САЛІЦИЛОВА КИСЛОТА
Група/призначення:
Нестероїдний протизапальний препарат.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – група різних за хімічною структурою препаратів, які мають протизапальну, анальгетичну, жарознижувальну та антиагрегатну дії.
Значною мірою їхня ефективність пов’язана зі здатністю пригнічувати синтез простагландинів* через вплив на фермент циклооксигеназу.
*Простагландини — високоактивні тканинні регулятори, одна з груп простаноїдів (похідних простанової кислоти) – окремої групи оксиліпінів, яка містить простагландини, ізопростагландини, тромбоксани і простацикліни — продукти циклооксигеназного шляху перетворення поліненасичених жирних кислот. |
Покази: артрити, остеоартрити (дісальцид); місцево як антисептичний та кератолітичний засіб (дерматологічний).
Альтернативні назви / синоніми:
Дісальцид, дисалцид, дисальцид, дісалцид, натрію саліцилат, магнію саліцилат.
Діюча речовина: саліцилова кислота.
Рекомендації при вагітності:
Дані про застосування у людини припускають ризик в І та ІІІ триместрах.
Рекомендації при лактації:
Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Пригнічення синтезу простагландинів при вагітності призводить до внутрішньоутробного звуження [закриття] артеріальної протоки. При лікуванні в ІІІ триместрі, ближче до пологів, може виникати персистуюча легенева гіпертензія у новонароджених. Препарати цієї групи пригнічують настання пологів пролонгують вагітність, як в людини, так і у тварин.
Жінкам, які намагаються завагітніти, не слід приймати будь-які інгібітори простагландинів, оскільки в різних видів тварин продемонстровано блокування імплантації бластоцисти цими препаратами.
Крім того, НПЗП асоціюються з самовільним перериванням вагітності та вродженими вадами: серця, орофаціальними розщілинами, гастрошизисом. Правда, ризик виникнення таких вад видається невисоким.
При застосуванні високих доз саліцилової кислоти порушується ембріональний розвиток.
Похідні саліцилової кислоти більш вивчені, ніж вихідна сполука. Найчастіше призначаються ацетилсаліцилова кислота (аспірин) та натрію саліцилат.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
При введенні високих доз вагітним щурам та кролям спостерігали зростання частоти вроджених вад, перш за все скелету та центральної нервової системи. Обидві солі саліцилатів були тератогенними при експериментах на тваринах при застосуванні високих доз. Крім того, інфузії саліцилату натрію вагітним кролям перед пологами порушували ріст плодів.
Інформація щодо впливу на плід:
Досвід застосування обмежений.
Комбіноване популяційне когортне наглядове дослідження 2001 року оцінювало ризик несприятливих результатів вагітностей при прийомі НПЗП. Не виявлено асоціації з вродженими вадами, передчасними пологами, низькою вагою новонароджених. Проте виявлено зв’язок з самовільними викиднями. Подібне дослідження 2001 року не виявило асоціації з вродженими вадами в цілому, але виявило з вродженими вадами серця та орофаціальними розщілинами. Крім того, дослідження 2003 року повідомляє про істотну асоціацію між прийомом НПЗП на ранніх термінах вагітності та самовільними викиднями (див. статтю Ібупрофен).
Дослідження випадок-контроль виявило істотну асоціацію між гастрошизисом та самоповідомленням жінок про прийом саліцилатів в І триместрі (співвідношення шансів 3,33, 95% Д 1,05-9,8). В групі гастрошизису виявлено 5 дітей, які зазнали пренатального впливу препаратів та 45 без такого впливу.
Повідомляється про мертвонародженого хлопчика з агнатією (відсутність щелепи), синотією (вроджене зрощення слухових кісточок), антимонголоїдним розрізом очей, серединною розщілиною піднебіння, вираженою гіпоплазією язика, мама якого повідомила про лікування 1% саліциловою маззю місцево протягом перших 8 тижнів вагітності. Цей випадок не дозволяє зробити висновок про причинно-наслідковий зв’язок.
Рев’ю 2013 року від лікарів із Сінгапуру вважає місцеве застосування саліцилатів при вагітності для лікування вугрів (acne vulgaris) безпечним.
Застосування препарату під час вигодовування:
Саліцилова кислота та інші саліцилати проникають до грудного молока. Визначено співвідношення молоко:плазма менше від 1,0, що припускає потрапляння до немовляти невеликої дози – 4-8% – одноразової материнської дози.
Одне клінічне повідомлення інформує про розвиток метаболічного ацидозу у дитини, мама якої лікувалась саліцилатами при грудному вигодовуванні. Дані від експериментальних тварин та про застосування у людини припускають, що зменшений кліренс саліцилатів у немовлят може призвести до акумуляції препаратів та токсичних наслідків навіть при невеликих повторних дозах.
Враховуючи такі факти робоча група ВООЗ з грудного вигодовування вважає саліцилати небезпечними при лактації.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):
Саліцилати та інші НПЗП можуть відігравати певну роль, принаймні, у виникненні одного типу непліддя. Пригнічення простагландинів ймовірно збільшує частоту синдрому лютеїнізації неовулюючого фолікула, при якому підвищується рівень прогестерону в сироватці і спостерігаються ановуляторні цикли. Експерименти над щурами та мавпами продемонстрували пригнічення овуляції, асоційоване з інгібіторами простагландинів індометацином (щури) та мелоксикамом (мавпи).
У жінок при ультразвуковому дослідженні розвитку фолікулів виявлено 5-разове зростання частоти вищезазначеного синдрому після прийому певних НПЗП. Тривале лікування НПЗП, що можливе при хронічному болю та ревматоїдних станах, швидше за все асоціюється з таким протизаплідним ефектом.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).