Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

РЕМАНТАДИН

Група/призначення:

Противірусний препарат для системного застосування; блокатор М2-каналів. Ремантадин має виражену противірусну активність. Він ефективний по відношенню до різних вірусів грипу А, також має антитоксичну дію під час грипу, викликаного вірусом В. Ремантадин пригнічує реплікацію вірусу на ранніх стадіях циклу, можливо, інгібує утворення вірусної оболонки. Ремантадин також інгібує арбовіруси, котрі є збудниками енцефаліту.

Альтернативні назви / синоніми: мерадан, мерабон.
Діюча речовина: ремантадин.
Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід застосування у людини обмежений. На кінець 1996 року FDA не отримав жодного повідомлення про прийом цього препарату при вагітності. Відсутність даних про використання у людини в період вагітності не дозволяє оцінити ризик для плода, але в той же час відсутність значної тератогенності у тварин може свідчити, що ремантадин асоціюється з нижчим ризиком при вагітності, ніж тісно пов’язаний з ним амантадин (противірусний, протипаркінсонічний препарат).

В цілому вагітність не є протипоказанням до призначення противірусних препаратів для зменшення важкості перебігу грипу. Вибір препарату повинен корелювати з чутливістю переважаючого штаму. Так, наприклад, H1N1 («свинячий грип»), ідентифікований у квітні 2009 року, продемонстрував резистентність до ремантадину та амантадину, але не був резистентним до занамівіру (противірусний препарат) та озельтамівіру (противірусний препарт).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження у мишей продемонстрували плацентарний  трансфер ремантадину. Призначення вагітним мишам та щурам дози до 300 та 500 мг/кг в окремий день гестацї не призводило до зростання частоти вроджених вад. Введення препарату вагітним щурам на 8-й гестаційний день зменшувало виживання плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи ремантадин проникає до плаценти, але його молекулярна вага це припускає.

Ретроспективне когортне дослідження з охопленням періоду 2003-2008 років аналізує 239 вагітностей, при яких проводилось противірусне лікування. 104 жінки отримували блокатори М2-каналів (ремантадин, амантадин, або обидва), а 135 – озельтамівір. Результати цих вагітностей порівняли з 82097 контролями. В комбінованій основній групі препарати вживали: 13% в І триместрі, 32% – в ІІ, 55% – в ІІІ триместрах. Не виявлено значимої різниці між основними групами та контрольною щодо особливостей стану матерів та перебігу пологів, крім вищої частоти багатоплідних вагітностей в основній групі вагітних, які приймали інгібітори М2-каналів. Також не було різниці в наступних показниках між групами – М2-каналів, озельтамівіру та контролів: мертвонародження  – 0%, 0%, 1%, відповідно, великі вроджені вади – 1% (трисомія 21), 0%, 2%, відповідно, малі аномалії – 19%, 15%, 22%, відповідно. Єдиною значимою знахідкою в характеристиках народжених живими серед одноплідних вагітностей був вищий ризик некротизуючого ентероколіту в обох основних групах при порівнянні з контрольною: 1%, 0,8% та 0,02%, відповідно.

Аналіз використання ремантадину або амантадину 108 жінками не продемонстрував зростання несприятливих результатів вагітностей. Майже у всіх випадках вплив препарату відбувався після І триместру, єдина вада виявлена у дитини з синдромом Дауна.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Відсутній досвід застосування у людини. Згідно з інструкцією до препарату ремантадин проникає до молока щурів з досягненням концентрації, яка вдвічі перевищує концентрацію в крові протягом 2-3-х годин після дози. Також інструкція відзначає несприятливі наслідки у потомства при лактації та рекомендує не призначати ремантадин в цей період.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 05.06.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 07.06.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати