ТРИПТОРЕЛІН

Група/призначення:

Аналог гонадотропін-рилізинг гормону; антинеопластичний препарат. Це синтетичний декапептид, аналог природного гормону, який вивільняє гонадотропін; після короткого періоду стимулювання гонадотропної функції гіпофізу інгібує секрецію гонадотропіну з подальшим пригніченням як жіночого, так і чоловічого стероїдогенезу.

Покази: рак передміхурової залози та його ускладнення, при якому показано пригнічення секреції тестостерону; рак молочної залози, коли показана гормональна терапія. Також використовується для лікування передчасного статевого дозрівання та стимуляції яєчників в циклі екстракорпорального запліднення.

Альтернативні назви / синоніми:

Декапептил, диферелін, трелстар.

Діюча речовина: трипторелін.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Вплив препарату при приблизно 70 вагітностях у людини не свідчить про підвищення ризику вроджених вад розвитку. Це був випадковий прийом на дуже ранньому терміні. Одне дослідження припустило асоціацію між впливом триптореліну на ранніх термінах вагітності та гестаційним цукровим діабетом.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Відсутня інформація відносно триптореліну. Експерименти у приматів з агоністами гонадотропін-рилізинг гормону виявили, що ці препарати проникають через плаценту на пізніх термінах вагітності. Вплив на плід асоціювався із збільшенням ваги яєчок, але не виявлено збільшення ваги яєчників.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Аналоги GnRH використовуються для пригнічення функції яєчників в період хіміотерапії раку як спроба запобігання передчасного згасання функції яєчників. Препарат зменшує частоту настання передчасної менопаузи після хіміотерапії. Мета-аналіз 2011 року припустив, що таке лікування може бути успішним у попередженні недостатності яєчників, але воно не покращує рівня настання вагітності після лікування.

Рандомізоване дослідження 2012 року з використанням триптореліну під час хіміотерапії з приводу раку молочної залози було припинено після аналізу 49 пацієнток, оскільки не було виявлено різниці у відновленні менструального циклу в порівнянні з нелікованими контролями.

Єгипетське дослідження 2013 року інформує про аналогічні негативні результати прелікування пацієнток з раком молочної залози трептореліном. Автори зазаначають, що попереднє повідомлення про успішне відновлення менструацій не включало багатьох пацієнток, лікованих найбільш гонадотоксичною хіміотерапією – з циклофосфамідом. Однак, рандомізоване клінічне дослідження 2015 року повідомляє про вищу частоту настання вагітностей у жінок, які отримували гозерелін в порівнянні з тими, кому вводили плацебо для лікування раку молочної залози, ймовірно, жінки з впливом циклофосфаміду не були включені до аналізу. Інше рандомізоване клінічне дослідження 2015 року повідомляє, що призначення триптореліну жінкам з раком молочної залози разом з хіміотерапією підвищувало ймовірність відновлення функції яєчників в порівнянні з пацієнтками, яких лікували тільки хіміотерапією. Не виявлено різниці рівня вагітності між двома групами. У молодших жінок менструальна функція частіше відновлюється після хіміотерапії з триптореліном. Використання для пригнічення гіпофізу в програмі екстракорпорального запліднення триптореліну тривалої дії в дозі 1,25 мг впливає аналогічно дозі 1,875 мг.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Відомо, що ендогенний гонадотропін-рилізинг гормон екскретується до молока в людини, корів, щурів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Призначення аналогів гонадотропін-рилізинг гормонів (GnRH) призводить до зниження регуляції рецепторів лютеїнізуючого гормону – down-regulation (при високому рівні певного гормону відбувається автоматичне компенсаторне зниження кількості рецепторів в тканинах та їх чутливості до цього гормону) з транзиторним гіпогонадизмом у чоловіків та жінок. Лікування парафілії* у чоловіків триптореліном сприятливо впливало на  порушену сексуальну поведінку.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 27.09.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 28.09.20175 р.