ТЕРФЕНАДИН

Група/призначення:

Антигістамінний препарат, Н1-блокатор ІІ покоління.

Альтернативні назви / синоніми:

Бронал, гістадин, дейлерт, карадонел, тамагон, торфин, телдан, теридин, рапідал, рітер, трексил.

Діюча речовина: терфенадин.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

 Обмежені дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про зв’язок терфенадину з вродженими вадами. Дані від експериментальних тварин не припускають підвищення ризику. При одному з досліджень виявлено підвищення частоти полідактилії, що потребує додаткових досліджень. В цілому антигістамінні препарати визнані сумісними з вагітністю.

Одне епідеміологічне дослідження асоціює прийом антигістамінних препаратів як групи протягом останніх двох тижнів вагітності з ретролентальною фіброплазією* у недоношених немовлят.

Згідно з деякими джерелами терфенадин вилучено з фармацевтичного ринку у 1998 році. Його замістили фексофенадином (активний метаболіт терфенадину, антигістамінний препарат), який вважається менш кардіотиксичним.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Інструкція до препарату повідомляє про відсутність тератогенності при тестуванні у щурів при дозах в 63 та 125 разів вищих від рекомендованих для людини, проте при цьому  спостерігали материнську  ембріотоксичність і зростання частоти постімплантаційних втрат. Введення терфенадину в дозі 300 мг/кг/день щурам та 500 мг/кг/день кролям в період ембріогенезу не призводило до зростання частоти вроджених вад.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Повідомлення 1994 року наводить результати проспективного дослідження з порівняння результатів 134 вагітностей з прийомом терфенадину в І та на початку ІІ триместрів з відповідною контрольною групою. 9 жінок (6,7%) були втрачені з-під нагляду. Серед 125 вагітностей спостерігали наступні результати: 98 (78,4%) нормальні новонароджені, 16 (12,8%) спонтанні аборти, 4 (3,2%) медичні аборти, 1 (0,8%) мертвонароджений, 6 (4,8%) з вродженими вадами. Це були наступні вроджені вади розвитку: трисомія по 21-й хромосомі (вік матері 41 рік), хромосомна аномалія (45,Х/46,ХУ), артеріальна протока, гемангіома, недорозвинена вушна раковина, вивих кульшових суглобів. Не виявлено різниці в частоті вроджених вад при порівнянні з контрольною групою.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 1034 новонароджених, які зазнали впливу терфенадину в І триместрі вагітності. Зареєстровано 51 (4,9%) велику вроджену ваду при очікуваних 44. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 13/10 вроджені вади серцево-судинної системи, 12/3 полідактилія, 0/0,5 розщілина хребта, 2/2 орофаціальні розщілини, 3/2 редукційна вада кінцівки, 2/2 гіпоспадія. Можна припустити асоціацію з полідактилією, що потребує додаткового підтвердження.

Дослідження 2002 року не виявило тератогенності та зростання частоти несприятливих результатів вагітностей або ускладнень у новонароджених при лікуванні антигістамінними препаратами в І триместрі з приводу токсикозу вагітності (N=12394) та алергії (N=5041). Терфенадин приймали 1164 жінки.

Дослідження Шведського медичного реєстру народжень (Swedish Medical Birth Registry) визначило частоту великих та малих вроджених вад у дітей 1164 жінок, які отримували терфенадин на ранніх термінах вагітності на рівні 3,22%, що не є значно вищим за загально популяційний показник – 3,16%.

При дослідженні з охопленням 118 вагітних з впливом терфенадину не виявлено зростання частоти ризику великих вроджених вад, передчасних пологів, низької ваги при народженні при порівнянні з вагітними контрольної групи.

Одна з тератологічних інформаційних служб спостерігала за 40 вагітностями з впливом терфенадину і виявила 1 дитину з вродженою дисплазією кульшового суглобу та 1 з двобічною паховою килою.

Застосування препарату під час вигодовування:

Проникнення терфенадину до грудного молока продемонстровано у 1995 році.  4 жінки в період лактації приймали терфенадин (60 мг кожні 12 годин 4 дози). Зразки молока та крові отримували після останньої дози в різний час протягом 30 годин. Максимальна концентрація активного метаболіту фексофенадину в плазмі та молоці склала 309 та 41 нг/мл, відповідно в середньому через 4 години після останньої дози. Співвідношення молоко: плазма склало 0,21. Максимальна доза, яку отримає немовля на грудному вигодовуванні, становить 0,45% від материнської, скоригованої на вагу.

Американська академія педіатрії вважає терфенадин сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 07.03.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 09.03.2016 р.