НІКЕЛЬ

Група/призначення:

Хімічний елемент, метал. Нікель у формі металу використовують для виробництва сплавів, включно з нержавіючою сталлю. Нікелеві солі застосовуються в промисловості як хімічні каталізатори та барвники для чорнил та фарб. Нікель міститься в продуктах згорання вугілля. Цей елемент є необхідним для деяких видів тварин і може бути необхідним для людини в невеликій кількості, хоча немає перевірених даних щодо дефіциту нікелю у людини. Деякі дієтичні добавки містять нікель у вигляді мінералу в незначній кількості. Наночастинки нікелю зараз використовуються в різноманітних напрямках.

Альтернативні назви/синоніми: немає.

Діюча речовина: нікель.

Рекомендації при вагітності:

Дані обмежені; відсутня інформація про підвищений ризик вроджених вад розвитку.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):       

Високі дози нікелю можуть негативно впливати на розвиток ембріону у гризунів. Доступні непослідовні повідомлення про погіршення результатів вагітностей при впливі нікелю професійно та з навколишнього середовища.

Інформація щодо досліджень над тваринах:

Використання радіонуклідів нікелю в експерементальних тварин показало, що цей метал може проникати в плаценту і накопичуватися в плоді на пізніх термінах вагітності. Рівень нікелю в тканині плода людини вказує, що під час розвитку людини проходить відносний трансфер нікелю. Досліди над мишами з використанням нікелю хлориду протягом вагітності вплинули на зростання частоти випадків ацефалії, екзенцефалії, мозкової кили, птозу, розщілини піднебіння, мікромелії та аномалій скелету. В іншому дослідженні у мишей зустрічалась зменшена вага плода при застосуванні матерям дози 46 мг/кг/в день, а вади розвитку виявляли при вдвічі вищому рівні дозування. Тлумачення цього дослідження було обмеженим через нетипове представлення даних та статистичного аналізу. Висока концентрація нікелю хлориду у воді, яку пили щури, збільшила рухливість та кількість випадків перинатальної смерті, але не спричинила формування вроджених вад розвитку. Внутрішньоперитонеальне введення нікелю хлориду на 8 та 12 днях вагітності призвело до зростання випадків гідроцефалії, гідронефрозу, затримки осифікації. Призначення ацетату нікелю викликало множинні вади розвитку в хом’яків. Ця нікелева сіль також підвищила рівень вад розвитку у мишей при введенні в преімплатаційному періоді. Карбоніл нікелю вибірково викликав аномалії очей у плодів щурів. В попередніх експериментах на тваринах дія нікелевих солей була в загальному високою, а хвороби у матерів (хоча не було конкретних доказів), можливо стали причинами деяких несприятливих наслідків у плодів. Самки та самці щурів отримували наночастини нікелю примусово (гаваж) в дозі 5 мг/кг/в день протягом 10 тижнів в період спарювання та вагітності. Потомство мало нижчий показник виживання.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Дані щодо впливу сполук нікелю на  вагітність і в наступному періоді у жінок з професійним впливом є фрагментарними і неповними. В деяких технічних установах заборонено вплив нікелю карбонілу на жінок репродуктивного віку через токсичність препаратів, які використовуються для лікування отруєння карбонілом.

Наводиться одне повідомлення щодо можливої асоціації між впливом нікелю на людину та несприятливими наслідками для плода. Мова йде про одну дитину з вродженими вадами, яка померла після народження і мала незвично високу концентрацію нікелю. В цьому випадку не встановлено  причинного зв’язку.

Дослідження з Росії повідомляє про вплив нікелю на 356 жінок, які працюють в металургійній промисловості. 29 % з них мали нормальну вагітність в порівнянні з жінками, які працюють в інших галузях (39%). Загроза переривання вагітності спостерігалась у 17% жінок з впливом нікелю, що відносили до ускладнень вагітності. Спонтанні аборти відбулися в 16% жінок з впливом нікелю та у 9% з референтної групи. Такий низький рівень в референтній групі ставить запитання щодо точності визначення результату вагітностей, тому що цей показник коливається в межах 20-30% в загальній популяції. Вади розвитку зустрічалися в 17% народжених живими немовлят від жінок, які зазнали впливу нікелю та в 6 % жінок, які відносилися до референтної групи. Численні вади розвитку асоціювалися з впливом нікелю, були залучені серцево-судинна система та опорно-руховий апарат. Кілька досліджень з Росі, які не були достатньо спроектованими, не знайшли істотних асоціацій між впливом водорозчинного нікелю на матерів та кількома несприятливими результатами, які включали ризик народження немовлят з вадами розвитку статевих органів та вродженими дефектами опорно-рухового апарату.

Дослідники з Китаю оцінили концентрацію нікелю та інших металів в пуповинній крові 1106 жінок і не знайшли статистичної різниці між концентрацією нікелю у вагітних жінок з несприятливим результатом вагітності в порівнянні з жінками без несприятливих результатів.

В літературному огляді 2015 року оцінили 16 звітів щодо оцінки впливу нікелю та хрому на вагітних. Багато з цих випадків стосувались професійного впливу, частина з них вже описана вище. Одне дослідження знайшло зв’язок між нікелем та малістю для гестаційного віку, інше – малою вагою новонароджених. Ці дані не знайшли підтвердження в наступних двох повідомленнях. Два дослідження знайшли асоціацію з дефектами нервової трубки та структурними вродженими вадами. Одне дослідження виявило незначний зв’язок між впливом нікелю та розладами спектру аутизму.

Застосування препарату під час вигодовування:

Нормальна концентрація нікелю в грудному молоці людини становить 1,2 мкг/л. При високих дозах нікель може пригнічувати секрецію пролактину і змінювати  якість молока у щурів. Відсутня інформація про можливий вплив нікелю на немовля.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Солі нікелю, включаючи хлорид, нітрат та сульфат, впливали на індукцію аномалій голівки сперматозоїда у мишей та спричиняли токсичний вплив на яєчка у мишей та щурів. Самки щурів, які отримували наночастинки нікелю в дозі 15, але не 5 мг/кг/в день протягом 10 тижнів під час спарювання і протягом вагітності мали гістопатологічні та ультраструктурні зміни в яєчниках без впливу на фертильність, навіть при дозуванні 45 мг/кг/в день. Самці щурів, які отримували дозу 45 мг/кг/в день, але не 15, мали гістопатологічні зміни в яєчках і також без впливу на фертильність. Спостерігалося пониження концентрації тестостерону, лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулюючого гормону в самців щурів, припускаючи вплив стресу на такі зміни в яєчках.

Дослідники з Індії поділилися своїми даними про зв’язок між зменшеною концентрацією сперми в зварювальників та підвищеною концентрацією нікелю та хрому. Не зрозуміло, чи ці дані характеризують вплив саме нікелю, чи інших сполук, які виділяються при зварюванні, що є більш ймовірним.

В 2012 році був опублікований огляд досліджень in vitro та in vivo щодо вивчення впливу розчинної солі нікелю на експериментальних тварин. Дослідники дійшли висновку про ефект впливу на  гіпоталамо-гіпофізарно-гонадну вісь. На молекулярному рівні, нікель може заміщати деякі інші метали в метало залежних ферментах, що веде до зміни функції білка. Клінічна релевантність цих досліджень неясна.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 06.06.2018 р.:
Перекладач – К.В. Колядко.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 07.06.2018 р.