ТІОЦІАНАТ

Група/призначення:

Неорганічна сполука.Тіоціанат є іонізованою формою тіоціанатної кислоти. Натрію тіоціанат (також відомий як натрію роданід та натрію сульфоціанат) застосовується у виготовленні інших ціанатів. Калію тіоціанат (роданід) використовується у фарбуванні, друкуванні, фотографуванні, як правило, у вигляді натрієвої солі. Тіоціанат амонію (роданід амонію) використовується в сірниках, тканинах, пестицидах і фото індустрії.

Тіоглікозиди, які природно зустрічаються в деяких харчових продуктах, включаючи маніоку, капусту і подібні овочі, можуть метаболізуватися до тіоціанату.

При достатній експозиції тіоціанат є антагоністом щитоподібної залози. Зв’язування тіоціанату з йодом може індукувати зоб, тому тіоціанат назвали “goitrogen” – індуктором зобу, «зобогенним» агентом. Пригнічення концентрації гормонів щитоподібної залози протягом вагітності може призвести до кретинізму. Тіоціанат є основним метаболітом ціаніду.

Альтернативні назви/синоніми:

Тіоціанат натрію, тіоціанат калію, тіоціанат амонію, сульфоціонат натрію.

Діюча речовина: тіоціанат.

Рекомендації при вагітності:

Уникати впливу через антитиреоїдний ефект.

Рекомендації при лактації:

Можливий антитиреоїдний ефект на фоні неправильного харчування.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Тератологічних досліджень з тіоціанатом не проводилось. Тіоціанати мають антитиреоїдну активність.

Інформація щодо дослідження на тваринах.

Трансплацентарний трансфер при внутрішньовенному введенні був продемонстрований у мишей та щурів.

В дослідженні 2014 року у щурів введення тіоціанату під час вагітності порушило секреторну активність щитоподібної залози в потомства чоловічої статі у віці 1 місяця життя.

Тіоціанати порушують транспорт йоду і потенційно призводять до формування зобу. Тіоціанат калію провокував зоб в новонароджених ягнят, коли вівці піддавались пероральному впливу протягом вагітності.

При введенні високих рівнів дози 5-10 грам/100 грам калію тіоціанат порушував фертильність у самок щурів. Це дослідження не вивчало функцію щитоподібної залози. Друге дослідження з використанням високих рівнів дозування припустило, що цей агент може викликати подібну токсичність у плодів та матерів, але не спостерігали підвищення частоти вроджених вад розвитку.

Згідно з документом Європейського агентства з хімічних речовин (ECHA, European Chemicals Agency) при 90-денному повторному введенні амонію тіоціанату щурам спостерігали дегенерацію сім’явиносного епітелію в двох самців при дозуванні 500 мг/кг/день. Не надавалась інформація про зміну ваги тіла в цих тварин, а значимість цього спостереження не зрозуміла.

Інформація щодо впливу на плід.

Іони тіоціанату інколи визначаються в сироватці крові або в сечі як маркер впливу сигаретного диму. Ці іони підвищуються в навколоплідних водах та пуповинній крові у жінок, які палять. Однак, не виявлено кореляції між концентрацією тіоціанату та функцією щитоподібної залози у матерів та немовлят, вагою при народженні у дітей із затримкою розвитку. Дехто вважає, що тіоціанати з сигаретного диму або хмілю є відповідальними за затримку розвитку плода. Це спостереження, ймовірно, є спрощеним і не означає, що вплив всіх солей тіоціанату буде мати такий самий токсичний вплив, як при палінні та вживанні алкогольних напоїв.

У 2004 році дослідження серед 200 вагітних жінок з Таїланду, яким визначали концентрацію тіоціанату в сечі у першому триместрі, виявило низьку концентрацію йоду в сечі, асоційовану з вищим співвідношенням тіоціанату до креатініну.

Вплив тіоціанату з навколишнього середовища позитивно асоціювався з рівнем тиреотропного гормону в жінок з низькою екскрецією йоду.

Застосування препарату під час вигодовування:

Тіоціанати проникають до грудного молока людини.

Кози та свині, які споживали різні дози калію ціаніду в період лактації, передали підвищену кількість ціаніду потомству. Гістологічні зміни щитоподібної залози були помічені у свиноматок та поросят.

Занепокоєння також було висловлене стосовно можливого «зобогенного» ефекту в потомків при дієті матерів, що базувалась на звичному впливі ціаніду з їжі, такої як маніока. Виявляється, що такий антитиреоїдний ефект може виникати тільки вторинно до дефіциту йоду або ж в особливих умовах, включаючи недостатнє споживання білку або ж високе споживання не повністю детоксикованої маніоки.

Дослідження 2012 року визначало тіоціанат та перхлорат в сечі і молоці 64 годуючих матерів та концентрацію гормонів щитоподібної залози в їхніх немовлят і не повідомило про істотну асоціацію.

Концентрації тіоціанату, перхлорату та нітрату в сечі 284 вагітних жінок на 12 тижні вагітності свідчать про асоціацію індивідуальних хімічних концентрацій з концентраціями тиреотропного гормону та вільного тироксину, але не про лінійний зв’язок.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок:

У самок мишей, які отримували тіоціанат калію з питною водою 0,1 або 0,3% протягом 12 тижнів, виявили залежне від дози пригнічення нормального розвитку молочної залози. Не було впливу на естральний цикл, структуру яєчників, концентрацію пролактину в плазмі.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсиклогії “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Перекладач – К.В. Колядко.
Адаптовано 07.04.2019 р.:
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 08.04.2019 р.