МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

МЕТОПРОЛОЛ

Група/призначення:

Кардіоселективний бета-1-адреноблокатор, антигіпертензивний препарат.

Бета-адреноблокатори – група фармакологічних препаратів, які блокують бета-адренорецептори. Розрізняють бета-1- та бета-2-адренорецептори. При блокаді бета-1-адренорецепторів спостерігаються переважно кардіальні ефекти: зменшення сили та частоти серцевих скорочень, пригнічення серцевої провідності. При блокаді бета-2-адренорецепторів відбувається підвищення тонусу бронхів, матки при вагітності, артеріол.

Покази: лікування артеріальної гіпертензії та тахікардії при вагітності.

Альтернативні назви / синоніми: лопресол, топрол.
Діюча речовина: метопролол.
Рекомендації при вагітності:

Припускається ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Бета-блокатори можуть спричиняти затримку розвитку плода та зменшення ваги плаценти. Цей ефект ймовірно пов’язаний зі збільшенням судинного опору як у матері, так і в дитини. Лікування, розпочате на початку ІІ триместру асоціюється з більш вираженим зменшенням ваги плода та плаценти, в той час, як розпочате в ІІІ триместрі лікування впливає тільки на вагу плаценти. Хоча затримка розвитку плода є істотним недоліком, проте користь для матері від такого лікування може перевищувати ризик для плода. Підхід повинен бути індивідуальним.

Новонароджені, які зазнали впливу бета-блокаторів перед пологами повинні ретельно обстежуватись/спостерігатись в перші 24-48 годин життя на предмет ознак бета-блокади.

Довготривалий пренатальний вплив цього класу препаратів не вивчався.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Метопролол не продемонстрував тератогенності при дослідженнях у щурів та кролів, хоча при використанні високих доз спостерігали підвищення частоти затримки розвитку плодів та ембріолетальності. Інше дослідження у мишей та щурів не виявило порушень фертильності та тератогенності, однак, у щурів при дозі, яка у 55,5 разів перевищувала максимальну для людини відзначали зростання частоти втрати плодів та неонатальної загибелі.

У експериментальних тварин з гіпертензією при застосуванні інших бета-блокаторів зменшувався матковий кровотік, а внутрішньоутробна затримка розвитку у щурів асоціювалась з такою терапією.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Метопролол легко приникає до плаценти та плода, призводячи до концентрації у плода на рівні материнської на момент пологів. При лікуванні 5 вагітних визначали період напіврозпаду препарату в ІІІ триместрі і повторно у 3-5 місяців після пологів: 1,3 та 1,7 години, відповідно, але пік концентрації при вагітності становив тільки 20-40% виміряного пізніше. У немовлят рівень метопрололу  збільшувався в 4 рази у перші 2-5 години життя, а потім швидко знижувався протягом наступних 15 годин.

Не повідомляється про вроджені вади, пов’язані з метопрололом, але досвід застосування в І триместрі обмежений. Двійня, яка зазнала впливу метопрололу в дозі 200 мг/день та інших гіпотензивних препаратів для лікування важкої гіпертонії у матері у віці 10 місяців не мали відхилень.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 52 новонароджених, які зазнали впливу метопрололу в І триместрі вагітності. Зареєстровано 3 (5,8%) великі вроджені вади при очікуваних 2. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (серцево-судинної системи, полідактилії, розщілини хребта, орофаціальних розщілин, редукційних вад кінцівок, гіпоспадії), серед яких не виявлено жодного випадку.

Дослідження 1978 року порівнювало результати вагітностей жінок з гіпертензією, при яких приймався тільки метопролол (N=57), в комбінації з гідралазином (вазодилятатор) (N=44) або тільки гідралазин (N=97). Лікування розпочинали в середньому в терміні 34,1 тиждень (13-41 тиждень) в групі метопрололу та  у 32,5 тижнів (12-40 тижнів) в групі гідралазину. В групі метопрололу зареєстровано нижчу частоту перинатальної смертності (2% проти 8%) та внутрішньоутробної затримки розвитку плоду (11,7% проти 16,3%). В жодного плоду та немовляти не виявлено симптомів бета-блокади.

Повідомляється про лікування метопрололом вагітної з феохромоцитомою. Кров’яний тиск контролювали празозином (альфа-адреноблокатор), але з початком тахікардії у матері  додали метопролол на останніх тижнях вагітності. У немовлят не спостегігали несприятливих наслідків.

Вивчався миттєвий вплив метопрололу на гемодинаміку матері. 9 жінкам з гіпертензією в середньому терміні 36,7 тижнів вагітності призначили одноразово перорально 100 мг метопрололу. Відзначили статистично значиме зниження частоти серцебиття, систолічного та діастолічного тиску, серцевого викиду у матерів. Не виявлено значних змін середнього  об’єму крові та міжворсинатого кровотоку. Останній параметр покращився у 4 жінок, але в інших 4 ще зменшувався, у 9 пацієнтки міжворсинчатий кровотік не змінювався.

Повідомляється про здорову 33-річну жінку, в якої на 10 тижні вагітності виникло прискорене серцебиття на фоні задишки без запаморочення. На 2 тижні діагностовано шлуночкову тахікардію та пролапс мітрального клапана з помірною мітральною регургітацією, в зв’язку з чим розпочали лікування метопрололом в дозі 50 мг двічі на день. Через 4 тижні лікування повторення прискорення серцебиття змусило додати до лікування  хінідин (протиревматичний та протималярійний препарат). У плода виявили затримку розвитку, проте новонароджена дитина вагою 2242 грам була здоровою.

Повідомляється про вперше виявлену тахікардію у 7 вагітних, 4 з яких отримували метопролол (250-450 мг/день) до кінця вагітності. Лікування метопрололом 5 жінок не зняло аритмії і було припинено. Лікування розпочали в І триместрі в однієї жінки, в ІІ – також в одному випадку, в ІІІ – в 3-х жінок. Всі 4 жінки народили здорових дітей в термінових пологах з наступною вагою в грамах (в дужках доза метапрололу): 3380 (250 мг), 3462 (350 мг), 3560 (250 мг), 2535 (450 мг), відповідно.

Ретроспективне дослідження, результати якого опубліковано у 1992 році, повідомляє про аналіз спостереження за 35 немовлятами з дуже низькою вагою (≤1500 грам), які зазнали пренатального впливу гіпотензивних препаратів. 19 з них були під впливом наступних бета-блокаторів (середня вага при народженні 1113 грам): метопрололу (N=15), пропранололу (N=4), комбінація з гідралазином або клонідином (N=17). В 16 випадках жінки отримували інші гіпотензивні препарати (середня вага 1102 грам): гідралазин (N=11), гідралазин з клонідином (N=3), гідралазин з метилдопою (антиадренергічний засіб) (N=1), діуретики (N=1). Доза метапрололу коливалась в межах 100-200 мг/день, а гідралазину – 30-150 мг/день. Середня тривалість лікування в обох групах була подібною (12 проти 11 днів). В групі 19 немовлят з впливом метапрололу 7 померло (4 в перші 15 днів життя), в іншій групі випадків смертності не зареєстровано. Автори без чітких доказів стверджують, що бета-блокатори можуть порушувати адаптацію немовлят до постнатального життя шляхом пригнічення симпатоадреналової системи.

Застосування препарату під час вигодовування:

Метопролол накопичується в грудному молоці. Співвідношення молоко:плазма коливається в межах 2,0-3,7.

Рекомендується моніторувати немовлят, які знаходяться на грудному вигодовуванні на предмет брадикардії та інших ознак бета-блокади, хоча такі явища не часто зустрічаються.

Вплив на немовля можна зменшити, якщо починати годування через 3-4 години після дози метопрололу.

Американська академія педіатрії класифікує метопролол як препарат, сумісний з грудним вигодовуванням. Робоча група ВООЗ з лактації відзначає, що використання цього препарату при вагітності здається безпечним, але 10% популяції Північної Європи  можуть бути повільними метаболізаторами метопрололу, тому слід виявляти жінок та немовлят з цією метаболічною особливістю через підвищену вірогідність несприятливого впливу.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Німецькі дослідники повідомляють про зниження відсотка рухливих сперматозоїдів та нормальних форм після 60 днів прийому метопрололу щурами в дозі 3,5 та 7 мг/кг/день. Значне зниження тестостерону виявили через 30 днів після останньої дози метопрололу (7,5 та 15 мг/кг/день). Через 60 днів після останньої дози показник нормалізувався.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 09.10.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 10.10.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1219

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information