АНТАГОНІСТИ РЕЦЕПТОРІВ СЕРОТОНІНУ

Група/призначення:

Антидепресанти. До антагоністів рецепторів серотоніну належать кетансерин (суфрексал, антигіпертензивний препарат), ритансерин, міансерин (толвон, антидепресант). З них найбільший досвід накопичено з кетансерином, блокатором НТ2 рецепторів. Відсутні стандартні дослідження з цими препаратами щодо токсичного впливу на розвиток, однак, кетансерин продемонстрував пригнічення диференціації клітин шкіри курячих ембріонів in vitro.

Ці препарати аналізуються разом з історичних причин, оскільки вони експериментально використовувались для дослідження залежної від серотоніну фізіології, але не можна дійти висновку про притаманність їм однакових несприятливих ефектів.

Інший селективний антагоніст серотоніну – алосетрон – розглянутий окремо (також див. статтю Депресія та вагітність).

Альтернативні назви / синоніми:

Міансерин, кетансерин, ритансерин, антагоністи серотоніну, суфрексал, толвон.

Діюча речовина:

Міансерин, кетансерин, ритансерин.

Рекомендації при вагітності: ймовірно сумісні.

Рекомендації при лактації: ймовірно сумісні.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Кетансерин, ритансерин, міансерин системно не вивчались на предмет впливу при вагітності. Лікування прееклампсії кетансерином може асоціюватись з неонатальною гіпотензією.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Плацентарний трансфер кетансерину повідомлений в овець та людини перед пологами. У вагітних овець індуковане серотоніном підвищення кров’яного тиску в матері та плода ефективно антагонізувалось кетансеріном, чого не відбувалось зі зниженням маткового кровотоку.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень. Дані про 5 новонароджених з пренатальним впливом кетансерину включали аналіз наявності первинного метаболіту – кетансеринолу. Період напіввиведення кетансерину у новонароджених варіює в межах 7-56 годин (в середньому 27 годин).

Повідомлено про використання міансерину в якості атидепресанту при 48 вагітностях. Результати були наступними: 5 добровільних абортів, 7 самовільних переривань, 1 мертвонародження, 1 дитина з вродженими вадами. Ці дані відповідають показникам в загальній популяції.

Шведський медичний реєстр народжень ідентифікував 732 жінок, які народили 737 немовлят, а в І триместрі вагітності зазнали впливу наступних препаратів: венлафаксину (N=501 жінка, 505 новонароджених), міртазапіну (N=144 жінок, 145 немовлят), міансерину (N=61 та 61, відповідно), ребоксетину (N=14 та 14, відповідно) або венлафаксину в комбінації з міансерином або міртазапіном, або ребоксетином (N=12 жінок, 12 немовлят). Рівень вроджених вад розвитку в цій групі становив 3,8% (N=28), а в реєстрі в цілому – 4,7%. Скориговане співвідношення для вроджених вад склало 0,85 (95% ДІ 0,58-1,24). Жінки, які приймали один з цих 4 препаратів при порівнянні з тими, що їх не вживали, були старшими 35 років, мали зайву вагу, палили 10 і більше сигарет в день. Не визначена кількість жінок також приймала інші медикаменти, такі як інші антидепресанти, седативні-снодійні, нейролептики, антигістамінні. Співвідношення для передчасних пологів (< 37 тижнів) склало 1,60 (95% ДІ 1,19-2,15), але не відзначали підвищеного ризику малої ваги при народженні або невідповідності ваги гестаційному віку. Не спостерігали підвищеного ризику неонатальних судом або мертвонародження. Дві жінки, які лікувались міансерином (7,5-15 мг/день), починаючи з 14 та 18 тижнів вагітності народили здорових немовлят на 40 тижні.

Використання кетансерину при вагітності та в післяпологовому періоді у жінок з прееклампсією продемонструвало ефективність цього препарату у зниженні кров’яного тиску, хоча при важких передчасних прееклампсіях препарат не зміг попередити прогресування. У випадках з антенатальним застосуванням кетансерину не відзначали несприятливого впливу на плід.

Інше повідомлення інформувало про гіпотензію у 8 з 58 немовлят з пренатальним впливом кетансерину. Однак, кетансерин частіше призначався при найважчій прееклампсії і не можна виключити вплив самого захворювання матері та інших препаратів. Кетансерин зменшував частоту скорочень матки. Ця знахідка відповідає дослідженням, які продемонстрували, що кетансерин знижує скоротливість ізольованої матки щурів і також діяв як токолітик у щурів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Трансфер міансерину до грудного молока повідомили у двох жінок. Використали окремі зразки для визначення співвідношення молоко : плазма для міансерину та його основного метаболіту десметилміансерину і припустили, що до немовляти з молоком потрапляє 2% материнської дози. Слідову кількість активного препарату виявили в сечі одного немовляти. В жодного з двох дітей не відзначили видимого впливу препарату.

У молочної худоби серотонін активує скорочення м’язів молочних залоз і зменшує витік молока. Цей ефект блокується міансерином та кетансерином. Актуальність такої знахідки для жінок в період лактації невідома.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У жіночої статі.

Вважається, що розрив фолікула яєчника в момент овуляції та лютеальна продукція прогестерону частково обумовленні серотоніном. Однак, в одному дослідженні у щурів кетансерин не впливав на стимульовану серотоніном овуляцію. Міансерин пригнічував продукцію прогестерону лютеальними клітинами корів. В інтактних щурів кетансерин пригнічував сплеск пролактину в жінок в проеструсі та знижував продукцію жовтого тіла вагітності. Актуальність такої знахідки для жінок не відома.

В чоловічої статі.

У самців щурів серотонін проявляє збудливий та гальмуючий ефект для мускулатури сім’явиносної протоки. Кетансерін пригнічує збудливий, але не гальмівний вплив серотоніну на цей орган. Кетансерин також пригнічує асоційовану з хоріонічним гонадотропіном проникність судин яєчок у щурів.

Ці знахідки мають сумнівне клінічне значення у чоловіків.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 07.04.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 08.04.2019 р.