МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЛІРАГЛУТИД

Назва англійською мовою: liraglutide.
Група/призначення: протидіабетичний препарат.

Див. статтю Цукровий діабет та вагітність.

Альтернативні назви / синоніми: віктоза.
Діюча речовина: ліраглутид.
Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання ліраглутиду в період вагітності у людини. Препарат спричиняв токсичний вплив на розвиток (зниження ваги тіла та структурні аномалії) в двох видів тварин з системним впливом, нижчим від отримуваного у людини. Відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє коректно оцінити ембріо-фетальний ризик. Тому, поки немає відповідних даних, найкращою рекомендацією є уникнення прийому ліраглутиду в період вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Щурам вводили препарат підшкірно за 2 тижні до парування і до 17 дня вагітності, що призводило до системного впливу на рівні 0,8-11 разів від показника у людини при використанні максимальної рекомендованої дози, виходячи з AUC*. Найвища доза призводила до материнської токсичності (зменшення споживання їжі та набирання ваги). Всі дози асоціювались з аномаліями плодів та варіаціями в нирках та кровоносних судинах, неправильною осифікацією кісток черепа. На фоні найнижчої дози зростала частота деформацій ротоглотки та/або звуженого отвору гортані, пупкової кили. Найвища доза асоціювалась з незначно підвищеним рівнем ранньої ембріональної загибелі, неоднорідною/плямистою печінкою (mottled liver), мінімально вигнутими ребрами. Добові підшкірні дози, які вводились починаючи з 6 дня гестації і до відлучення або припинення вигодовування на 24–й день асоціювались з незначною затримкою пологів та зменшення ваги новонароджених тварин.

У потомства щурів чоловічої статі відзначали криваві струпи та збуджену поведінку внаслідок пренатального впливу препарату у найвищій дозі. Спостерігалась незначна тенденція до зменшення ваги тіла від народження до 14 дня постнатального періоду в поколінні F2 щурів. Вагітні кролі отримували 3 різні добові дози підшкірно, починаючи з 6-го до 18-го дня вагітності, що призвело до системного впливу, у всіх випадках нижчого за отримуваний у людини на фоні максимальної рекомендованої дози. На фоні всіх використаних доз спостерігали зменшення ваги та залежне від дози підвищення частоти вроджених вад із залученням нирок, лопатки, очей, передніх кінцівок, головного мозку, хвоста, сакральних хребців, великих кровоносних судин, серця, пупка, грудини, тім’яних кісток черепа. Неправильну оссифікацію та/або аномалії залучали череп та щелепу, хребці та ребра, грудину, таз, хвіст, лопатку. Також спостерігали залежні від дози скелетні варіації.  Вісцеральні аномалії залучали кровоносні судини, легені, печінку, стравохід, двокамерний або роздвоєний жовчний міхур.

Дослідження карциногенності проводились у мишей і щурів. В обох видів тварин відзначали залежне від дози підвищення частоти доброякісних С-клітинних аденом щитоподібної залози та злоякісних С-клітинних карцином. С-клітинні пухлини рідко зустрічаються у мишей та щурів при тестуванні карциногенності. Численні тести мутагенності та кластогенності були негативними. У щурів препарат не впливав на фертильність у самців, у самок токсична доза, яка у 11 разів перевищувала максимальну рекомендовану для людини, підвищувала частоту ранньої загибелі ембріонів.

*AUC – фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою).

Інформація щодо впливу на плід:

Ліраглутид посилює залежну від глюкози секрецію інсуліну з бета-клітин підшлункової залози, пригнічує аномально підвищену секрецію глюкагону, уповільнює спорожнення шлунку. Призначається в якості додатку до дієти та фізичних вправ для покращення глікемічного контролю у дорослих з діабетом 2 типу. Вводиться підшкірно один раз в день. Препарат щільно зв’язується з білками плазми (>98%), період напіввиведення становить біля 13 годин.

Невідомо, чи ліраглутид проникає через плаценту у людини. Висока молекулярна вага препарату та зв’язування з білками плазми припускають відсутність такого трансферу у клінічно значимій кількості, але низький рівень метаболізму та довгий період напіввиведення можуть сприяти впливу на ембріон/плід.

Інші препарати цього класу: альбіглютид, дулалглутид, ліраглутид.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання ліраглутиду в період лактації. Молекулярна вага та рівень зв’язування з білками (>98%) припускає, що до грудного молока не проникатиме клінічно значима кількість препарату, але низький рівень метаболізму та довгий період напіввиведення (приблизно 13 годин) можуть збільшувати кількість препарату в грудному молоці. Однак, навіть якщо препарат проникне до грудного молока, ймовірно, він перетравиться в шлунково-кишковому тракті немовляти. Тому, хоча наслідки впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі, ризик видається не значним. Незважаючи на це, рекомендується моніторувати рівень глюкози в дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Повідомлення 2014-го року описало вплив ліраглутиду на фертильність у 35-річного чоловіка. У мужчини діагностували первинну ідіопатичну неплідність. Було призначено ліраглутид в дозі 0,6 мг щодня з приводу підвищеного рівня глюкози та ожиріння. Через місяць показнки спермограми були нормальними, через 4 місяці зразок сперми було використано для внутрішньоматкової інсемінації, але концентрація сперми була низькою (0,2×106), сперматозоїди нерухливими (100% сперматозоїди типу D). Ці результати спермограми були підтверджені іншим зразком, отриманим через 6 годин. Після лікування ліраглутидом протягом 2 місяців спермограма  нормалізувалась.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
  2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500977/.

 

Адаптовано 09.06.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 10.06.2021 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1190

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information