Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ФЛУТИКАЗОН

Група/призначення:

Глюкокортикоїди, протиастматичні засоби для інгаляційного застосування. Покази: бронхіальна астма, хронічні обструктивні захворювання легенів.

Альтернативні назви / синоніми:

Фліксотид (аерозоль для інгаляцій), фліксотид небули, флоназе (назальний спрей), фловент, кутівейт (мазь). Комбінований препарат  сальметерол* + флутиказон (25 мкг сальметерола та 50 мкг флутиказону).

*Сальметерол – протиастматичний засіб, адренергічний препарат для інгаляційного застосування, селективний агоніст β2-адренорецепторів.

Діюча речовина: флутиказон.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про застосування у людини, ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Глюкокортикоїди при вагітності асоціюються з несиндромальними розщілинами піднебіння та затримкою розвитку плода. Всього доступними є 4 повідомлення з охопленням 201 жінки щодо використання флутиказону при вагітності. При цьому не виявлено токсичності для плода та новонародженого. Дані, отримані в експериментальних тварин, передбачають ризик, проте підшкірне введення препарату призводило до значно вищої концентрації препарату, ніж в людини при інгаляційному введенні. У затвердженому положенні Спільної комісії американської колегії акушерів та гінекологів та американської колегії щодо алергії, астми та імунології, опублікованому в 2000 році, препаратами вибору для лікування бронхіальної астми при вагітності визнано інгаляційні форми беклометазону та будесоніду (глюкокортикоїди). Це положення також включено у рев’ю американського національного інституту здоров’я за 2004 рік. Однак, найновіші дані свідчать про те, що якщо до вагітності лікування флутиказоном було ефективним або якщо він призначається при вагітності, то таке лікування є сумісним з вагітністю.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату введення підшкірно щурам флутиказону не порушувало репродуктивної поведінки та фертильності. При цьому використовували дозу в 15 разів вищу від рекомендованої для людини (припускаючи, що 3% крему поглинається). Як і з іншими кортикостероїдами, тератологічні експерименти з мишами продемонстрували зростання частоти розщілини піднебіння при призначенні флутиказону.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

В одному з досліджень у 12 жінок, які лікувались інгаляційним флутиказоном, не виявлено зростання частоти втрати вагітності чи вроджених вад у плодів.

Інше дослідження 119 вагітних з бронхіальною астмою, які вживали різні інгаляційні глюкокортикоїди, включаючи флутиказон, не виявило впливу препарату на розвиток плода або гестаційний вік при народженні.

Австралійське дослідження повідомляє про 14 жінок з астмою, які лікувались тільки інгаляційним флутиказоном та 9 жінок, що вживали його комбінацію з сальметеролом. В групі монотерапії виявлено нормальну вагу новонароджених, а в групі політерапії – зниження ваги при народженні.

Шведський медичний реєстр народжень (Swedish Medical Birth Register) не містить даних про зростання частоти вроджених вад при лікуванні 587 вагітних флутиказоном.

Мета-аналіз досліджень за період 1997-2005 років щодо пренатального впливу інгаляційних глюкокортикоїдів (включаючи флутиказон) на результати вагітностей не виявив зростання частоти вроджених вад, передчасних пологів, низької ваги при народженні, гіпертензії вагітних.

Аналіз бази даних виписаних рецептів виявив асоціацію між призначенням високих доз інгаляційних кортикостероїдів при вагітності та вродженими вадами у новонароджених. Це були наступні препарати: беклометазон, будесонід, флутиказон, флунізолід та тріамцинолон в дозах, еквівалентних 1000 мг беклометазону. Недоліками даного дослідження була відсутність інформації про окремі препарати, конкретні вади розвитку, корекції на вживання тютюну, алкоголю, заборонених препаратів.

Епідеміологічні дослідження асоціюють орофаціальні розщілини з кортикостероїдами на основі невеликої кількості випадків. Одне з них виявило асоціацію тільки при вживанні кортикостероїдів місцево. Аналіз тератологічних досліджень щодо кортикостероїдів дійшов висновку про відсутність зростання частоти вроджених вад розвитку, але асоціація з розщілинами обличчя не може бути виключена. Група авторів зазначає, що така асоціація з часом зменшується і припустила, що кофактором може служити діоксин із навколишнього середовища.

Мета-аналіз різних повідомлень щодо використання інгаляційних кортикостероїдів при вагітності не виявив зростання частоти великих вроджених вад розвитку, передчасних пологів, низької ваги новонароджених, гіпертензії вагітних (2006 рік).

Дослідження 2004 року вивчало вплив інгаляційних кортикостероїдів на зниження ваги плодів, передчасне народження, формування вроджених вад при вживанні вагітними, які хворіють бронхіальною астмою. Це були наступні препарати та кількість вагітних: беклометазон (277), флутиказон (132), тріамцинолон (81), будесонід (43), флунізолід (25). При порівнянні із загальнопопуляційними показниками, це дослідження не виявило зростання частоти малої ваги плодів, малих для гестаційного віку плодів, передчасних пологів та вроджених вад розвитку.

Невідомо, чи флутиказон проникає через плаценту. При інгаляційному використанні концентрація в крові препарату дуже низька, тому малоймовірним є клінічно суттєвий вплив препарату на ембріон та плід.

Три дослідження описали використання назального спрею флутиказону у 69 жінок при вагітності, іноді порівнюючи з плацебо. Не виявлено несприятливих наслідків у новонароджених.

Хоча плацента частково метаболізує синтетичні кортикостероїди, проте будесонід та флутиказон – ні.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання при вагітності. Проте, низька системна концентрація при інгаляційному вживанні та низька біодоступність при пероральному вживанні не припускають, що немовля отримає клінічно суттєву кількість препарату.  До прикладу, Американська академія педіатрії відносить преднізолон до препаратів, сумісних з грудним вигодовуванням. Більш того, рев’ю 1997 року визнало кортикостероїди безпечними при лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 01.05.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 03.09.2015 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати