МОМЕТАЗОН

Група/призначення:  

Кортикостероїд для назального та інгаляційного застосування. За даними виробника після місцевого застосування спостерігається наступна системна абсорбція: 2% у собак, 2,5% у щурів, 6% у кролів, 0,7% у людини. Очікується, що поглинання препарату через запалену шкіру буде вищим.

Альтернативні назви / синоніми:

Мометазону фуроат, назонекс (назальний спрей), асманекс (порошок для інгаляцій). Комбіновані препарати: мазь  елоком-С (мометазону фуроат та саліцилова кислота), дулера (формотерол та мометазон).

Діюча речовина: мометазону фуроат.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання у людини при вагітності. Дані від експериментальних тварин припускають ризик, аналогічний тому, що спостерігається при використанні системних кортикостероїдів. Більше того, тестування у тварин не проводилось з назальною та інгаляційною формами препарату, відомо, що абсорбція при застосуванні цих форм дуже низька.

Кілька великих досліджень в групі пацієнтів з бронхіальною астмою не виявили асоціації між інгаляційними кортикостероїдами та несприятливими результатами вагітностей – вродженими вадами, внутрішньоутробною затримкою розвитку, передчасними пологами, низькою вагою новонароджених, відставанням у розвитку для гестаційного віку. Хоча при цих дослідженнях мометазон окремо не розглядався, слід вважати, що він не відрізняється від інших досліджуваних препаратів за впливом при інгаляційному застосуванні. Оскільки бронхіальна астма впливає на матір та плід, не слід припиняти лікування з настанням вагітності. Однак, препаратами вибору для лікування бронхіальної астми при вагітності є беклометазон та будесонід.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно інструкції до препарату тератологічні дослідження при дозах, які в 14-60 разів перевищують максимальну добову для дорослих, продемонстрували підвищення частоти вроджених вад у мишей, щурів та кролів. Це були наступні вроджені вади: розщілина піднебіння у мишей (типова вада у цих тварин внаслідок впливу кортикостероїдів),  патологічне згинання передніх лап у кролів, пупкова кила, розщілина піднебіння та затримана оссифікація у щурів. Токсичні для плоду дози також призводили до материнської токсичності, що проявлялось в затримці набирання ваги.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування відсутній. Невідомо, чи мометазон проникає до плаценти та плоду, його молекулярна вага це припускає, але дуже низький рівень системного всмоктування припускає проникнення малої кількості препарату до плаценти та плоду, якщо це взагалі відбувається.

Інструкція до препарату зазначає можливість виникнення гіпоадреналізму (гіпофункції наднирників) у немовлят, матері яких  приймали кортикостероїди при вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Відсутня інформація. Молекулярна вага мометазону припускає проникнення до грудного молока. Проте при назальному та інгаляційному застосуванні кількість, яка може потрапити до немовляти з грудним молоком є клінічно незначною.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно інструкції до препарату підшкірне введення дози до 15 мкг/кг, що є нижчим за максимальну добову інтраназальну дозу для дорослих, виходячи з розрахунку мкг/м², не порушувало фертильності в експериментальних тварин.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 22.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 23.08.2016 р.