УНІТОЛ

Група/призначення:

Хелатуючий, детоксикуючий агент, антидот.

Альтернативні назви/ синоніми:

Диметилсульфоксид, дімеркаптопропансульфат натрію, дімеркаптопропанол, дімеркаптопропансульфат натрію моногідрат, бал («Британський антилевізит», British anti–Lewisite, BAL), антоксол, дімеркапрол, дікаптол, дітіогліцерол.

Діюча речовина: дімеркапрол.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний за показами в рекомендованих дозах.

Рекомендації при лактації: немає даних.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дімеркапрол є хелатуючим агентом, він може впливати на розвиток ембріону в експериментальних тваринах шляхом хелатування життєво необхідних елементів, включаючи цинк.

Дімеркапрол є 2,3-дімеркапро-1пропанол, хелатуючий агент, який застосовується для лікування отруєння важкими металами, включаючи миш’як, золото, ртуть. Споріднена сполука 2,3-дімеркаптопропан-1-сульфонова кислота також є корисною для хелатування. Вона використовується як натрієва сіль, відома як унітіол або дімавал.

Коли хелатуючий агент призначають достатніми рівнями доз при вагітності, він може зв’язувати необхідні елементи, такі як цинк, мідь, залізо та може порушувати нормальний розвиток плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Було повідомлено про аномалії кінцівок, спровоковані у плодів мишей після лікування самок дімеркапролом дозою 125 мг/кг при вагітності.

Впливу на розвиток ембріону не виявили у мишей при дослідженні 1990 року, коли вагітним особинам давали 2,3-дімеркаптопропан-1-сульфонову кислоту дозою до 630 мг/кг/день.

Інші дослідження у вагітних мишей застосовували рівні доз до 60 мг/кг дімеркапролу для послаблення тератогенного та ембріотоксичного впливу метилртуті або миш’яку. В одному дослідженні захисний вплив було знайдено коли дімеркапрол давали перед введенням миш’яку. Хоча дослідники не мали на меті отримати ці дані, не було видимого негативного впливу на розвиток, пов’язаного з дімеркапролом у цьому дослідженні.

Інформація щодо впливу на плід:

Повідомляється про вагітних жінок, які зазнали впливу миш’яку та свинцю і яких лікували дімеркапролом. В одному випадку з 1940 років 18-річну жінку, яка отримала ін’єкцію, що містила миш’як на 26 тижні вагітності з приводу вагінальних та промежинних бородавок, лікували протягом 13 днів дімеркапролом загальною дозою 5440 мг. Пологи індукували на 36 тижні вагітності, народився хлопчик вагою 5,5 фунтів, який потребував реанімації, але був здоровим за всіма параметрами. Інформації про наступний розвиток хлопчика немає. В двох інших випадках вплив миш’яку та свинцю був суттєвим і розгляд можливої ​​ролі дімеркапролу в результатах для плодів не здавався доречним.

Огляд 2003 року підвів підсумки, що, якщо дімеркапрол призначається через можливу материнську інтоксикацію, занепокоєння з приводу можливого фетального ризику, пов’язаного з цим агентом, не слід використовувати як підставу для обмеження його використання.

Застосування препарату під час вигодовування: немає даних.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок: немає даних.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org.

Перекладач – К.В. Колядко.
Адаптовано 07.04.2019 р.:
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 08.04.2019 р.