МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ХІНІДИН

Група/призначення:

Протиаритмічний та антималярійний препарат.

Аритмія серця – це розлад послідовності, частоти і ритму серцевих скорочень.

Малярія  інфекційне захворювання, викликане малярійним плазмодієм, передається людині через укуси комарів роду Anopheles. Перебіг хвороби супроводжується гарячкою, ознобом, потом, спленомегалією, гепатомегалією, анемією, характеризується хронічним перебігом з можливістю рецидивів.

Альтернативні назви / синоніми: квінідин.
Діюча речовина: хінідину сульфат.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Хінідин застосовується при вагітності без несприятливих наслідків в терапевтичних дозах, йому надається перевага для лікування аритмії у вагітних. Високі дози можуть призводити до переривання вагітності.

В якості антиаритмічного препарату використовується понад 100 років, а при вагітності, принаймні, з 1920-х років.  

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.
Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Хінідин проникає до плода з досягненням концентрації на рівні материнської.

У 1979 році повідомили про жінку, яка отримувала 600 мг кожні 8 годин та додаткову дозу в 300 мг (2100 мг/день). Рівень препарату в сироватці та амніотичній рідині становив 5,8 та 10,6 мкг/мл, відповідно, за 10 днів до пологів. Через 3 дні і 10 годин після дози народився здоровий хлопчик шляхом планового кесаревого розтину. Концентрація хінідину в сироватці, пуповинній крові та амніотичній рідині становила 3,4; 2,8 та 9,3 мкг/мл, відповідно. Співвідношення пуповина: сироватка становило 0,82. Концентрація препарату в пуповинній крові була вищою за виявлену при інших 3 дослідженнях.

Дослідження 1984 року повідомляє про 3 жінок, які отримували хінідин (300 мг кожні 6 годин) та дигоксин (серцевий глікозид). Рівень хінідину в сироватці в пологах коливався в межах 0,7-2,1 мкг/мл. В одному зразку амніотичної рідини концентрація хінідину становила 0,9 мкг/мл, в той час як в пуповинній крові – від <0,5 до 1,6 мкг/мл. В двох з трьох випадків співвідношення пуповина: сироватка становило 0,2 та 0,9.

У 1985 році повідомили про жінку, яка приймала хінідину 400 мг кожні 6 годин, дигоксин та пропранолол (неселективний бета-адреноблокатор). Через 18 годин після останньої дози провели плановий кесаревий розтин. Концентрація хінідину в пуповинній крові становила 0,8 мкг/мл.

Одне повідомлення інформує про жінку, якій дозу хінідину підвищували з 300 мк кожні 6 годин до 1500 мг кожні 6 годин. На 8 день дозу препарату знизили до 1500 мг кожні 8 годин, на 9-й – 1200 кожні 8 годин. На 10 день рівні в амніотичній рідині хінідину та його метаболіту 3-гідроксихінідину становили 2,2 та 9,7 мкг/мл, відповідно. Через 2 дні в пологах пуповинна кров містила 0,5 мкг/мл хінідину та 0,7 мкг/мл метаболіту.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 17 новонароджених, які зазнали впливу хінідину в І триместрі вагітності. Зареєстровано 1 (5,9%) велику вроджену ваду при очікуваній одній. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (серцево-судинної системи, полідактилії, розщілини хребта, орофаціальних розщілин, редукційних вад кінцівок, гіпоспадії), серед яких не виявлено жодного випадку.

Хінідин застосовується в комбінації з дигоксином для лікування надшлуночкової та реципрокної атріовентрикулярної тахікардії у плода. Автори одного з таких досліджень дійшли висновку, що хінідин є препаратом вибору після дигоксину для лікування стійких тахіаритмій у плода. Повідомлення 1990 року інформує про безуспішну спробу трансплацентарної кардіоверсії хінідином у випадку рідкісної шлуночкової тахікардії у плода, асоційованої з неімунною водянкою на 30 тижні вагітності. Призначили дозу хінідину 200 мг 4 рази в день протягом 3 днів до погіршення стану прееклампсії. Сідничне положення плода потребувало кесаревого розтину. Дитина померла через 5 годин після народження.

33-річна жінка з первинною стійкою шлуночковою тахікардією отримувала метопролол (кардіоселективний бета-1-адреноблокатор) в дозі 50 мг двічі на день у 22 тижні вагітності. Через повторну тахікардію до лікування додали хінідин (доза невідома) на 26 тижні вагітності. З досягненням терапевтичної концентрації хінідину ця комбінація успішно контролювала екстрасистолію. Таке лікування тривало до народження здорової дитини вагою 2240 грам із затримкою росту.

Повідомляється про лікування матері хінідином у випадку надшлуночкової тахікардії у плода та виникнення симптомів хінідинової токсичності, що включало виражену нудоту та блювоту, діарею, запаморочення, дзвін у вухах. Електрокардіографічні зміни відповідали хінідиновій токсичності. Дозу препарату збільшували протягом 6 днів як в описаному вище випадку. Рівень хінідину в сироватці становив 1,4-3,3 мкг/мл (терапевтичний рівень в лабораторії дослідників – 1,5–5,0 мкг/мл). При найвищій дозі концентрація в сироватці становила 2,3 мкг/мл. Рівень метаболіту 3-гідроксихінідину підвищився з 1,1 до 6,8 мкг/мл за 6 днів і зрештою досягнув 9,7 мкг/мл через день після припинення прийому хінідину. Співвідношення 3-гідроксихінідин:хінідин коливалось від 0,8 (на 2-й день) до 3,7 (на 10-й день). Ці рівні були значно вищими за повідомлені у попередніх пацієнток. Оскільки частота серцевих скорочень залишалась підвищеною з періодами зниження до 120-130 ударів на хвилину, легені плода дозріли і були індуковані пологи з народженням дитини вагою 3540 грам з водянкою. Немовля вимагало лікування надшлуночкової тахікардії. Материнську токсичність пояснили підвищеним рівнем 3-гідроксихінідину.

Дослідження in vitro з використанням плазми 16 вагітних без ускладнень продемонструвало, що концентрацію хінідину в межах 0,5-5,0 мкг/мл пригнічувала активність псевдохолінестерази в плазмі. Пригнічення коливалось від 29% (0,5 мкг/мл) до 71% (5,0 мкг/мл). Псевдохолінестераза відповідає за метаболізм сукцинілхоліну (міорелаксант) та ефіро-подібних місцевих анестетиків (прокаїн (новокаїн), тетракаїн, кокаїн, хлорпрокаїн). Індуковане хінідіном пригнічення цього ферменту, який сам по собі істотно  знижується при вагітності, може потенційно призводити до токсичності у випадку використання вищенаведених препаратів на фоні лікування хінідином.

У 21-річної жінки з важкою хлорохін-стійкою малярією, яка отримувала внутрішньовенно хінідин та якій проводили обмінне переливання крові наступали передчасні пологи на 31 тижні. В мазках крові рівень паразитемії Plasmodium falciparum становив >12% до лікування, а тоді знизився до 1%. Початкова терапія хлорохіном була не ефективною і через 12 годин жінці призначили ударну дозу хінідину (10 мг основи/кг протягом 2 годин, далі інфузію 0,02 мг/кг/хвилину) та обмінне переливання крові. На фоні хінідину не спостерігали потенціювання пологів, мати отримувала внутрішньовенно магнезії сульфат для токолізу*. Через фетальний дистрес, як вважається, спричинений матково-плацентарною недостатністю в результаті паразитемії у матері або лихоманки, проведено кесаревий розтин з народженням хлопчика вагою 1570 грам з оцінкою за шкалою Апгар 5 та 7 балів на 1-й та 5-й хвилинах, відповідно. За винятком респіраторних проблем в перші 6 годин життя немовля надалі не мало проблем, включно з негативним обстеженням на малярію.

*Токоліз – гальмування пологових перейм при гострій внутрішньоматковій асфіксії, іммобілізація матки перед кесаревим розтином, перед поворотом плода з поперечного положення, при пролапсі пуповини, при ускладненій пологовій діяльності. Як екстрений захід при передчасних пологах перед доставкою вагітної до лікарні.

 Застосування препарату під час вигодовування:

Хінідин проникає до грудного молока. Виміряли концентрацію препарату в сироватці та грудному молоці жінки, яка отримувала 600 мг кожні 8 годин, на 5 день після пологів через  3 години після дози – 6,4 та 9,0 мкг/мл, співвідношення молоко:сироватка – 0,71.

Американська академія педіатрії вважає хінідин сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 29.10.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 02.11.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1219

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information