ПІПЕМІДОВА КИСЛОТА
Група/призначення:
Антибактеріальні засоби для системного застосування, похідні хінолону І покоління. Покази: гострі та хронічні інфекції сечових шляхів, спричинені чутливими бактеріями; тривала терапія при пієлонефриті (у пацієнтів з частими рецидивами); рецидивуючий цистит у жінок.
Альтернативні назви / синоніми:
Балурол, дебластон, галусан, палін, піпегал, пімідель, піпем, піпемідін, піпурин, уролін, уропімід, уротрактрин.
Діюча речовина: піпемідова кислота.
Рекомендації при лактації: несумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок): несумісний.
Рекомендації при вагітності:
Хіноліни, в тому числі і піпемідова кислота, заборонені при вагітності та лактації через токсичність для хрящової тканини в неповнолітніх експериментальних тварин. Арталгію та тендиніт спостерігали у підлітків та дорослих при лікуванні ципрофлоксацином. Враховуючи ці дані, використання цих препаратів до віку 18 років та при вагітності не рекомендовано.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Доза до 3200 мг/кг/день у вагітних щурів не спричиняла зростання частоти вроджених вад. Відзначено зростання частоти розширення сечовивідних шляхів, однак, це скоріше є проявом загальної токсичності, аніж специфічним впливом на розвиток. Хінолони мають високу спорідненість до кісткової тканини. У молодих собак при введенні ципрофлоксацину (хінолон ІІ покоління, грам від’ємний) розвивалась артропатія з ерозією хряща. Подібні ефекти описані у мишей, яким вводили піпемідову кислоту або ципрофлоксацин.
Інформація щодо впливу на плід:
Одне з клінічних досліджень повідомляє про успішне лікування піпемідовою кислотою при вагітності в дозі 400 мг двічі на день протягом 7 днів після 10-го тижня гестації, при якому не спостерігався несприятливий вплив на плід.
Застосування препарату під час вигодовування:
Відсутня інформація; не рекомендується через токсичний вплив на хрящову тканину.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).