ТРОВАФЛОКСАЦИН

Група/призначення:

Протимікробні засоби широкого спектру. Фторхінолони. До цього класу належать також ципрофлоксацин, гатифлоксацин, геміфлоксацин, левофлоксацин, ломефлоксацин, моксифлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин, тровафлоксацин.

Відсутній на ринку США. Найповніша інформація про фторхінолони розміщена в статті ципрофлоксацин.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: тровафлоксацин.

Рекомендації при вагітності:

Протипоказаний (можливе використання тільки за відсутності альтернативи).

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується підвищення частоти вроджених вад при пероральному призначенні тровафлоксацину. Алатрофлоксацин, внутрішньовенна форма, порушував скелетний розвиток щурів та кролів на фоні доз, аналогічних використовуваним у людини.

Фторхінолони протипоказані при вагітності через токсичний вплив на хрящову тканину у молодих тварин. Виходячи з подібності препарату до ципрофлоксацину слід рекомендувати уникати призначення вагітним.

Рев’ю   1993 року щодо безпечності фторхінолонів дійшло висновку, що ці антибактеріальні препарати протипоказані при вагітності через складність екстраполяції даних від експериментальних тварин відносно мутагенності для людини та через суперечливу інтерпретацію токсичності препарату. Автори не були переконані, що індуковане хлорохіном ураження хрящової тканини з наступною артропатією є основною проблемою, незважаючи на те, що цей ефект продемонстровано в кількох видів тварин та окремі випадки у дітей.

Інші дослідники також дійшли висновку, що хіноліни слід вважати протипоказаними при вагітності, оскільки зазвичай доступні безпечніші альтернативи.

FDA додає застереження щодо всіх фторхінолонів відносно потенційного ризику несприятливих ефектів із залученням сухожиль, м’язів, суглобів, нервів, центральної нервової системи. Фторхінолони слід залишити для випадків без альтернативних варіантів лікування.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Доступні дані про дослідження, які оцінювали фертильність у щурів, використавши добову пероральну дозу до 200 мг/кг, що призводило до зменшення набирання ваги і споживання їжі. Зазначено зниження рівня копуляції, числа імплантацій, ваги плодів на фоні найвищих доз. Тератологічні дослідження проводились у вагітних щурів та кролів з дозами до 75 та 45 мг/кг/день, відповідно. Відзначено незначну затримку осифікації та підвищення скелетних варіацій на фоні високих доз у щурів, а у кролів – материнську токсичність при високих дозах. Не спостерігали підвищення частоти загибелі ембріонів чи вроджених вад в обох видів тварин на фоні будь-якої з використаних доз. Згідно з інструкцією до препарату частота перинатальної смертності та зменшення ваги тіла зростали у щурів на фоні дози 75 мг/кг/день. Типова доза перорального тровафлоксацину становить100 мг/день (біля 1,5-2,0 мг/кг/день). Внутрішньовенно використовується алатрофлоксацин, який призводить до підвищення частоти скелетних варіацій у щурів при дозі 20 мг/кг/день та вищих. Аналогічна доза у кролів чинила подібні ефекти. Ця доза склала 0,6 від рекомендованої для людини, виходячи з мг/м² у щурів, а у кролів була еквівалентною рекомендованій для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутні повідомлення про використання тровафлоксацину при вагітності у людини. Повідомлено про плацентарний трансфер препарату.

Застосування препарату під час вигодовування:

Згідно з інструкцією до препарату тровофлоксацин виявляли в грудному молоці людини в концентрації 0,3-2,1 мкг/мл після одноразового внутрішньовенного введення, що еквівалентно 300 мг тровафлоксацину після 200 мг/день повторних пероральних доз.

Більше інформації в статті ципрофлоксацин.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату тровафлоксацин та алатрофлоксацин не спричиняли несприятливого впливу на фертильність самців чи самок щурів на фоні пероральних доз 75 мг/кг/день та внутрішньовенних 50 мг/кг/день. Ці дози в 15 та 10 разів перевищують максимальну рекомендовану для людини, відповідно, виходячи з мг/кг або приблизно вдвічі вищі, виходячи з площі поверхні тіла. Пероральні дози тровафлоксацину 200 мг/кг/день у щурів асоціювались з підвищенням рівня преімплантаційних втрат.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 31.05.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 03.06.2020 р.