МУСКАТНИЙ ГОРІХ

Група/призначення: рослина, пряність.

В наш час мускатний горіх не часто використовується в фітотерапії, а раніше – при діареї та інших станах, а також як рекреаційний препарат, який може призводити до психозу. Використання в спробі викликати аборт призвело до багатьох випадків інтоксикації в англійських та американських жінок наприкінці 19 початку 20 столітть.

Похідні мускатного горіха містять міристицин, який вважається токсичним, також елеміцин, сафрол, метилевгенол, евгенол. Мускатний горіх має комплекс психіатричних ефектів, які можуть бути обумовлені синергізмом між терпенами та іншими сполуками. Ряд компонентів мускатного горіху структурно подібні до мескаліну і метилендіоксіметамфетаміну.

Міристицин – це фенілпропен, природна органічна сполука, що міститься в невеликій кількості в ефірному маслі мускатного горіха та анісу, в кількох членів сімейства морквяних, і меншою мірою в інших спеціях / травах, таких як петрушка та кріп.

Альтернативні назви / синоніми:

Міристицин, міристинова кислота, міристин, олія мускатного горіха, мускатне дерево, мускатник духмяний.

Діюча речовина: міристицин.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Мускатний горіх, або висушене ароматне насіння вічнозеленого дерева мускатника духмяного використовується як звичайна пряність. Насіння містить токсичну хімічну речовину – міристицин, якому притаманні антихолінергічні властивості. Не проводилось досліджень щодо можливого впливу при вагітності, хоча один час використовувався як абортивний агент.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з вторинним джерелом, ефірна олія мускатного горіха не впливала на вагітних кролів при пероральному призначенні протягом 13 днів.

Інформація щодо впливу на плід:

У 1987 році описали випадкове передозування тертим мускатним горіхом вагітної на 30 тижні. Жінка спожила 1 столову ложку цієї пряності (еквівалентно 7 грамам або одному цілому тертому мускатному горіху) замість 1/8 чайної ложки згідно з рецептом страви. Після прийому частини їжі в жінки розвинулась синусова тахікардія (170 ударів/хвилину), гіпертензія (170/80 мм рт.ст.) та відчуття приреченості, але без мідріазу (розширення зіниць). Частота серцевих скорочень плода становила 160-170 ударів на хвилину з втратою довгострокової варіабельності. До нормального рівня 120-140 ударів/хвилину частота повернулась через 12 годин. Встановлено діагноз атропіноподібного отруєння, виходячи з анамнезу та фізикальних даних. Після неспецифічного лікування отруєння жінка одужала і була виписана додому через 24 години. Приблизно через 10 тижнів народилась здорова дитина.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання мускатного горіху при лактації у людини. Оскільки рослина часто використовується як пряність, ризик для немовляти на грудному вигодовуванні є, ймовірно, нульовим.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У самців мишей відзначали зниження фертильності на фоні дози 400 мг/кг/день. Це ж дослідження продемонструвало підвищення числа транслокацій в зародкових клітинах самців, лікованих дозою 60 мг/кг/день. Етаноловий екстракт мускатного горіха, введений перорально самцям щурів призводив до підвищення сексуальної активності при спарюванні зі сприйнятливими самками.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 14.10.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.10.2019 р.