ГОНАДОТРОПНІ ГОРМОНИ

Група/призначення:

Гормони передньої долі гіпофізу та плаценти. Фізіологічною функцією гонадотропінів є регуляція роботи статевих залоз. Підгрупа включає 2 гормони передньої долі гіпофізу (фолікулостимулюючий (ФСГ) та лютеїнізуючий (ЛГ), а також особливий гормон плаценти – хоріонічний гонадотропін (людини, ХГЛ).

Для індукції овуляції використовують комбінацію ЛГ та ФСГ (менотропіни, пергонал, хумегон) або сам ФСГ (метродин, фоллістім, фолітропін альфа/бета). Менотропіни отримують із сечі жінок в менопаузі (менопаузні гонадотропіни). Моделювання викиду ЛГ для індукції овуляції забезпечується введенням ХГЛ для додаткової підтримки жовтого тіла.

Гонадотропіни призначаються для лікування чоловіків з гіпогонадизмом внаслідок гіпоталамічної або гіпофізарної недостатності. В той час, як гонадотропіни, включно з ХГЛ, схвалені FDA для лікування гормональної недостатності та неплідності, ХГЛ іноді використовують для втрати ваги, що не схвалено FDA. Більш того, FDA вважає незаконним використання гомеопатичних продуктів з вмістом ХГЛ для схуднення. Цей гормон не вважається ефективним для лікування ожиріння.

Екстраговані з трупів гіпофізи ідентифіковані як джерела пріонних захворювань*. Також цілком можливою є передача пріонів з сечовими препаратами гонадотропінів, однак доказів такого виникнення захворювань не має.

Альтернативні назви/синоніми:

Гонадотропіни, менотропіни (менопаузні гонадотропіни), фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ), лютеїнізуючий гормон (ЛГ), гонал-Ф, хумегон, пергонал, метродин, урофолітропін, репронекс, бравель, формон, фостимон, фолітропін, профазі.

Діюча речовина: гонадотропіни.

Рекомендації при вагітності:

Немає потреби в призначенні при вагітності, не підвищує ризику вроджених вад.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Гонадотропіни не підвищують ризику вроджених вад. При гонадотропін-індукованій овуляції зростає частота багатоплідних вагітностей.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження ембріотоксичності гонадотропінів у гризунів припустило, що хоріонічний гонадотропін людини та гонадотропін сироватки вагітних кобил підвищували преімплантаційні втрати ембріонів та частоту вроджених вад (переважно відкрита повіка та розщілина піднебіння) у потомства. Цілком можливо, що ці ефекти були пов’язані швидше із лікуванням поза фазою оваріального циклу, ніж з властивостями гонадотропінів.

У ембріонів після суперовуляції, перенесених до нелікованих прийомних матерів на 3 день, не виявляли підвищення частоти вроджених вад.  Цитогенетичне дослідження 405 доімплантаційних ембріонів мишей (стадія 2-16 клітин), отриманих внаслідок стимуляції гонадотропіном проводилось в порівнянні з 111 контрольними ембріонами без стимуляції, не було виявлено підвищеного ризику анеуплоїдії та порушень хромосом Х, У та 19-ї.

Інформація щодо впливу на плід:

В циклах після стимуляції гонадотропіном фолікул та жовте тіло відрізняються від таких при спонтанних циклах. Дозрівання яйцеклітини змінювалось з мейозом і цитоплазматичні події стають асинхронними. В гонадотропін стимульованих циклах спостерігали аномальні концентрації гормонів, включно з естрадіолом, ознаки порушеної лютеїнової фази в сироватці та при біопсії. Повідомляється про рідкісний комплекс множинних вад, пов’язаний з дефектами стінки тіла, нервової трубки та кінцівок при вагітності, яка наступила внаслідок індукції овуляції хоріонічним менопаузним гонадотропіном та іншими агентами. Деякі дослідження повідомляють про підвищення частоти спонтанних абортів, ектопічних вагітностей, немовлят жіночої статі, хоча причинно-наслідкового зв’язку не встановлено. Оскільки стимульовані вагітності знаходяться під тіснішим наглядом, то і діагностика ранніх переривань є більш ймовірною, ніж при спонтанних циклах. Одне рев’ю щодо можливих небезпек стимульованої овуляції повідомляє про ризик спонтанних абортів на рівні 11,5-57% при вагітностях, стимульованих хоріонічним менопаузним гонадотропіном. При дослідженні з використанням контрольної групи не спостерігали зростання ризику спонтанних переривань внаслідок лікування хоріонічним менопаузним гонадотропіном, як і частоти вроджених вад.

Інші дослідження випадок-контроль та когортні не виявили істотного зв’язку між препаратами для лікування неплідності  та частотою дефектів нервової трубки (аненцефалія, розщілина хребта, енцефалоцеле) та інших вад. Дослідження з використанням даних популяційної статистики в якості контролів не виявили підвищення частоти вроджених вад при гонадотропін стимульованих вагітностях. Наступні дослідження дітей, народжених від цих вагітностей, не продемонстрували аномалії в ранньому дитинстві та пубертатному віці.

Одне невелике дослідження припустило, що жінки, в яких відбувся викидень при першій індукованій вагітності, мають високий ризик переривання при наступних індукованих вагітностях. Обговорювалось питання, чи стимуляція вагітностей підвищує частоту ектопічних вагітностей, чи це залежить від самої пацієнтки, чи від властивостей гонадотропінів, таких як індукція  багатьох яйцеклітин, які мають більше шансів залишитись в фаллопієвих трубах. Лікування хоріонічним гонадотропіном людини може індукувати короткочасну гіперпролактинемію, але це не впливає на результат екстракорпорального запліднення.

Найсерйознішим несприятливим репродуктивним ефектом індукованої овуляції хоріонічним гонадотропіном (людини/менопаузним) є підвищення частоти багатоплідних вагітностей. Це, в свою чергу, підвищує ризик недоношеності та інших ускладнень вагітностей. Частота багатоплідних вагітностей становить 11-42%, а троєнь – 5-6%.

Група онкологів звернула увагу на 4 випадки нейробластоми у дітей до року, які народили внаслідок індукції вагітності гонадотропінами або іншими гормонами. Ці випадки не можуть свідчити про причинно-наслідкові зв’язки.

Австралійські дослідники ідентифікували 82 народження з пренатальним призначенням фолітропіну альфа. Частота вроджених вад була підвищеною (2,5, 95% ДІ 1,2-5,0), але при цьому не спостерігали певних конкретних аномалій.

В одному випадку клініцисти відзначили, що у жінки з тривалим руховим розладом напади припинились незабаром з настанням вагітності. Автори припустили, що підвищення концентрації хоріонічного гонадотропіну людини зіграло роль в цьому випадку і висунули гіпотезу про потенційну роль таких препаратів в лікуванні епілептичних нападів та пароксизмальних розладів.

Також повідомляється про вагітності внаслідок лікування чоловіків від гіпогонадизму без доступної інформації про несприятливі результати вагітностей.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У деяких жінок розвивається синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ), потенційне ускладнення при лікуванні ХГЛ та ФСГ. Ретроспективне когортне дослідження виявило асоціацію ризику СГСЯ з молодшим віком (жінки до 30 років), збільшенням числа ооцитів, підвищенням концентрації естрадіолу в сироватці, але не концентрації ХГЛ.

Лікування хлопчиків з крипторхізмом може потенційно призвести до передчасного статевого дозрівання, як зазначається в інструкції.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 15.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.08.2016 р.