ДІОКСИД АЗОТУ

Група/призначення:

Неорганічна сполука. Оксид азоту (NO) і діоксид азоту (NО₂) в атмосфері зустрічаються разом, тому найчастіше оцінюють їх спільну дію на організм людини. Тільки поблизу від джерела викидів відзначається висока концентрація NO. При згоранні палива в автомобілях і в теплових електростанціях приблизно 90% оксидів азоту утворюється у формі монооксиду азоту. Решта 10% припадає на діоксид азоту. Проте, в ході хімічних реакцій значна частина NO перетворюється на NО₂ – набагато небезпечніше з’єднання. Монооксид азоту NO є безбарвним газом. У міру видалення від джерела викиду все більша кількість NO перетворюється на NО₂ бурий газ (червоно-бурий), що має характерний гострий неприємний запах. Діоксид азоту сильно дратує слизові оболонки дихальних шляхів. Вдихання отруйної пари діоксиду азоту може призвести до серйозного отруєння. Діоксид азоту викликає сенсорні, функціональні і патологічні ефекти.

Діоксид азоту застосовується в процесі нітрації інших компонентів.

Альтернативні назви/синоніми:

Оксид азоту (IV), нітроген (IV) оксид.

Діюча речовина: діоксид азоту.

Рекомендацій при вагітності: уникати впливу.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Діоксид азоту може порушувати розвиток ембріону в експериментальних тварин. Деякі, але не всі  повідомлення щодо людини асоціюють вплив від забрудненого повітря, що містить діоксид азоту з несприятливими ефектами у плодів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Вплив діоксиду азоту на вагітних щурів дозою 1 або 10 мг/м3 був описаний в короткому повідомленні як асоційований з порушенням метаболічної функції печінки у щурят. У схожому дослідженні тієї ж групи дослідників, лікування вагітних щурів відобразилося у аномальній поведінці щурят.

Італійські дослідники повідомили, що вплив діоксиду азоту, дозою 3 частини на мільйон (ppm, parts per million), (5,3 мг/м3) протягом вагітності понизив тривалість ультразвукової  вокалізації у щурят чоловічої статі на 10 та 15 дні після народження.

Дослідження, повідомлені в російській літературі припустили, що діоксид азоту, дозою 0,045 ppm (0,08 мг/м3) та вище були ембріотоксичними та тератогенними у щурів.

Вплив на вагітних мишей діоксиду азоту рівнями дози 22 або 45 ppm на 7-18 дні вагітності призвів до народження істотно менших дитинчат, аніж у контрольній групі, які мали порушення в результатах тестування нервово-м’язової координації на 1 та 12 дні після народження.

Інформація щодо впливу на плід:

Повідомлення щодо впливу забрудненого повітря, яке містить діоксид азоту та несприятливого впливу на здоров’я матері, життєздатність плода, розвиток та нормальне функціонування легень після народження є суперечливими.

Дослідження, які слідкують за впливом забрудненого повітря та ризиком розщілини хребта, вроджених вад серця, ракових захворювань та аутизмом також отримали спірні або не підтверджені результати. Ці дослідження є обмеженими відсутністю специфічності забруднювачів повітря, які можуть містити численні та різноманітні компоненти, так само як і відсутність біомаркерів для індивідуальної оцінки впливу.

Одне дослідження повідомило про підвищення на 50% ризику передчасного розриву мембран від впливу діоксиду азоту протягом всієї вагітності та у останні 3 місяці перед розривом мембран.

Дефекти нервової трубки зросли у потомків з високим рівнем внутрішньоутробного впливу діоксиду азоту, їхні матері жили у більш акультурних районах долини Сан Хоакін (Каліфорнія) або були латиноамериканками, народженими в США. Багаторазові порівняння в цьому дослідженні могли призвести до випадкових висновків.

Проспективне когортне дослідження народжень у Південній Кореї ідентифікувало погіршення психомоторного розвитку, пов’язаного з потенційним впливом діоксиду азоту на матерів.

Вплив діоксиду азоту із забрудненого повітря у пренатальному періоді затримував розумовий розвиток у віці 6 місяців після народження, але не у віці 12 або 24 місяців.

Інші дослідники також повідомили про негативні асоціації між діоксидом азоту або іншими забрудниками повітря та психомоторним розвитком дітей.

Існувала асоціація між оцінкою пренатального впливу діоксиду азоту та кількістю плацентарної мітохондріальною ДНК в іспанській, але не бельгійській когорті.

У всіх цих дослідженнях асоціації були основані на оцінці впливу, отриманій від регіональної оцінки забруднення повітря, і самі  асоціації були часто статистично слабкими або не істотними.

Повідомлено, що забруднення повітря за оцінкою впливу діоксиду азоту підвищило ризик низької ваги при народженні, що отримано з сукупності даних 14 популяційних досліджень когорти мати-дитина 12 країн Європи.

Японські дослідники не виявили статистично істотної асоціації між контрольованими рівнями діоксиду азоту  у 3 містах та низькою вагою новонароджених.

Застосування препарату під час вигодовування: немає інформації.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок:

Вплив діоксиду азоту, дозою 1 ppm на самців щурів протягом 35 год/тиждень не призвів до  гістологічних порушень в яєчках. Цей рівень дози діоксиду азоту використовувався тому, що це є максимальна величина забруднення, допустима в медицині для оксиду азоту.

Самці мишей піддавалися впливу діоксиду азоту дозою 10 ppm і не показали зростання хромосомних порушень у спермі.

В Чехії спостерігалося пониження рівня плідності серед пар, які планували зачаття в період підвищення концентрації діоксиду азоту.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 03.02.2019 р.:
Перекладач – К.В. Колядко.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.02.2019 р.