ІМБИР

Назва англійською мовою: Ginger.

Група/призначення: рослина.

Альтернативні назви / синоніми: імбир лікарський, імбир садовий.

Рекомендована стаття Трав’яний чай та вагітність.

Діюча речовина: імбир.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутня інформація про токсичний вплив імбиру на розвиток ембріону/плоду.

Кореневище багаторічної рослини імбиру (Zingiber officinale) використовується як спеція (висушена,  порошкоподібна) в харчових продуктах і як природний лікарський засіб за його вітрогонну, кардіотонічну, антитромботичну, антибактеріальну, антиоксидантну, протикашльову, протиблювотну, стимулюючу, антигепатотоксичну, антибактеріальну, протизапальну, антимутагенну, потогінну, сечогінну, спазмолітичну, імуностимулюючу та жовчогінну дії. Активними інгредієнтами імбиру є переважно  гінгероли, клас кардіотонічних сполук, іншими фармакологічно активними сполуками є шогаол, дегідрогінгердіони, гінгердіони та зінгерон. Деякі з цих інгредієнтів пригнічують простагландинсинтетазу (циклооксигеназу), але інколи ця дія може обмежуватися лише свіжим імбиром.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Проводилось репродуктивне дослідження з використанням чаю з імбиру (20 або 50 грам/л) в періоді органогенезу у щурів (6-15 дні), який додавали до питної води. Нижча з концентрацій – 20 грам/л – відповідає дозі, яку отримує людина, споживаючи такий чай. Не спостерігали токсичного впливу на організм матері та ознак тератогенності у плодів, але виявлено подвоєння частоти ранньої втрати ембріону в порівнянні з контрольною групою (p<0,05) на фоні обох використаних доз. Плоди, які вижили, особливо жіночої статі мали більшу вагу та більший скелетний ріст в порівнянні з тваринами з контрольної групи. В іншому дослідженні у щурів використали стандартизований екстракт на основі етанолу Z. officinale (EV.EXT 33) і призначали дози до 1000 мг/кг/день в періоді органогенезу. Порівняння з контрольною групою не продемонструвало ембріотоксичності, тератогенності, несприятливого впливу на вагітних тварин та потомство.

Інформація щодо впливу на плід:

Доступна інформація про дослідження з вивчення протиблювотних властивостей імбиру у невагітних осіб зі змішаними результатами. Інформація підсумована в огляді 2000 року. Пероральна доза в цих дослідженнях коливалась в межах від 1 до 2 грам/день у вигляді порошку або кореня. Хоча точний механізм дії невідомий, здається, що радше це є місцевий вплив в шлунково-кишковому тракті, аніж центральна дія. Ефект може опосередковуватись антагонізмом шлункового 5-гідрокситриптаміну (серотоніну) у попередженні стимуляції блукаючого нерву і, відповідно, центру блювання. Один з авторів додав, що в Китаї імбир використовується в народній медицині для лікування токсикозу вагітних. Ефективність імбиру як антиеметика у вагітних вивчалась у подвійному сліпому рандомізованому дослідженні із залученням жінок з токсикозом. Всі жінки перебували в стаціонарі через токсикоз і якщо симптоми тривали понад 2 дні їх включали в дослідження після інформованої згоди, а це загалом 27 жінок у середньому терміні вагітності 11 тижнів. Вагітним призначали або подрібнений корінь імбиру (1 грам/день) або плацебо протягом  4 днів. Більша кількість жінок основної групи, яка отримувала імбир, продемонструвала послаблення симптомів (p=0.035) в порівнянні з контрольною групою жінок, які отримували плацебо. При цьому не спостерігали несприятливих ефектів. Результати вагітностей були наступними: 1 спонтанний аборт у терміні 12 тижнів, 1 медичний аборт не через токсикоз, 25 народжених живими немовлят. Середній гестаційний вік на момент пологів становив 39,9 тижнів (36-41 тиждень), середня вага новонароджених – 3585 грам (2450-5150 грам), оцінка за шкалою Апгар у всіх 9-10 балів на 5-й хвилині, вроджених вад не зареєстровано. У коментарі до даного дослідження один автор закликав до обережності при використанні імбиру під час вагітності, посилаючись на його дію як інгібітора тромбоксансинтетази, що, теоретично, може впливати на зв’язування рецепторів тестостерону та призвести до несприятливої ​​диференціації статевих стероїдів у мозку плода. Хоча дослідження не змогло виявити ознак токсичного впливу імбиру цей автор рекомендував не використовувати цю рослину у вагітних допоки не буде до кінця зрозумілим механізм дії. Інших публікацій на підтримку або спростування таких суджень не має.

Рандомізоване подвійно сліпе дослідження 2001 року також оцінювало вплив імбиру на перебіг токсикозу у вагітних. Жінки отримували імбир в дозі 1 грам/день або плацебо протягом 4 днів, починаючи в середньому від 10-го тижня вагітності. Імбир продемонстрував істотне зниження важкості нудоти і блювоти без несприятливого впливу на результати вагітностей.

У 2003 році повідомили результати проспективного дослідження у жінок з використанням імбиру в І триместрі з приводу нудоти і блювоти вагітних, які порівнювали з показниками жінок контрольної групи, які отримували не тератогенні препарати, але не антиеметики. Результати 187 вагітностей з впливом імбиру були наступними: 3 спонтанні аборти, 1 переривання за медичними показами (синдром Дауна), 2 мертвонародження, 181 народжена живою дитина. У 3 народжених живими немовлят діагностовано вроджені вади: дефект міжшлуночкової перетинки, аномалія правої легені, аномалія нирок (пієлоектазія), а у іншої дівчинки у віці 2- років виявили ідіопатичний центрального генезу передчасний статевий розвиток. Середня вага новонароджених становила 3542 грами, середній гестаційний вік на момент пологів – 39 тижнів. Істотної різниці між основною та контрольними групами не виявлено, за винятком того, що більше дітей в контрольній групи важили на момент народження менше 2500 грам. 66 жінок оцінювали ефективність імбиру при їхньому стані за 10-бальною шкалою (0 – відсутність ефекту – 10 найкращий результат), середній показник склав 3,3 (помірний ефект).

У 2004 році проводилось рандомізоване контрольоване дослідження у вагітних до 16 тижня. Жінки отримували протягом 3 тижнів або імбир (N=146) в дозі 1,05 грам/день або вітамін В6 (N=145) в дозі 75 мг/день, а ефективність такого лікування визначали на 7-й, 14-й та 21-й дні. Середній гестаційний вік в основній та контрольній групах становив 8,5 та 8,6 тижнів відповідно. Не виявлено різниці між групами у зменшенні нудоти та блювання. Також не спостерігали різниці результатів вагітностей, за винятком того, що у групі, яка отримувала імбир, відзначено трошки більшу кількість народжених живими.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про дослідження, які б вивчали використання імбиру в період лактації. Видається малоймовірним, щоб невеликі дози, які додають до спецій, впливали на немовля на грудному вигодовуванні. Також невідомими є наслідки у випадку використання високих доз, як для лікування токсикозу в період вагітності.

Біодоступність імбиру при пероральному використанні у людини та тварин не досліджувалась.

Медицина західних країн не використовує специфічно імбир в період лактації, натомість він вважається галактогогом в Туреччині, Індонезії, інших азійських країнах. Системний огляд 5 досліджень з вивчення імбиру в цій якості окремо або в поєднанні з іншими травами виявив слабкі докази того, що імбир може збільшити кількість молока у матерів, які народжували природним шляхом, але не у матерів, яким проводився кесарів розтин. Проте інформація про безпеку та ефективність є обмеженою.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Ароматерапія з імбирем впливає як афродізіак на плодових мошок. Самці з таким впливом швидше вступали в процес парування. Імбир містить альфа-копаен, чоловічий атрактант. Огляд 2018 року оцінював експериментальні дослідження, які продемонстрували підвищення продукції тестостерону у відповідь на імбир. Пацієнтам перед процедурою ICSI в циклі  ДРТ застосовували імбир, свіжий буряк та кавун і виявили покращення показника імплантації та рівня настання клінічної вагітності.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Ginger: Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Ginger – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)”.

Адаптовано 04.03.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.03.2024 р.