ЛЕВОНОГЕСТРЕЛ

Група/призначення:

Гестагени; контрацептиви. Левоногестрел є активним енантіомером* норгестрелу.

Більшість даних про репродуктивний ефект цього та інших прогестинів підсумовані в статті “Оральні контрацептиви“.

Альтернативні назви / синоніми:

Норплант, норгестрел, оврет, мірена (внутрішньоматковий контрацептив з левоногестрелом).

Діюча речовина: левоногестрел.

Рекомендації при вагітності:

Протипоказаний перш за все тому, що немає ніякої користі від використання при вагітності.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з обмеженого досвіду застосування левоногестрелу та більшого оральних контрацептивів не очікується підвищення ризику негенітальних вроджених вад.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Дослідження випадок-контроль на основі даних Угорського реєстру вроджених вад розвитку не виявило асоціації між гіпоспадією та використанням на ранніх термінах вагітності оральних контрацептивів, включно з норгестрелом самостійно або в комбінації.

Спостереження за 36 вагітностями із застосуванням екстреної контрацепції левоногестрелом виявило одну дитину з вадами внаслідок перенесеної краснухи матір’ю.

Китайське повідомлення 2009 року порівняло результати 332 вагітностей з впливом екстреної контрацепції левоногестрелом з народженнями в контрольній популяції. Не виявлено підвищення частоти вроджених вад або несприятливих результатів вагітності. Вивчення вагітностей з впливом інших прогестинів припустило можливість зниження ваги плодів (медроксипрогестерон).

В китайському дослідженні середня вага при народженні у дітей з пренатальним впливом левоногестрелу була вищою, ніж в контрольній популяції. Наступне дослідження з використанням цієї ж когорти порівняло 195 дітей з впливом екстреного левоногестрелу порівняли з контрольною групою дітей за період 2 років. Не спостерігали різниці показників фізичного та розумового розвитку, вроджених вад розвитку між двома групами. Деякі повідомлення описали нормальні вагітності, які почалися на фоні прийому левоногестрелу. Один клініцист, описуючи нормальні вагітності, які почалися при наявності стрижнів норпланту, зазначив, що звичайна доза міні-таблеток норгестрелу та норплант можуть бути недостатніми у жінок вагою понад 70 кг.

Вагу жінок також брали до уваги при оцінці клінічної ефективності, що зазначено в інструкції до норпланту та при дослідженні системи норпланту з двома стрижнями. Вага тіла змінює ефективність екстреної контрацепції левоногестрелом. В повідомленні 2015 року індекс маси тіла не був фактором ефективності двох низькодозових внутрішньоматкових контрацептивних систем левоноргестрелу. Фертильність після припинення оральної контрацепції левоногестрелом не порушувалась, але припинення впливу імплантату або депо асоціювалось із подовженням терміну настання вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Норгестрел проникає до грудного молока в невеликій кількості. Виходячи з доступних повідомлень робоча група ВООЗ підрахувала, що немовля на грудному вигодовуванні отримає добову дозу 1,3-2,6% скоригованої на вагу дози. Визначений максимум становив 9%. Крім того, новонароджені можуть не абсорбувати норгестрел ефективно. Несприятливого впливу на ріст та розвиток не виявлено. Використання цього препарату в період лактації в якості контрацептиву визнано безпечним та не асоційованим зі зниженням продукції молока.

Дослідження, яке розглядало одноразову дозу 1,5 мг левоногестрелу в 12 жінок в період лактації виявило максимальну концентрацію препарату в плазмі впродовж 1-4 годин і в молоці через 2-4 години. Автори зазначають, що грудне вигодовування може бути відновлено через 8 годин, але причина затримки годування невідома.

Дослідження 2013 року в Ізраїлі спостерігало за 71 жінкою, що використовували екстрену контрацепцію в період лактації. Не було виявлено несприятливого впливу на продукцію молока або немовля на грудному вигодовуванні. Більшість жінок відновили грудне вигодовування менш, ніж через 8 годин після призначення препарату.

Два невеликі дослідження 2011 року повідомили про можливий вплив післяпологового введення внутрішньоматкового контрацептиву з левоногестрелом. Одне виявило, що раннє введення не впливає несприятливо на грудне вигодовування, а інше, що негайне введення значно знижує грудне вигодовування на 6 місяці після пологів.

6-річне порівняння стану здоров’я 220 дітей, які знаходились на грудному вигодовуванні, в той час як їхні матері використовували або норплант, або внутрішньоматкові контрацептиви з вмістом міді виявило, що на першому році немовлята з впливом норпланту мали вищу частоту м’яких епізодів респіраторних інфекцій (1,17, ДІ 1,08-1,27), зміни шкірних покривів (1,46, ДІ 1,20-1,79), інфекцій очей (1,49, ДІ 1,03-2,18). Ці дані потребують подальшого дослідження.

Дослідження 2012 року порівняло втрату кісткової маси у 28 жінок в період лактації, які годували дітей, на фоні чисто прогестинових контрацептивів з 54 жінками, що вживали не гормональні методи. Повідомлено, що втрата кісткової маси була зменшена в групі прогестинів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Використання левоногестрелу в комбінації з тестостероном досліджувалось в якості можливої чоловічої контрацепції. У жінок пригнічення овуляції є первинним механізмом чисто прогестинових контрацептивів, включно з норплантом. Інші антифертильні ефекти включають зміни цервікального слизу, що робить його менш проникними для сперматозоїдів та порушення дозрівання ооцитів, що робить їх неплідними. Протягом першого року після введення підшкірних імплантатів норпланту часто спостерігались нерегулярні менструальні цикли. Цей ефект міг бути опосередкований індукцією ангіогенних білків. Менструації врегульовуються в більшості жінок через 5 років використання. Дві дози левоногестрелу 0,75 мг з проміжком у 12 годин або одноразова доза 1,5 мг може використовуватися для посткоїтальної контрацепції.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 31.10.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 31.10.2018 р.