ТИКЛОПІДИН
Назва англійською мовою: ticlopidine.
Група/призначення: антитромботичні засоби.
Альтернативні назви / синоніми: тиклид.
Діюча речовина: тиклопідин.
Рекомендації при вагітності:
Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, потенційно токсичний.
Рекомендації при лактації:
Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Препарат не продемонстрував тератогенності в експериментальних тварин, але дуже обмежений досвід використання у людини не дозволяє належно оцінити ризик для ембріону/плода. Доступні три повідомлення про використання тиклопідину в період вагітності у людини, в одному випадку відбулось самовільне переривання вагітності. Тиклопідин може призводити до загрозливих для життя гематологічних захворювань (дискразій), таких як нейтропенія/агранулоцитоз, тромботична тромбоцитопенічна пурпура, апластична анемія. Найвища частота виникнення таких ускладнень фіксується на 3 місяці лікування, причому вони не передбачувані. Якщо препарат проникає через плаценту, плід та новонароджений також, як і мама, знаходяться під ризиком. Таким чином, тиклопідин можна використовувати в період вагітності тільки якщо інші доступні препарати не покращують стану матері.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Репродуктивні дослідження проводились у мишей, щурів, кролів з використанням доз до 200, 400, 200 мг/кг/день відповідно. На фоні цих доз не відзначено ознак тератогенності, але спостерігали токсичний вплив на плід та матір. У самок і самців щурів не було впливу на фертильність навіть на фоні найвищої дози. Максимальні дози у мишей і щурів у 29 та 56 разів відповідно перевищували клінічну дозу для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Препарат не був карциногенним у мишей і щурів та мутагенним в дослідженнях in vitro та in vivo.
Інформація щодо впливу на плід:
Препарат інгібує фосфоліпазу C, призводить до оборотного гальмування зв’язування тромбоцитів з фібриногеном, що зумовлене аденозин фосфатом, і, відповідно, пригнічує агрегацію тромбоцитів.
Призначається для зниження ризику тромботичного інсульту у пацієнтів, які вже його перенесли та тих, хто має попередники інсульту.
Препарат має 20 неактивних метаболітів. Рівень зворотного зв’язування з білками є високим (98%), переважно з альбуміном і ліпопротеїдами, частина (15%) також зв’язується з альфа (α)-1-кислим глюкопротеїдом. При повторних дозах період напіввиведення становить 4-5 днів.
Невідомо, чи тиклопідин проникає через плаценту, його молекулярна вага припускає такий трансфер. Дослідження агрегації тромбоцитів в пуповинній крові при доношеній вагітності у жінки, яка приймала тиклопідин і аспірин протягом 2 тижнів продемонструвало повне пригнічення агрегації до 20 мкмоль АДФ (аденозиндифосфат).
Повідомлення 1998 року описує лікування гострого інфаркту міокарду у 30-річної жінки на 38 тижні вагітності. Ефекту від лікування аспірином, гепарином, нітратами, процедури балонної ангіопластики не було, тому встановили стент у частково закупорену ліву передню нисхідну коронарну артерію на фоні інфузії абциксимабу. Надалі лікування включало тиклопідин, аспірин, не уточнений бета-блокатор. Через 2 тижні у вагінальних пологах народився здоровий хлопчик, надмірної кровотечі у матері не спостерігали.
Повідомляється про жінку з анамнезом тромбоцитемії та інфаркту міокарда, яка отримувала хіміотерапію для нормалізації числа тромбоцитів для наступної процедури шунтування. Після втручання жінка завагітніла на фоні прийому аспірину в дозі 300 мг/день та тиклопідину в дозі 500 мг/день, але в ІІ триместрі вагітність перервалась – через 6 місяців після втручання. Жінці призначили клопідогрель в дозі 150 мг/день, дальтепарин (низькомолекулярний гепарин), які вона приймала протягом наступної вагітності. Клопідогрель відмінили за 10 днів до вагінальних пологів. Народилась здорова дівчинка вагою 3170 грам, з оцінкою за шкалою Апгар 9, 10, 10, 10 балів на 1-й, 5-й, 10-й, 60-й хвилинах відповідно. Не спостерігали кровотечі в пологах, загоєння після епізіотомії було нормальним. В плаценті не виявлено ознак інфарктів або депозитів фібрину. Немовля перебувало на штучному вигодовуванні, виписане додому на 5 добу після пологів.
24-річна жінка, яка перенесла заміну аортального клапану та мала два самовільні переривання в анамнезі, приймала тиклопідин (300 мг/день), дипіридамол (300 мг/день), аспірин (81 мг/день) до та протягом вагітності до 36 тижня. Пероральна терапія була замінена тривалим внутрішньовенним введенням гепарину до кесаревого розтину на 38-му тижні, в результаті якого народилась здорова дитина. Тромботичних ускладнень не спостерігали ані в дитини, ані у матері.
Застосування препарату під час вигодовування:
Відсутня інформація про використання тиклопідину в період лактації у людини. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока. Наслідки такого впливу на немовля не відомі.
Через описані вище загрозливі для життя гематологічні захворювання, пік яких припадає на 3 місяць лікування, тиклопідин не слід призначати в період грудного вигодовування.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
- Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).