникло утруднене дихання після отримання первинної дози векуронію (10 та 13,7 мкг/кг). Було ініційовано швидку послідовну індукцію з народженням здорової дитини з нормальною оцінкою за шкалою Апгар.

При призначенні векуронію після магнезії сульфату посилюється його блокуючий нейром’язовий ефект. У немовлят з порушеною функцією нирок постійний вплив векуронію або подібних блокаторів викликає тривалу м’язову слабкість.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Виходячи з показів до застосування препарату, малоймовірно, що повідомлення про застосування в період лактації з’являться. Молекулярна вага припускає проникнення до грудного молока, але кількість буде обмежена за рахунок іонізації препарату при фізіологічному рН та низької жиророзчинності. Вплив на немовля невідомий, але, як здається, клінічно незначимий.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0

Адаптовано 26.06.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 27.06.2018 р.