МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ТАЗОБАКТАМ

Група/призначення:

Інгібітор бактеріальної бета-лактамази. Призначається в комбінації з піперациліном для посилення антибактеріального спектру. За структурою це похідне ядра молекули пеніциліну, метаболізується до неактивного метаболіту. Період напіввиведення становить 0,7-1,2 години, тільки 30% тазобактаму зв’язується з білками плазми, цього не відбувається з метаболітом.

Альтернативні назви / синоніми: піперацилін-тазобактам.
Діюча речовина: тазобактам.
Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується підвищення частоти ризику вроджених вад розвитку.

Хоча досвід застосування у людини дуже обмежений, комбінація тазобактаму-піперациліну здається відносно безпечною при вагітності. В експериментальних тварин на фоні доз, дуже близьких до використовуваних у людини, не спостерігали несприятливих наслідків у плодів. Більш того, значний досвід, накопичений з пеніцилінами при вагітності у людини продемонстрував їхню безпечність для ембріону/плода. Оскільки тазобактам є похідним пеніцилінового ядра, він, з великою ймовірністю, також є безпечним.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Про репродуктивні дослідження у щурів та мишей повідомила група дослідників. Тазобактам вводився дозами до 640 мг/кг/день або піперацилін 320-1280 мг/кг/день самцям і самкам щурів в період репродукції. На фоні дози 140 мг/кг/день відзначали токсичність у дорослих та зниження імплантації. При дозі 640 мг/кг/день спостерігали зниження розміру посліду та виживання дитинчат. Комбінований препарат призводив до аналогічної токсичності у дорослих та репродуктивної при нижчих дозах тазобактаму, але так само було виявлено, що репродуктивна токсичність виникала при дозах, вищих від тих, що спричиняють токсичність у дорослих. У щурів не відзначали підвищення частоти вроджених вад при використанні самого тазобактаму внутрішньовенно дозами до 3000 мг/кг в період органогенезу. Токсичний вплив на розвиток спостерігали на фоні доз, значно вищих від тих, при яких виникала материнська токсичність, він проявлявся зниженням виживання та зменшенням ваги плодів, що узгоджується з материнською токсичністю. Не спостерігали підвищення частоти вроджених вад розвитку. Ці результати свідчать про те, що ані тазобактам, ані його комбінація з піперациліном не є ембріотоксичними.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений. Виходячи з молекулярної ваги та низького рівня зв’язування з білками, тазобактам проникає через плаценту. Повідомлення 1998 року описало фармакокінетику піперациліну-тазобактаму в 6 жінок на 25-32 тижнях вагітності. Через підвищення ниркового кліренсу та інші фактори відзначали значне зниження концентрації в сироватці обох препаратів. В однієї жінки (зразки в інших 5 були некоректними) співвідношення тазобактаму в сироватці плода : матері становило 2 приблизно через 3 години після дози. В двох інших жінок визначили низьку концентрацію тазобактаму в амніотичній рідині – 2,3 та 3,7 мкг/мл, відповідно; в двох інших низька концентрація була виявлена в сечі плодів – 8,2 і 12,4 мкг/мл, відповідно.

Застосування препарату під час вигодовування:

Виробник без наведення деталей стверджує, що тазобактам проникає до грудного молока в невеликій концентрації. Це відповідає молекулярній вазі та низькому рівню зв’язування з білками (30%). Піперацилін також проникає до грудного молока. Наслідки такого низького рівня впливу, ймовірно, є клінічно не значущими, але існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля, ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 12.05.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 13.05.2019 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1174

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information