ТОЛАЗАМІД

Група/призначення:

Пероральний протидіабетичний препарат, похідне сульфонілсечовини першого покоління.

Покази: цукровий діабет ІІ типу (інсуліннезалежний) без судинних ускладнень при неефективності дієтотерапії.

Альтернативні назви / синоніми: толіназ.

Діюча речовина: толазамід.

Рекомендації при вагітності:

Припускається ризик в ІІІ триместрі.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Хоча толазамід не асоціюється із структурними аномаліями, препаратом вибору для лікування цукрового діабету при вагітності є інсулін, якщо дієти та фізичних вправ не достатньо для контролю материнської гіперглікемії, оскільки інсулін не проникає через плаценту до плода, тому очікується, що терапія сама по собі не впливатиме несприятливо на плід. Ретельно призначений інсулін при гестаційному діабеті краще контролює рівень глюкози в матері, попереджаючи виникнення ускладнень у плода та матері внаслідок цукрового діабету. Тобто, якщо пероральні протидіабетичні препарати використовуються при вагітності, слід розглядати питання про заміну терапії на інсулін для зменшення ймовірності пролонгованої гіпоглікемії у новонародженого.

Американська колегія акушерства та гінекології рекомендує використання інсуліну для діабету 1-го та 2-го типу, який виникає при вагітності та для гестаційного діабету, якщо дієта самостійно не є успішною.

Якщо толазамід використовується при вагітності, то перед пологами (точний час невідомий) його слід замінити інсуліном для зменшення ймовірності пролонгованої гіпотонії у новонародженого.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією  препарат не призводив до підвищення частоти вроджених вад розвитку у щурів при 10-кратній рекомендованій для людини дозі, проте відзначали зменшення розмірів плодів та вищу перинатальну смертність.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений. Відсутня інформація про плацентарний трансфер толазаміду, молекулярна вага це припускає.

Повідомлення 1991 року описало результати вагітностей 21 жінки з інсуліннезалежним діабетом, лікованої пероральними гіпоглікемічними препаратами (17 сульфонілсечовини, 3 бігуаніди, 1 невідомий) в І триместрі. Тривалість терапії коливалась в межах 3 -28 тижнів, але всіх жінок перевели на інсулін при першому пренатальному візиті. Контрольну групу становили 40 жінок з інсуліннезалежним діабетом. В 11 (52%) немовлят основної групи діагностували великі або малі вроджені вади розвитку в порівнянні з 6 випадками (15%) в контрольній. Більше того, 6 дітей основної групи  (жодна дитина в контрольній) мали вади вух, що зустрічається, але не дуже часто при діабетичній ембріопатії. Народилось живими 16 дітей в основній та 36 в контрольній групах. Не виявлено різниці між групами щодо гіпоглікемії при народженні (53% проти 53%), але в 3 дітей з основної групи була важка гіпоглікемія тривалістю 2, 4 та 7 днів, відповідно, навіть при тому, що матері не приймали пероральних препаратів перед пологами, в жодному з цих випадків не приймався толазамід. Гіпербілірубінемію відзначали у 10 (67%) з 15 народжених живими з основної групи та у 13 (36%) з контрольної групи. Поліцитемію та надмірну в’язкість крові, що потребувало замінного переливання спостерігали у 4 (27%) з 15 проти 1 (3%) в контрольній групі.

Дослідження в південній Каліфорнії виявило 20 жінок з діабетом в І триместрі з впливом пероральних гіпоглікемічних препаратів. В половини дітей виявили вроджені вади розвитку, включно з гідроцеле, аномаліями вух, поодинокою пупковою артерією, вадами серця, аномаліями хребців, аненцефалією. В контрольній групі жінок з діабетом частота дітей з вадами становила 15% – істотна різниця. Гіпоглікемічні препарати включали хлорпропамід, толазамід, глібурид, фенформін. 10 дітей мали різноманітні аномалії, більшість з яких асоціювались з материнським діабетом. Аномалії вух, виявлені у 5 з цих дітей, не часто асоціюються з діабетом. Автори зазначили необхідність проведення додаткових досліджень перед тим, як вести мову про асоціацію.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Молекулярна вага припускає проникнення до грудного молока. Вплив на немовля невідомий, потенційним впливом є гіпоглікемія у новонароджених.    

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 15.11.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 16.11.2017 р.