ВАКЦИНА ПРОТИ ПНЕВМОКОКОВОЇ ІНФЕКЦІЇ

Група/призначення:

Вакцина полівалентна. Покази: профілактика пневмококових інфекцій, при введенні вакцини викликається продукція антитіл до капсулярних полісахаридів Streptococcus pneumoniae, забезпечуючи специфічний захист від інфекції.

Альтернативні назви / синоніми:

Пневмовакс-23 (23 типи Streptococcus pneumoniae) .

Діюча речовина:

Пневмококові кон’югати (Pneumococcus, purified polysaccharides antigen).

Рекомендації при вагітності: сумісна.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про застосування у людини; ймовірно сумісна.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Ризик для плода при вакцинації в І триместрі невідомий. Однак, згідно з рекомендаціями американської колегії акушерів та гінекологів, покази до застосування цього типу вакцини не змінюються у зв’язку з вагітністю. Підвищені концентрації антитіл були виявлені у жінок через 1 рік після антенатальної імунізації. Консультативний комітет з практики імунізації США повідомляє про відсутність інформації щодо несприятливих наслідків у немовлят, матері яких були випадково вакциновані при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах: не проводились.

Інформація щодо впливу на плід:

Рев’ю 1991 року повідомляє, що материнські антитіла, індуковані вакциною, проникають до плаценти і забезпечують захист новонародженого.

Дослідження, які проводились в Бангладеш (1995 рік) повідомляють про введення протипневмококової вакцини здоровим жінкам у терміні 30-34 тижнів вагітності. Жінкам контрольної групи вводили протименінгококову вакцину. За імунною відповіддю немовлят в результаті імунізації матерів спостерігали від народження до 5 місяців життя. Продемонстровано, що до плода проникає достатня кількість специфічних імуноглобулінів G для забезпечення пасивного імунітету проти пневмококової інфекції. Автори дійшли висновку, що в регіонах, де пневмококова інфекція є серйозною проблемою охорони здоров’я, материнська імунізація є безпечним і недорогим способом зниження частоти інфекції, якщо наступні дослідження не продемонструють, що пасивна імунізація немовлят порушує активну імунізацію надалі протягом життя.

При дослідженні 1996 року пневмококову полівалентну вакцину призначали в ІІІ триместрі як спробу захистити дитину протягом перших місяців життя. Ступінь та тривалість захисту були непевними, оскільки пневмококові антитіла у немовлят швидко зникали.

Повідомлення 1998 року відзначає, що потрібно провести велике дослідження для з’ясування, чи материнська імунізація знижує смертність та захворюваність немовлят.   Через високу вартість нових кон’югованих вакцин один з авторів вважає, що вакцинація вагітних полісахаридними вакцинами може бути найпрактичнішим методом попередження пневмококового сепсису у новонароджених в країнах, що розвиваються.

Застосування препарату під час вигодовування: 

У вищенаведеному дослідженні, яке проводилось в Бангладеш, відзначали значне підвищення титру специфічного імуноглобуліну А (IgA) в молозиві матерів, які отримали полівалентну вакцину у терміні 30-34 тижнів вагітності. Титри антитіл залишались вищими до 5-ти місяців в порівнянні з контрольною групою.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 11.04.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 26.04.2016 р.