МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей
УКРАЇНСЬКІ ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ПОТРЕБУЮТЬ ДОПОМОГИ!

НІТРАТИ

Група/призначення:

Нітрати – це солі або складні ефіри азотної кислоти, що містять радикал NO3. При введенні в організм ссавців нітрати можуть підвищувати концентрацію метгемоглобіну в крові. Нітрати можуть перетворюватися на нітрити з радикалом NO2. У воді нітрати добре розчиняються.

Нітрат калію – це харчовий консервант Е 252.

Альтернативні назви / синоніми: нітрат калію.
Діюча речовина: нітрати.
Рекомендації при вагітності:

Уникнення надмірного впливу з харчовими продуктами, особливо, забрудненими [нітратами].

Рекомендації при лактації:

Уникнення надмірного впливу з харчовими продуктами, особливо, забрудненими [нітратами].

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Хоча доступні повідомлення про несприятливі результати вагітностей, асоційовані з впливом нітратів з питної води, немає достатніх доказів причинно-наслідкового  зв’язку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Нітрати призводили до спонтанних абортів в експериментальних тварин, хоча в деяких видів репродуктивна токсичність була низькою.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Повідомляється про невелике зростання частоти спонтанних абортів в групі жінок, які спожили невідому кількість питної води із забруднених нітратами колодязів в штаті Індіана (США). Проте це не підтримує асоціації між нітратами та несприятливими результатами вагітностей.

Повідомлялось про зростання частоти вроджених вад в одній громаді південної Австралії. Епідеміологічні дослідження продемонстрували можливий зв’язок між вродженими вадами в цій популяції та високою концентрацією нітратів (15-45 ppm; частин на мільйон, parts  per million) в підземних водах.

Наступне епідеміологічне дослідження визначило трикратне зростання частоти вроджених вад, асоційоване з концентрацією нітратів у воді (5-15 ppm) та чотирикратне при концентрації, вищій за 15 ppm. Більшість з описаних вад залучали кістково-м’язову або центральну нервову системи.

Епідеміологічне повідомлення 2008 року, також з Австралії, інформує про можливу асоціацію між трьома рівнями нітратів у питній воді в 3 регіонах та частотою передчасного розриву мембран. Проте не враховувався рівень споживання нітратів з водою окремими особами.

Шведський медичний реєстр (Swedish health register) не виявив статистично значимого підвищення частоти вроджених вад серця при концентрації нітратів у питній воді до 4 мг/л (4 ppm).

Епідеміологічне дослідження в Каліфорнії виявило асоціацію між підвищеною концентрацією нітратів та аненцефалією у дітей жінок, які споживали грунтові води, але не спостерігали у жінок, які використовували водопровідну воду. Автори припустили, що ці дані могли відображати вплив інших, крім концентрації нітратів, факторів.

Група дослідників повідомила про знайдений зв’язок між підвищеним ризиком дефектів нервової трубки в групі 184 мексиканських жінок, які повідомили про прийом нітровмісних препаратів (nitrosatable drugs) протягом вагітності і в яких підраховано вищий рівень споживання з харчуванням нітратів та нітритів. Друге повідомлення описує підвищений ризик передчасних пологів у жінок, які отримували нітровмісні препарати та з харчуванням високий рівень нітритів.

Шведське дослідження 2003 року не виявило істотної асоціації між концентрацією нітратів у питній воді та вадами серцево-судинної системи.

Рев’ю 2006 року дійшло висновку, що доступні літературні дані не підтверджують доказів причинно-наслідкового зв’язку між впливом нітратів з питної води та несприятливими репродуктивними наслідками.

Американське національне дослідження щодо профілактики вроджених вад (National Birth Defects Prevention Study) повідомляє результати дослідження випадок-контроль в штатах Техас та Айова. Концентрація нітратів у питній воді оцінювалась на основі повідомлень окремих жінок про джерела питної води та вимірів і моделювання концентрації нітратів у воді з об’єктів громадського водопостачання та приватних колодязів.

Підраховану добову дозу нітратів у воді поділили на тертилі [три частини]. Найвища доза, при якій починали формуватись вроджені вади становила 5,0-5,42 мг/день. Виявлено статистично значиме зростання частоти розщілини хребта (але не аненцефалії), дефектів кінцівок, розщілини губи/піднебіння. Не відзначали істотної асоціації з конотрункальними* вадами серця, обструкцією відтоку з правого та лівого шлуночків, дефектами серцевих перетинок.

*Конотрункальні вади серця («сині»); конотрункус (конусоподібний тракт) – це ділянка серця, яка знизу сполучається з камерами серця, а зверху – з артеріальними судинами. Патологія конотрункуса: загальна артеріальна протока, тетрада Фалло, подвійний вихід правого шлуночка, транспозиція магістральних судин, дисплазія клапанів (стеноз, атрезія, багатостулкові клапани).

При іншому дослідженні не виявлено асоціації з вродженими вадами при вживанні матерями нітратів з бутильованою питною водою.

Популяційне дослідження випадок-контроль щодо нітратів у питній воді та частоти вроджених вад розвитку Новій Шотландї (Канада) в період між 1988-2006 роками виявило, що при стратифікації даних відносно прийому фолієвої кислоти до зачаття виявлено підвищення ризику вроджених вад від впливу нітратів в період прийому фолієвої кислоти. Нітрати питної води, здається, мали захисний ефект протягом років до запровадження добавок фолієвої кислоти. 47% вроджених вад в досліджуваній популяції залучили центральну нервову систему. Аномалії центральної нервової системи в період після фортифікації фолієвою кислотою (1998-2006 роки) зросли до 61% в порівнянні з періодом до запровадження фортифікації (1987-1997 роки) – 33%. Цей результат суперечить очікуваному зменшенню частоти дефектів нервової трубки після фортифікації. Дослідження не намагалось пов’язати вплив нітратів з будь-якою окремою вадою.

Досліджувалось можливе порушення функції щитоподібної залози від високого рівня нітратів, отриманих з продуктами харчування. Зниження споживання йоду є важливим фактором впливу нітратів на щитоподібну залозу.

Болгарське дослідження 2007 року порівнювало частоту тиреоїдної дисфункції у вагітних та дітей з 2 сіл з високим та низьким рівнем нітратів у питній воді. Виявлено істотну асоціацію між високим рівнем нітратів у воді та дисфункцією щитоподібної залози у вагітних, але не у дітей.

Застосування препарату під час вигодовування:

Прийом добавки зі 100 мг нітратів на додаток до нормального вмісту в продуктах харчування не призводив до вимірюваного зростання кількості нітратів у грудному молоці. Інше дослідження повідомляє про концентрацію нітратів в грудному молоці на рівні 1,9-5,2 мг/л.

Повідомляється про випадки метгемоглобінемії** у немовлят в США при використанні води з вмістом нітратів, який перевищував максимально допустимий рівень забруднення нітратами – 45 ppm, але жодного випадку при нижчому рівні забруднення. Також повідомляється про 2 випадки метгемоглобінемії в Мексиці після споживання суміші, приготованої на  колодязній воді, яка містила нітрати в концентрації 22,9 та 27,4 мг/л.

**Метгемоглобінемія – це збільшена кількість гемоглобіну, що містить окислене залізо в еритроцитах. Метгемоглобін являє собою один з дериватів гемоглобіну, який нарівні з карбоксигемоглобіном і сульфгемоглобіном міститися в еритроцитах у невеликій концентрації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Генотоксичне тестування з нітратами у самців мишей не виявило мутагенних ефектів, але при цьому спостерігали зростання аномалій головки сперматозоїдів та зниження фертильності. Останнє було пов’язане із загальною токсичністю нітратів, а не впливом їх безпосередньо на статеві клітини. Дослідження у самців мишей з впливом нітрату калію в питній воді в дозах 90-900 ppm не продемонструвало істотних змін кількості, рухливості та кількості аномальних форм сперматозоїдів при дозах до 900 ppm. Цей найнижчий рівень ефективної дози відповідав 225-270 мг/кг. При годуванні самців щурів питною водою з нітратом натрію в дозах 50, 100 або 200 мг/кг/день протягом 60 послідовних днів виявлено зменшення кількості, рухливості, добової продукції сперматозоїдів та ваги яєчок в порівнянні з контрольними тваринами.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 01.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 
Переглянуто редакційною колегією 01.12.2016 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...