МЕРОПЕНЕМ

Група/призначення:

Антибіотик широкого спектру дії з групи карбапенемів.

Альтернативні назви / синоніми:

Алвопенем, аріс, демопенем, діапенем, закстер, іфем, європенем, карбонем, макпенем, медопенем, мезонекс, мепенам, мерексид, меробоцид, мерограм, меромак, меромек, меронам, меронем, меросайз, мероспен, мерофаст, мероцеф, панлактам, ронем, ропенем, сайронем, ексіпенем, еспенем.

Діюча речовина:  меропенему тригідрат.

Рекомендації при вагітності:

Обмежена інформація про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Був описаний один випадок застосування меропенему у вагітної жінки. Майже повна відсутність опублікованих даних по досвіду використання меропенему під час вагітності у людей не дозволяє достовірно оцінити ембріофетальний ризик.

Проте, інші антибіотики карбапенемового ряду вважаються безпечними для застосування в перинатальному періоді (починаючи з 28 тижня гестації). Скоріше за все, меропенем також потрапляє в цю категорію. Фетальний ризик застосування меропенему до 28 тижня вагітності невідомий.

 Інформація щодо досліджень на тваринах:

При введенні вагітним щурам і мавпам доз, що перевищують звичайне дозування для людини (1 г кожні 8 годин) відповідно в 1,8 і 3,7 рази, не спостерігались порушення фертильності чи ризик для плода. При дослідженні на щурах відмічались незначні зміни у масі плода при дозах препарату, в 0,4 і більше разів вищих за людське дозування.

Інформація щодо впливу на плід:

Трансплацентарний транспорт меропенему не був досліджений, проте, враховуючи низьку молекулярну масу препарату (438 дальтон), можна припустити можливість його проникнення від матері до дитини. При дослідженні на людських плацентах in vitro перехід препарату із материнської до плодової частини був обмежений, його концентрація в материнській частині дорівнювала 5% від концентрації в плодовій частині. Меропенем розповсюджується по багатьох тканинах людського організму, включаючи ендометрій, фалопієві труби та яєчники.

Був описаний наступний клінічний випадок. На 27 тижні гестації жінка захворіла на пієлонефрит, спричинений штамом Enterococcus faecium, резистентним до ванкоміцину. Також з її крові, набраної з периферично імплантованого центрального венозного катетера, були висіяні культури Ralstonia pickettii, метицилін-резистентного S. epidermidis та Enterobacter gergoviae. Жінка отримала внутрішньовенно 14-денний курс даптоміцину (4 мг/кг/день) та меропенему (1 г кожні 8 годин). Через 1 місяць після завершення терапії наступили передчасні пологи, у дитини не було ознак інфекції чи вроджених аномалій.

Застосування препарату під час вигодовування:

Описаний випадок, коли під час курсу лікування меропенемом препарат був виявлений у грудному молоці жінки. Максимальна скоригована по вазі доза препарату у дитини становила менш ніж 0,2% від материнської дози.

В описаних клінічних випадках у немовлят, які отримували грудне вигодовування від матерів, що приймали меропенем, не виникло порушень з боку шлунково-кишкового тракту чи нирок.

Вплив на фертильність:

Меропенем не чинив негативного впливу на фертильність у дослідженнях на щурах і мавпах. Інформація стосовно людей відсутня.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org)
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 24.11.2017 р.:
Ганна Гаврюшенко, лікар-інтерн Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру імені В. Поліщука.

Переглянуто редакційною колегією 28.11.2017 р.